Не більше 2°С
195 країн і Євросоюз прийняли угоду для боротьби з глобальним потеплінням. «Треба посилювати заходи з енергозбереження», — коментує український експерт
Домовленість підписали у Парижі 12 грудня, під час XXI Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР21), після двох тижнів переговорів. Угода передбачає, що потепління не перевищить 2°С. Також учасники саміту обіцяють докласти максимальних зусиль, щоб обмежити потепління 1,5°С. Країни погодилися стати вуглецево-нейтральними у другій половині цього століття. Тобто викиди парникових газів від людської діяльності не мають перевищувати їх поглинання екосистемами.
Поки конкретні плани зі скорочення викидів, які кожна країна-учасниця конференції розробила напередодні конференції, обмежують потепління 3°С. Але нова кліматична угода передбачає перегляд зобов’язань зі скорочення викидів кожні п’ять років. Тому до 2020 року країни повинні подати нові посилені цілі.
На СОР21 розвинені країни підтвердили готовність виділяти кошти на заходи з адаптації до кліматичних змін у країнах, що розвиваються. У фонді, який вже займається цими питаннями, буде більше 100 мільярдів доларів. Кошти надаватимуть найбіднішим країнам, які потерпають від змін клімату: насамперед, країнам Африки та Азії. Країни, які не підпадають під визначення «розвинені», але доволі сильно забруднюють атмосферу і також спроможні допомагати — зокрема Саудівська Аравія, Південна Корея, Сінгапур, — можуть надавати допомогу добровільно.
Про практичні наслідки конференції для світу і України «Дню» розповіла голова відділу кліматичної політики Національного екологічного центру України Ірина СТАВЧУК, яка слідкувала за перебігом СОР21 у Парижі.
«ЗАВДАННЯ АМБІТНЕ, АЛЕ МЕТА ПРАВИЛЬНА»
— Наскільки ефективною може бути угода у протистоянні змінам клімату?
— Угоду прийнято, і це краще, що могло трапитися. Переговори на конференції тривали важко. До останнього було невідомо, чи домовляться країни. Більшість учасників задоволена результатами конференції, у тому числі представники екологічних організацій. По-перше, поставлено довгострокову ціль обмежити глобальне потепління 2°С і зробити все, щоб утримати підвищення у межах 1,5°С. Є дороговказ, за яким маємо звести викиди і спалювання викопного палива до нуля вже до середини століття. Завдання амбітне, але мету поставлено правильну.
Є низка країн, що показують: їх викиди будуть більшими, ніж треба. Зокрема, ціль, яку подала Україна, не передбачає скорочення викидів парникових газів. На конференції не йшлося про скорочення викидів окремих країн, говорили про загальну домовленість по структурі кліматичної угоди. Факт, що є загальне рішення про перегляд цілей кожні п’ять років, показує: країни розуміють, що наданих планів недостатньо, і працюватимуть для виправлення цього.
— Як політичні відносини між країнами вплинули на перебіг переговорів під час СОР21?
— Всі екологічні організації хвилювалися щодо поведінки Росії, чи намагатиметься вона щось заблокувати або опротестувати. Але Росія поводилася дуже конструктивно, тут проблем не було. Досягнення угоди — великий плюс у налагодженні політичних контактів президента США Барака Обами і голови Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіня. Минулого року вони вперше зустрілися і досягли згоди щодо скорочення викидів парникових газів і також низки питань по міжнародному протоколу. Це сприяло позитивним результатам переговорів у Парижі, бо Китай і США викидають майже 50% парникових газів.
«ВСІ ЗАХОДИ З ОХОРОНИ КЛІМАТУ ДОЦІЛЬНІ ДЛЯ НАШОЇ ЕКОНОМІКИ»
— Як практично зміниться життя у світі через домовленості, підписані у Парижі?
— Міжнародну угоду треба перевести на національні контексти. Але однозначно набагато складніше стане інвестувати у проекти, пов’язані з використанням викопного палива. Вже під час конференції кілька великих міжнародних фондів заявили, що будуть деінвестувати з таких проектів у інші. Ризики фінансування проектів, пов’язаних з викопним паливом, ростимуть. Це відбувається і зараз, але прийняття угоди по клімату сигналізує, що ця тенденція посилиться. Країни повинні розробляти і запроваджувати політику енергоефективності.
— Яких кроків у цьому контексті слід очікувати українцям?
— По-перше, треба посилювати заходи з енергозбереження. Нам треба утеплювати будинки і реформувати систему комунального опалення. По-друге, треба впроваджувати енергоефективні технології на підприємствах — це посилить конкурентоспроможність економіки. Також варто розвивати систему громадського транспорту, запроваджувати цивілізовану систему утилізації сміття. Всі заходи з охорони клімату потрібні і доцільні для української економіки.
