Народжені Україною – даровані світу
Наші вчені, винахідники і дослідники не повинні виїжджати за кордон у пошуках хліба насущногоЯ завжди говорю, що ми голодні на успіх. І до цього, я вважаю, нас завжди спонукали наші труднощі, кризи, виклики, негаразди і навіть бідність. Ми завжди були вмотивовані до виживання, до кращої долі, до чесної праці і заможного життя, а отже, і до успіху.
Українці – дуже талановитий народ, який дав світові багато наукових винаходів, всіляких рекордів і мистецьких шедеврів. На жаль, багатьом синам і дочкам України доводилось реалізовувати свої таланти не на рідній землі. Бо без своєї держави геній часто не має належної перспективи, не може втілити свої задуми, отримати гідну винагороду за працю – бодай моральну.
Якщо поцікавитись внеском України у розвиток людства, всі наші національні комплекси просто відпадуть. Стане ясно, що вони навіяні ззовні. На деяких фактах варто акцентувати увагу. Сьогодні Україна пишається літаком із найбільшою у світі вантажопідйомністю. Це АН-225 «Мрія», створений Конструкторським бюро ім. Антонова. Але треба пам’ятати і те, що творцем гелікоптера та інших літальних апаратів був київський авіаконструктор Ігор Сікорський, що емігрував до США на початку 20-го століття. Він створив перший у світі чотиримоторний літак, важкий чотиримоторний бомбардувальник, пасажирський літак «Ілля Муромець» і низку інших сенсаційних проектів. Але будувати свої моделі він почав іще в Києві, навчаючись у Політехнічному університеті в 1908–1912 рр. Так хотілося б побачити сучасний фільм з відкритими даними про видатного авіаконструктора українського походження – Ігоря Сікорського, аби зрозуміти, ким же був Ігор Сікорський, і аби українець зрозумів, що в основі світового авіабудування лежить ім’я хлопця із Києва.
Засновником космонавтики став житомирянин Сергій Корольов, оскільки він був конструктором радянських космічних ракет. Саме він у 1957 році запустив на навколоземну орбіту перший штучний супутник Землі. Дуже рекомендую усім відвідати музей Сергія Корольова у Житомирі, аби ще раз зрозуміти, яку роль відіграла українська наука, українські дослідники у розвитку космічної галузі.
Нам, мабуть, буде важко уявити сьогоднішні наші лікарні без рентгенівських апаратів, а колись їх не було. А саме українець Іван Пулюй сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. І зробив він це на 14 років раніше, ніж німець Вільгельм Конрад Рентген. Пулюй першим у світі виконав рентгенівський знімок людського скелета, який було надруковано у лондонському часописі «The Photogram» у 1896 році. Але наш винахідник не потурбувався про патент на своє дітище, тому технологія використання Х-променів на жаль отримала ім’я не українського, а німецького вченого.
До речі, Іван Пулюй був всебічно талановитою людиною: окрім фізики й електротехніки, побудови електростанцій і вдосконалення телефонного зв’язку, займався астрономією, був поліглотом, педагогом, публіцистом і навіть перекладачем Біблії українською мовою. Українським талантам притаманний всебічний розвиток. Саме таким і був Іван Полюй.
А є і значно менш відомі винаходи, що були зроблені в Україні. Наприклад, першу гасову лампу винайшли у 1853 році у Львові аптекарі Ігнатій Лукасевич та Ян Зех. Згодом ця технологія спричинила фурор на міжнародній виставці в Мюнхені і стала надбанням світу.
Перебуваючи у Львові, обов’язково відвідайте музей гасової лампи. Той факт, що зараз Україна є світовим лідером із виробництва меду, також невипадковий. Адже перший рамковий вулик створив українець Петро Прокопович (1814 р.). А в Києві ви можете відвідати кафедру апікультури та бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Маловідомим і досі залишається ім’я Володимира Ароновича Хавкіна (1860–1930), що створив перші в історії вакцини проти холери і чуми, врятувавши сотні тисяч життів по всьому світу.
Прикро констатувати сьогодні, що Україна однією з останніх отримала доступ до розроблених вакцин проти COVID-19. А уродженець Запорізької області два століття тому розробив вакцину від смертоносної хвороби і врятував тисячі людей.
Науковця світового рівня, знаменитого бактеріолога, імунолога та епідеміолога — українця за походженням недарма в Індії називають «батьком нації», «великим білим цілителем».
Він народився у Бердянську в 1860 році, але його молодість пов’язана з Одесою, де він жив, учився і працював у лабораторії під керівництвом Іллі Мечникова. До речі, з Одеського університету він був відрахований за участь у політичній організації, яка на той час мала назву «Народна воля», що ставила за мету знищення самодержавства. І через це пізніше уряд царської Росії навіть відмовився застосовувати винахід свого політичного опонента в боротьбі проти епідемій. Хавкін як єврей не мав права займатися наукою на території Російської імперії, тому він трудився у Франції та Індії, де його ім’я і зараз дуже шанують.
Чи відомо вам, що всесвітня історія трамваїв бере початок на Полтавщині? Уродженець цього краю Федір Піроцький на початку 1870-х розробив систему передачі електроенергії через залізний дріт, що кріпився телеграфними ізоляторами на дерев’яних стовпах. Він представив свій винахід, призначений «для руху залізничних потягів з подачею струму», в 1880 році. І незабаром у Берліні з’явився перший трамвай, вироблений компанією Siemens за кресленнями українця.
Рід запорізьких козаків, що носив прізвище «Миклуха» дав світові невтомного мандрівника і етнографа Миколу Миклухо-Маклая. Батько дослідника Микола Ілліч Миклуха – український дворянин із Стародуба Чернігівської губернії. Коли читаєш біографію мандрівника, впадає в око те, що він умів цінувати свободу всіх народів, не залежно від рівня їхнього цивілізаційного розвитку. Зокрема, Миклухо-Маклай боровся за захист прав папуасів, виступав проти розділу Нової Гвінеї, расизму та колоніалізму. Нащадки Миклухо-Маклая і зараз проживають на Чернігівщині.
Видатний рід Симиренків, що дав Україні великих меценатів і підприємців, прославився і вченими-садівниками. Зокрема, Левко Симиренко (1855–1920) став всесвітньовідомим помологом і плодоводом, продовжуючи справу батька – промисловця і садівника Платона Симиренка. У рідному Млієві на Черкащині Левко Платонович створив одну з найбагатших у Європі колекцій плодових дерев і ягід, якій не було рівних у Російській імперії. Розсадник містив 900 сортів яблунь, 889 – груш, 350 – вишень і черешень, 84 – слив, 36 – абрикосів, 165 – аґрусу. Левко Симиренко вивчав зібрані сорти, поліпшував їх селекційним способом, виводив нові – зокрема, відомий сорт яблуні Ренет Симиренка. Про його світову славу свідчить те, що він був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників і почесним членом Французького національного помологічного товариства.
Село Журавка під Прилуками має також свого генія. Тут народився український хірург Юрій Вороний, що першим у світі здійснив операцію з пересадки цілого органу. Операція була проведена 3 квітня 1933 року в Херсоні, де вороний тоді працював. Пересаджена нирка померлого чоловіка запрацювала в тілі пацієнтки. Пізніше вороний не раз проводив подібні операції. Тоді ще медицина не знала механізмів, які дозволяють приживити чужі тканини через пригнічення імунних реакцій, і такі пацієнти жили лічені дні. Але операція Юрія Вороного дала старт сучасній трансплантології.
Українці залишили свій слід у всіх галузях науки. Один із тих, ким ми можемо пишатися, – це Нік Голоняк, винахідник, чиї батьки переїхали в США із Закарпаття. Його називають «батьком світлодіодів», оскільки саме він створив перший функціональний світловипромінювальний діод у 1962 році, працюючи в компанії General Electric. Ці лампи, значно більш довговічні та на 90% економніші, ніж лампи розжарювання, використовуються дедалі ширше. Без них уже неможливо уявити панель сучасного автомобіля, побутову техніку, ліхтарик чи інформаційне табло.
Однак Нік Голоняк увійшов в історію не лише як винахідник світлодіодів. Продовжуючи дослідження в галузі напівпровідникових приладів, він розробив червоні лазери, які тепер використовуються у будь-якому CD- чи DVD-програвачі. Загалом, українцеві належать понад 30 патентів на вагомі винаходи.
У сім’ї емігрантів із України в Чикаго народився і винахідник мобільного телефону Мартін Купер (1928). Це він, працюючи в компанії «Motorola» в 1970-х, висловив ідею зменшити розмір телефону, щоб люди могли носити його з собою. 3 квітня 1973 року Мартін Купер зробив перший в історії дзвінок по стільниковому телефону. Апарат називався «DynaTAC 8000X» і важив понад 1 кг, його батареї вистачало лише на 20 хвилин розмови.
Лауреат Нобелівської премії з фізики 1992 року Жорж Шарпак (Георгій Харпак) народився в м. Дубровиця на Рівненщині. Його родина спочатку переїхала у Польщу, потім – у Францію. Під час Другої світової війни Жорж вступив до французького Руху Опору, за що був кинутий у німецький концтабір Дахау. Вижив і присвятив себе науковій праці. Він увійшов в історію передусім як винахідник нових детекторів елементарних частинок – «камер Шарпака».
Вихідці з України доклали руку й до найбільш революційної технології нашої доби – Інтернету. Леонард Кляйнрок, чий батько був родом із Києва, іще в 1961 році, будучи студентом Массачусетського Технологічного Інституту, створив технологію, здатну розбивати файли на частини й передавати через мережу. У своїй дисертації, опублікованій 1964 року, Кляйнрок виклав основи пакетної передачі даних, на яких будується сучасний Інтернет. У 1969 році група студентів під керівництвом Кляйнрока організувала першу в історії комп’ютерну мережу: два обчислювальні комплекси було поєднано кабелем. Того ж року Кляйнрок втілив свої теоретичні розробки на практиці. Через звичайну телефонну мережу він передав декілька літер зі свого Каліфорнійського університету на відстань у 500 км – у Стенфордський університет. Ця операція і була народженням Інтернету.
Вважається, що українська кров тече і в жилах Стівена Возняка, котрий став піонером комп’ютерних технологій і разом зі Стівом Джобсом сконструював один із перших персональних комп’ютерів та став співзасновником фірми Apple. Без її продукції сучасний світ годі уявити. Українська наука, попри її хронічне недофінансування, і зараз тримає марку. З ініціативи академіка Бориса Патона в Україні розроблено один із інноваційних методів медицини – електрозварювання м’яких тканин організму з допомогою високочастотного струму. Цей унікальний метод, створений Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, уже масово застосовується в багатьох країнах. А перші експерименти зі зварювання тканин людини провели у 1998 році у Київському шпиталі військово-медичного управління СБУ. Метод має серйозні переваги над традиційними хірургічними операціями: скорочує час оперативного втручання і знижує втрату крові, не потребує шовного матеріалу, практично не залишає рубців, мінімізує післяопераційні ускладнення. Американські хірурги, побачивши технологію зварювання тканин у дії, назвали її революцією. Інтелектуальний, науковий потенціал України слід зберегти і примножити. Наші вчені, винахідники і дослідники не повинні виїжджати за кордон у пошуках хліба насущного, як це відбувалося протягом попередніх століть. Світовий досвід доводить: вкладаючи в науку, країна не може обідніти. Навпаки – вона ставатиме дедалі багатшою, оскільки інновації завжди рухають економіку до вищої ефективності. Український інтелект є однією з наших конкурентних переваг. Він повинен працювати на Україну.
А голод на успіх має залишатися тим мотиваційним елементом, який нас вирізняє з-поміж усіх націй, які проживають на нашій прекрасній планеті. Ми хочемо бути успішними і будемо!
Author
Віталій СкоцикРубрика
Суспільство