Мультики та ігри – проти вибухівки
Тільки 20% неповнолітніх у Донецькій та Луганській областях поінформовані про небезпеку мін
На початку цього тижня світ відзначив Міжнародний день просвіти з питань щодо мінної безпеки. Для України це питання важливе вже третій рік, і одним днем просвітництва тут не обмежишся. Згідно з міжнародними оцінками, у нас під впливом військового конфлікту опинилися 3,7 мільйона громадян. Найбільше страждають і відчувають горе війни діти, які живуть у Донецькій та Луганській областях, зокрема, й через ризики щодня стикатися із мінами та снарядами.
Нещодавно Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), за сприяння Данської ради у справах біженців, провів чергове дослідження, наскільки у Донбасі дорослі та діти обізнані щодо того, як помітити вибухівку і що робити в такому разі. З’ясувалося, що інформування — вкрай мало, потрібно змінювати форму подачі (залежно від віку) та її особливості. Адже, наприклад, діти більше люблять слухати «чужих», а не знайомого вчителя чи психолога.
«Ми досліджували наскільки громадяни володіють інформацією про ризик мін та інших вибухових засобів, а також — їхню поведінку в небезпечних ситуаціях. Згідно з дослідженням, 26% усіх респондентів бачили міну, і 13% з них — діти. Це були снаряди та міни, які не вибухнули. Вони траплялися в зонах, які мали бути безпечними: на вулиці, дитячих майданчиках, діти їх знаходили по дорозі додому. 19% всіх опитаних були на небезпечній території, де могли б бути вибухонебезпечні предмети, — розповіла голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс. — Кожна шоста опитана дівчина і кожен десятий хлопчик не знали, що робити, якщо знайшли вибухівку, або — чинили неправильно. Також діти 6—18 років не знають, що робити, якщо потраплять на мінне поле: «так» відповіли 18%, а 25% — просто б побігли. Також 24% дітей віком від 6 до 11 років не знають, як виглядають попереджувальні про вибухівку знаки».
Інформаційна кампанія з мінної безпеки за підтримки міжнародних партнерів розпочалася рік тому. Під час роботи 500 тисяч сімей із дітьми отримали інформацію про ризики, пов’язані з мінами та вибухівкою. Тоді дослідження, яке провів Київський міжнародний інститут соціології на цю ж тему, показало, що 21% дітей і 15% дорослих у Луганській та Донецькій областях знають, як виглядає вибухівка. Рівень обізнаності щодо поведінки у такому випадку був ще нижчим. Також у рамках проекту вдалося підготувати майже 600 вчителів та активістів, які займалися просвітньою місією.
Але фахівці визнають, що такої роботи недостатньо. Тому ЮНІСЕФ разом із партнерами анонсували початок нової освітньої кампанії — робота буде більш специфічна, розрахована на окремі групи дітей. За словами Джованни Барберіс, для молодших дітей можна створювати мультики, які вчитимуть обережності, для підлітків — ігри, спеціальні сайти, щоб доступно доносити та попереджати нещасні випадки.
Сьогодні в Україні немає даних щодо кількості травмованих та загиблих внаслідок дії вибухівки дітей. Немає інформації й про те, що відбувається в цьому плані на непідконтрольній території. Слід зазначити, що, згідно із дослідженням КМІС, 51% батьків відповіли, що їхні діти добре знають як виглядає вибухівка, а 60% вважають, що їхні діти знають правила безпеки. Третина опитуваних відповіла, що ризик підірватися на міні вкрай малий або відсутній. На жаль, це не так.
«Ми маємо складну ситуацію із «забруднення» мінами в Донецькій та Луганській областях. Загалом — біля лінії розмежування, де велися бойові дії, та на звільнених територіях. Зараз складно сказати, який на нас чекає обсяг роботи. Щодня ми маємо до 25 виїздів піротехніків по всій території України. Засобів і ресурсів у нас вистачає: діє 83 розрахунки (підрозділи. — Авт.), в яких працює 500 осіб», — ділиться перший заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Олег Мельчуцький.
За його словами, нині, за міжнародної підтримки, «нарощуються сили та засоби»: діє три проекти по технічній підтримці з Європи, також ДСНС працює у цьому напрямку з американськими партнерами. При цьому, рятувальники досі виконують план з очищення території від вибухівки з часів Другої світової війни — в Україні досі не все знешкоджено. За офіційними даними, у 2015 році на території площею 11 тисяч 600 га наші піротехніки знешкодили понад 55 тисяч одиниць вибухівки. Особливо небезпечні предмети — вибухівка, замаскована під іграшки та побутові прилади. Таких знешкоджено понад 760 одиниць.
Через рік ЮНІСЕФ планує провести ще одне дослідження — щоб дізнатися про результати нової інформаційної кампанії.
