Музика протесту

Уже стали історією буремні дні помаранчевої революції, де одночасно з великою сценою Майдану діяла інша — менша за розмірами і гучністю, розташована біля метро «Хрещатик». Там грали команди з усієї України, яким не знайшлося місця на сцені великій. Організаторами того дійства були самі музиканти, зокрема, лідер групи «Вій» та менеджер команди Сергій Литвинюк. Вони радо презентували нонконформістські групи, пісні яких були сповнені щирим протестним зарядом. На тому майданчику був відсутній офіціоз, але панував справжній драйв. Після революції Дмитро Добрийвечір із «Вія» і надалі підтримував дружні стосунки з музикантами. Один із плодів тієї дружби — концептуальна збірка «Радіо Україна». Розпочинає диск саркастична аудіозамальовка, яка виразно демонструє FМ-простір країни, захаращений різним непотребом. Далі йдуть вибрані пісні з українського андеграунду, який за умов нормального інформаційного забезпечення давно міг стати «оверграундом». Окрім відомих «Перкалаби», «Кому Вниз», «Вія», «Рутенії», Едуарда Драча, Володимира Кушпета, тут є ціла плеяда команд, що цілком заслуговують на радіо-ротації. Це — «Щастя», «Пропала грамота», «Арахнофобія», «Ворождень», «Калич», «Audi Sile». Про мету цієї збірки міркує музичний продюсер збірки Дмитро Добрийвечір :

— Серед розмаїття українських виконавців ми бачимо невелику купку артистів, які перекочовують з одного теле-радіо-каналу на інший, з одного «майданного» концерту на інший — виборчо-агітаційний. З одного боку, у цьому немає нічого поганого — народ хоче мати та має своїх героїв, нехай їх можна порахувати на пальцях. Але на узбіччі залишається велика кількість музикантів не менш, а часом більш талановитих за «зіркову еліту». Підборкою вітчизняних виконавців «Радіо Україна» ми прагнемо познайомити слухача з розмаїттям сучасної української музики, мало знайомої широкому загалу.