«Мирна революція по-закарпатськи»: у чому «секрет»?

Учора обласні депутати Закарпаття проголосували за створення Народної Ради. До того ж утворили її без силових протистоянь. До її складу увійшло 30 осіб — порівну представників опозиційних політичних сил краю і представників громадських організацій — учасників Євромайдану.

У ЗМІ такий спокій розцінюють неоднозначно, не менше обговорень і в соціальних мережах. Так, один із записів закарпатського блогера, засновника проекту Inspired Сергія Пішковція за лічені години став дуже популярним. «Революція по-закарпатськи — це коли задоволені всі. «Тітушки» задоволені, бо отримали гроші і поїхали додому в село колоти дрова і збиратися на заробітки. Міліція задоволена, бо її ніхто не бив, і їм нікого бити не довелося. Молодь задоволена, бо погралася в міні-майдан. Жони задоволені, бо носили чай, як у Києві. Губернатор задоволений, бо у відставку не пішов. Мер задоволений, бо отдєлався справкою з лікарні і сидить дома дивиться серіал House of Cards. Депутати задоволені, бо знову всіх розвели, і далі керуватимуть всім як і керували» — написав пан Сергій у соціальній мережі.

У своєму коментарі «Дню» Сергій Пішковцій зазначив: «Особливість Закарпаття в тому, що воно встигло побувати в складі багатьох країн. І, схоже, люди зрозуміли, що їхня доля залежить саме від них, а політика не дає вагомих результатів. Зважаючи на те, що майже кожен житель області уже багато разів був у Європі, то нам не потрібно доводити чи розказувати про європейські цінності — ми вже давно їх розділяємо. Утім, найбільш активні закарпатці одразу поїхали до Києва, а ті, що залишилися, діяли на місцях. Я не впевнений, що сьогоднішній сценарій призведе до разючих змін. Єдиний позитивний висновок — це те, що ми можемо жити в мирі. Було б добре ще навчитись виховувати нормальних політиків».

Мирний настрій закарпатців суто історичними аспектами пояснює і журналіст Олександр Попович. «Закарпаття, яке за 100 років пережило сім змін політичного устрою і навіть належало різним державам — край дуже мирний і лояльний. У відсутності радикалізму закарпатцям часто дорікають сусіди із заходу України. Утім, якби не ця риса закарпатців — їх би давно було знищено, покривджено. Однак багатонаціональна громада закарпатців «асимілює» у собі «завойовників», так само, як це століттями робив Китай, і живе своїм життям, поруч із чотирма кордонами. Маючи таку кількість сусідів, закарпатці, як ніхто інший, розуміють, що толерантність і гнучкість — кращі за радикалізм і непримиренність у сенсі збереження себе як міні-етносу, елементарного виживання. Щодо «закарпатської революції». Пікет, у якому всі зі всіма знайомі, символічна барикада і, справді, ще б намет з вином і шашликом — і був би «Фестиваль незалежності Закарпаття від олігархічних кланів», — зазначив «Дню» журналіст.