Неадекватна помста...

У Феодосійському селищі Приморське після нападу на людей собаки, хворої на сказ, хочуть знищити всіх бродячих тварин. Як стало відомо журналістам і захисникам тварин, із цією метою ветеринарні служби збираються закупити «Дитилін» — препарат, який паралізує дихальні м’язи і тварина гине від задушення. Начальник сектора пропаганди Феодосійського МНС Сергій Кареєв днями повідомив журналістам, що найближчим часом ветеринари, управління ЖКГ, екологічна інспекція збираються звернутися до Рескомприроди Криму для отримання дозволу на використання препарату «Дитилін», щоб знищити бродячих тварин на території Приморського. Автори цієї ідеї виправдовують свій замір тим, що бродячі собаки являють собою загрозу людям. Так, наприкінці січня у Приморському довелося госпіталізувати шість осіб, а собаку знищити. Пізніше на стаціонарне лікування було направлено ще три людини — лікар- ветеринар і двоє працівників ЖЕКу, які безпосередньо контактували з хворою твариною. Із цього приводу Феодосійська міськрада провела позачергове засідання протиепізоотичної комісії, на якій було затверджено план дій із ліквідації спалаху сказу. Однак захисники тварин стверджують, що використання «Дитиліна» для вбивання бродячих тварин заборонене законодавством України. Так, 2006 року прокуратура Севастополя розслідувала справу за фактом масового варварського винищення бродячих собак — отруєні «Дитиліном» тварини мученицьки гинули від задушення. За інформацією екологів, служби з контролю за безпритульними тваринами як і раніше використовують «Дитилін», мовляв, бракує коштів для стерилізації бродячих собак і кішок.

Заступник начальника управління охорони здоров’я Феодосії Ірина Макарова у коментарі журналістам сказала, що в управлінні не бачать сенсу в негуманному знищенні бездомних собак, оскільки, на її думку, проблему бродячих тварин варто вирішувати більш цивілізовано. «Згідно із законом природи, якщо вбити одну собаку, на її місце прийде п’ять нових, — говорить Ірина Макарова. — Тому я вважаю, що перше, що потрібно зробити, — це всім бродячим тваринам зробити щеплення від сказу. Було б добре, щоб у нас був притулок, куди приносили б усіх безпритульних тварин, там їм робили щеплення, а потім віддавали у добрі руки».

Раніше аналогічна ситуація мала місце у Севастополі. Кілька місяців тому екологи міста звинуватили в загибелі тисяч бродячих тварин міську владу, яка пожаліла кошти на нормальну стерилізацію «бродяжок». На думку міських зоозахисних організацій, у Севастополі стерилізувати вже нікого: практично всі тварини були знищені під час проведеною міською владою кампанії. Тим часом представники районних адміністрацій міста вважають, що цю пропозицію реалізувати практично неможливо. Проект стерилізації коштує порядку 470 тисяч гривень, а на розв’язання проблеми з безпритульними собаками виділяється приблизно 40— 50 тисяч гривень на рік. Тоді Севастопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура розслідувала випадки масового варварського знищення бродячих собак. Було порушено карну справу за ст. 299 ч.1 УК України «Жорстоке поводження з тваринами». Мотивом до нього послужило звертання жителів Гагарінського району щодо жахливої масової смерті бродячих собак на території району. Додатковим слідством у результаті перевірки обставин, викладених у зверненні, встановлено аналогічні факти загибелі тварин на території всього міста. Виявлено місця їх «утилізації», а також способи вбивства. Зокрема, тоді було офіційно встановлено, що однією з фірм, які займаються ветеринарною практикою, після укладення договору про вилов бродячих собак з уповноваженим органом виконавчої влади та отримання для цих цілей бюджетних коштів, із порушенням встановленого законом порядку, проводилося знищення собак за допомогою «Дитиліну». Тоді ж у Севастополі захисники тварин провели пікет біля будівлі міської держадміністрації, і протестували проти передачі повноважень із вилову бродячих собак і кішок у руки приватних підприємців.

Феодосійців і севастопольців закликають брати приклад із Сімферополя, де цю проблему вже зрушено з мертвого місця. У травні минулого року кримські екологи провели тут круглий стіл «Дай, Джим, на счастье лапу мне», на якому висловили обурення з приводу жорстокого поводження з безпритульними тваринами. За словами екологів, на той час у Сімферополі не виконувався Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження», в якому говориться, що людина зобов’язана надавати тварині належні умови для існування. Навпаки, за словами керівника Сімферопольської організації «Екологія і світ» Марини Піддубної, у столиці автономії немає жодного притулку для бездомних тварин, відсутні програми зі зменшення їхньої народжуваності, із надання «бродяжкам» медичної допомоги. Тут також влада міста з року в рік ігнорувала звернення захисників тварин щодо полегшення їхньої долі. Тоді екологи розкритикували практику застосування «Дитиліну». За інформацією екологів, міські служби із контролю за безпритульними тваринами використали «Дитилін» у кількості 1-2 мл для «економії», а цього недостатньо для того, щоб тварина заснула, необхідна доза для усипляння — 20 мл., інакше отруєння призводить до болісної смерті тварини. У резолюції, ухваленій на круглому столі, екологи звернулися до міської влади з проханням створити у Сімферополі притулок для тимчасового утримання бездомних тварин і кладовище домашніх тварин із виділенням під ці об’єкти земельних ділянок. Активісти захисту тварин залучили до роботи всіх городян, яких попросили хоч би перерахувати бродячих кішок і собак у своїх дворах, щоб мати хоч якесь уявлення про потенційну кількість підопічних. Ініціатори створення Центру допомоги тваринам пояснили городянам, що основним завданням нової організації є створення притулку для безпритульних тварин — передусім кішок і собак. Засновниками і членами організації для захисту тварин у Сімферополі є представники ЗМІ, влади, бізнес-кіл, а також жителі міста, які не байдужі до проблем бездомних тварин і хочуть допомогти їм. Механізм діяльності Центра включає в себе цілий комплекс послуг: лікування, порятунок, стерилізацію, а також пошук «хороших рук» для бездомних кішок і собак. Адже нашим пораненим друзям також необхідні щеплення, догляд і, передусім, турбота і ласка.

Днями захисники тварин у Сімферополі зібрали близько чотирьох тисяч гривень на допомогу бездомним тваринам. Гроші виручили на аукціоні із продажу картин юних сімферопольських художників. Аукціон провела громадська організація «Центр допомоги тваринам» за підтримки Російського культурного центра. На торги було виставлено десять картин, стартова ціна кожного лота становила 100 гривень. У результаті, було продано дев’ять картин, які «пішли з молотка» за 2,2 тисячі гривень. Зокрема, дві картини 10-річного художника Саші Опришка за 1 тисячу гривень купив Сімферопольський міськвиконком. Крім того, поза аукціоном кожний учасник міг придбати дитячі малюнки, які сподобалися, розвішені на стінах залу. Вартість малюнку кожен для себе визначав сам. У результаті, з урахуванням продажу дитячих малюнків і внесених добродійних коштів було зібрано порядку чотирьох тисяч гривень, які будуть направлені міським міні-притулкам для бездомних тварин.

«У нас у місті є волонтери, які тримають у себе вдома по 40 кішок і собак, — зазначила голова Центра допомоги тваринам, кримська журналістка Тетяна Шаманаєва. — Ми допоможемо цим людям стерилізувати своїх вихованців і придбати корм».

За словами Тетяни Шаманаєвої, це перший аукціон, організований із метою збору коштів на будівництво в Сімферополі притулку для бездомних тварин. «Сподіваюся, що разом із міською владою та спонсорами ми вирішимо цю проблему», — говорить вона.

У свою чергу, мер кримської столиці Геннадій Бабенко завірив, що місто знайде земельну ділянку для будівництва притулку, а в бюджеті на 2008 рік на ці цілі закладено 600 тисяч гривень. На базі притулку його активісти планують провести й освітньо-просвітницьку роботу. Тут буде центр із роботи з дітьми з обмеженими фізичними можливостями за принципами енімал-терапії. Тобто лікування шляхом спілкування з тваринами, використання біоенергії тварин у лікуванні людини. Догляд за тваринами допоможе дітям пристосуватися до навколишнього середовища, а також позбутися неврозів і психічних захворювань, приблизно так, як це відбувається під час відомих вже у Криму дельфінотерапії (лікування під час гри з дельфіном у басейні) або іпотерапії, тобто лікування їздою на конях. У центрі буде також введено «гарячу лінію» з проблем безпритульних тварин. Співробітники притулку даватимуть необхідну довідкову інформацію по телефону всім, хто потребує допомоги або поради. Співробітники центра говорять, що вони хочуть привернути до проблеми захисту прав тварин увагу влади міста. Адже і зараз, незважаючи на захист центра, безпритульні тварини як і раніше залишаються безправними і зазнають жорстокого поводження.

Екологи також критикують практику проведення нелегальних собачих боїв. За інформацією газети «Перша кримська», на півострові нараховується близько 400 собак бійцівських порід, які постійно беруть участь у битвах, хоча собачі бої в Україні офіційно заборонені. Однак в Криму їх проводять нелегально на територіях приватних домоволодінь. Нелегальні ринги діють в Ялті, Бахчисараї, Керчі, Феодосії. Нещодавно жителі Севастополя написали заяву до міської адміністрації про те, що у підвалі їхнього будинку проводяться собачі бої на гроші. У Сімферополі також є кілька таких місць. Найвідоміше з них — дачний масив у районі цегельного заводу. Влаштовуються «бої чотириногих» в одному з приватних володінь. За два місяці до сутички господарі собак-бійців підписують офіційний договір про майбутній поєдинок і визначають розмір ставок. У середньому вони складають близько 500—1000 доларів, — повідомляють журналісти місцевої газети. Ні вага, ні досвід собаки тут не мають значення. Немає жодного допінг-контролю. «Бійцям» роблять спеціальні уколи, засувають у вуха та пащу різні збудники — перець, алое, стрихнін, щоб собака буквально скаженіла. Поєдинок вважається закінченим, коли один із бійців перестає чинити опір. Часто практикуються бої «до смерті одного пса», а ставки там просто астрономічні. Тому розведення бійцівських порід — справа прибуткова. Ціна однієї дози сперми чемпіона може сягати тисячі доларів, а ціна гарного цуценяти — десяти тисяч. За неофіційними даними, на сьогоднішній день у Київському регіоні близько 200 собак, які постійно б’ються, у Криму їх — удвічі більше. Тому що Крим, як вважають знавці цього «спорту», є основоположником собачих боїв в Україні.

Однак у 80-х роках минулого століття, поєдинки чотириногих носили абсолютно інший характер, вважають кримські журналісти. Між середньоазіатськими та кавказькими вівчарками, або, як їх ще називають, вовкодавами, влаштовувалися битви для того, щоб перевірити їх на «професійну придатність». Тварин просто тестували. Подібні бої досі називаються тестовими випробуваннями. Правила були та залишаються суворими: пари «спортсменів» підбираються за вагою, віком та «бойовим досвідом». Б’ються вовкодави до першої крові. Собака- переможець отримувала диплом, нагороди та своєрідну кваліфікацію, які вирізняли її серед інших. Після цього можна було сміливо її в’язати для продовження хорошого роду і без страху випускати на полювання: такого призера та господаря від небезпеки врятує, і сам від іклів кабана не загине.

Однак у 90-х роках у собачому житті сталися зміни. Представники бандитського світу сильно видозмінили тест-випробування собак. На півострові стали проводити собачі бої з тоталізатором, в яких брали участь виключно бійцівські породи собак — пітбультер’єри та стафордширські тер’єри. Собак жорстко тренували, аби в них вироблялося якомога більше агресії, а потім випускали на ринг. Суми ставок коливалися від 200 доларів до машин, будинків і квартир. Тому програвати не можна було, і собаки билися на смерть. Зараз ця забавка перетворилася на спорт із чіткими правилами та необхідними атрибутами: чемпіонати, договори на матчі, тоталізатор, тривалі тренування, групи забезпечення собак-бійців, а також призи та слава для пса-переможця і його власника. Однак тепер проведення подібних змагань йде врозріз із Законом «Про захист тварин від жорстокого поводження», який набрав чинності з лютого минулого року.