Нобелівський лауреат лікар Уотсон заявив: негри дурніші за білих. Всi в шоцi!

У Великій Британії та США назріває скандал: нобелівського лауреата звинувачують у расизмі. Нобелівський лауреат, керівник однієї з провідних генетичних лабораторій США 79-рiчний лікар Джеймс Уотсон заявив, що чорношкірі відстають від білих у своєму інтелектуальному розвитку.

У бесіді з кореспондентом британської газети The Sunday Times він сказав, що «по суті, пригнічений перспективами Африки», тому що «вся наша соціальна політика побудована на тому, що розумові здібності її населення дорівнюють нашим — у той час як всі дослідження говорять, що це не зовсім так».

Лікар Уотсон визнав, що це хворобливе питання важке для обговорення. Він висловлює надію, що все-таки всі люди рівні, але тут-таки відзначає: «Люди, яким доводиться мати справу з чорношкірими працівниками, помічають, що це не так». Однак, на думку вченого, не треба дискримінувати людей на підставі кольору їхньої шкіри, тому що «багато кольорових людей дуже талановиті, але не підвищуйте їх, поки вони не досягли успіху на початкових ступенях своєї кар’єри».

У понеділок виходить книга Уотсона під назвою «Уникайте нудних людей, або Уроки життя в науці». У цій книзі Уотсон зокрема пише: «Немає твердих підстав передбачати, що інтелектуальні здібності народів, географічно розділених в ході еволюції, повинні були розвинутися однаковим чином. Нашого бажання через загальний гуманізм приписати всім однакову силу розуму для цього буде недостатньо».

На запитання журналіста, скільки часу знадобиться, щоб визначити гени, які відповідають за інтелектуальний розвиток, лікар Уотсон відповів, що на це може піти 15 років, а може, і 10 років цілком вистачити. Він також розповів, що, прагнучи прищепити дітям початкові знання в галузі генетики, він відкрив центр з навчання науки про ДНК на кордоні нью-йоркського району Гарлем. Він також запрошує на роботу в свою лабораторію людей з іншим кольором шкіри, і зізнався, що нещодавно найняв молоду негритянку, але, за великим рахунком, сказав Уотсон, «нікого наймати».

Немає сумніву, відзначає автор The Sunday Times, що критичні зауваження на свою теорію генетик зустріне з відкритим заборолом. Одного разу він заявив своєму колезі: «Я впевнений, не за горами той час, коли академічні кола неминуче відкинуть політкоректність». Заяви Уотсона, ділиться своїми спостереженнями інтерв’юер, хоч і здаються висловленими згарячу, насправді завжди точно розраховані. На запитання, як він відповідає людям, ображеним його висловлюванням, Уотсон відповів: «Я намагаюся використати гумор або що завгодно ще, що є в моєму розпорядженні, щоб продемонструвати розуміння, що в інших людей — інші погляди».

Скандальне висловлювання лікаря містилося в кінці розлогого інтерв’ю з ним, яке надруковане в неділю. До середи, однак, скандал розгорівся. Комісія з рівності і прав людини досліджує заяви Уотсона «в повному обсязі». Газета The Independent (повний текст статті на сайті InoPressa.ru) повідомила, що свою поїздку по Великiй Британії Уотсон почне з виступу в лондонському Музеї науки, організованого Dana Centre, який напередодні провів дискусію про історію наукового расизму.

Опоненти Уотсона заявляють, що необхідно дати рішучу відповідь його ідеям, причому це повинні зробити не тільки вчені, але і політики. Лейборист Кейт Вез, голова Вибраного комітету з внутрішніх справ, відзначив: «Сумно спостерігати, як учений, на рахунку якого так великі досягнення, виступає з безпідставним, ненауковим і надто образливим висловлюванням. Я упевнений, що наукове співтовариство одностайно відкине те, що, мабуть, є особистими забобонами лікаря Уотсона. Це висловлювання нагадує нам, що навіть у середовищі найвищих професіоналів своєї справи все ще зберігаються певні точки зору».

Стівен Роуз, професор біологічних наук Відкритого університету, фундатор Товариства за соціальну відповідальність науки, сказав: «Уотсон виступає у своєму амплуа запеклого скандаліста. Раніше він говорив подібні речі про жінок, але я ніколи не чув, щоб він ударявся в расизм, як зараз. Якби він був знайомий з літературою з даного питання, то усвідомив би, що некомпетентний у даній галузі в науковому плані, не кажучи вже про соціально-політичний».

Борці з расизмом закликали розглянути висловлювання Уотсона в контексті законів про міжрасову ненависть. Офіційний представник правозахисної організації чорношкірих «1990» Тrusт заявив: «Приголомшливо, що такий видний діяч дозволяє собі зауваження, які, мабуть, сприяють збереженню расизму. Це, по суті, все одно, що розпалювати упередженість, і ми хотіли б, щоб це висловлювання було розглянуте як підстави для сарги до суд».

Американський вчений завоював собі місце в історії великих наукових проривів XX століття, працюючи в Кембріджському університеті в 1950—1960-ті роки у складі групи дослідників, які відкрили структуру ДНК. Він розділив Нобелівську премію 1962 року з медицини зі своїм британським колегою Френсісом Кріком і уродженцем Нової Зеландії Морісом Уїлкінсом.

Але хоча 50 років Уотсон займає посаду директора Колд-Спрінг-Харборської лабораторії на Лонг-Айленді, що вважається світовим лідером досліджень генетики і онкологічних хвороб, він часто накликав на себе неоднозначну реакцію через деякі погляди на політику, сексуальність і расове питання. У 1990 році авторитетний журнал Science написав: «В очах багатьох представників наукового співтовариства Уотсон давно вже є свого роду баламутом, і його колеги звичайно напружуються, коли він відхиляється від сценарію».

У 1997 році Уотсон сказав в інтерв’ю однiй iз британських газет, що жінкам треба надати право робити аборт, якщо буде можливість при тестуванні виявляти, що майбутня дитина стане гомосексуалістом. Пізніше Уотсон запевняв, що говорив про «гіпотетичну» (за його словами) ситуацію вибору, яка ніколи не зможе бути втілена в життя.

Він також згадував про можливі зв’язки між кольором шкіри і силою сексуального потягу, висуваючи теорію, ніби у чорношкірих більш активне лібідо, і виступав за генетичний скрінінг і генну інженерію на тій підставі, що коли-небудь вдасться знайти спосіб лікування від «дурості». Уотсон також стверджував, що шляхом роботи з генами можна домагатися зовнішньої привабливості: «Кажуть, якщо ми зробимо всіх дівчат красунями, це буде жахливо. А по-моєму, це було б чудово».

У Колд-Спрінг-Харборській лабораторії вчора повідомили, що з Уотсоном для підтвердження його висловлювання зв’язатися зараз неможливо.

The Sunday Times повідомляє, що книга Уотсона виходить у видавництві Oxford University Press у понеділок 22 жовтня. Її ціна становитиме 14,99 фунта стерлінгів, а замовити її можна у Великій Британії через фірму MoreBooksDirect. Наостанок газета публікує поради 79-рiчного вченого для тих, хто хоче досягти успіху.
Завжди приймайте необхідні рішення до того, як ви змушені це зробити.
Будьте першим, хто розповість хорошу історію.
Не підтримуйте схем, які вимагають чудес.
Ніколи не ставайте найвидатнішим учасником компанії.
Питайте тільки тих порад, які маєте намір надалі прийняти.