«Обнадійливі ознаки»
Ситуація в Україні щодо захищеності прав ЛГБТІ за даними дослідження організації ILGA-Europe
Напередодні 17 травня, Міжнародного дня боротьби із гомофобією, правозахисна організація ILGA-Europe опублікувала індекс «Rainbow Europe», за яким досліджувалась захищеність прав ЛГБТІ у Європі.
Оцінка проводилась по шкалі від 0%( дискримінація та порушення прав людини) до 100% (повна рівність, права людини дотримані). Серед 49 країн Європи, які взяли участь у дослідженні, Україна зайняла 36 місце, отримавши позначку в 20,95%. З цим показником вона знаходиться між Румунією і Литвою. Дослідники зазначають, що за минулий рік у законодавстві нашої країни майже не відбулось якихось значних змін, які б підняли її на вищий рівень, але були виявлені «обнадійливі ознаки».
Місце у рейтингу визначали за шістьма критеріями, які безпосередньо впливають на права людини ЛГБТІ: наявність рівності і відсутність дискримінації, злочинів на ґрунті ненависті, правове визначення гендеру та тілесної цілісності, можливості мати сімейне життя, простір громадянського суспільства, надання притулку. Чим більше проблем вирішено у цих сферах – тим більший бал отримує країна. Так, Мальта, у якій дотримані майже усі критерії, отримала 91,4%, зайнявши перше місце. Якщо розглянути ці умови детально, в Україні побачимо значно відмінну картину.
Певні зрушення ми маємо в чотирьох категоріях. По-перше, в параметрах рівності – дослідники відзначають, що вона витримана у сфері зайнятості (28%). Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю, усі громадяни мають право на рівну працю; забороняється будь-яка дискримінація за сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентичністю в цій сфері. Крім того, додає Україні бали у цьому розділі наявність Плану дій щодо реалізації Національної стратегії з прав людини на період до 2020 року, затвердженого Кабміном у 2016-тому. Він передбачає низку пунктів що до заборони гендерної чи сексуальної дискримінації, наприклад: скасування заборони на всиновлення дітей для транссексуалів, зміна законодавства для реєстрації одностатевих шлюбів тощо.
Найвищий показник – 68% – Україна набрала у сфері громадянських свобод, завдяки відсутності законів, що обмежують свободу поглядів та не перешкоджають об’єднанню асоціацій. Але, на жаль, коли був скасований Kiev Pride 2014 через те, що влада відмовилася надати охорону, чи коли одеський Прайд в 2015 році взагалі був заборонений рішенням суду – це позначилося на рейтингу як перешкоджання влади свободі зібрань.
Позитивним для країни стало те, що будь-хто з українців (яким виповнилось 18 років) можуть змінити стать, відповідно до Статті 51 «Зміна(корекція) статі» Основ українського законодавства про охорону здоров’я. Крім того, порядок цієї процедури прописаний у Наказах №1 041 і № 972 Міністерства охорони здоров’я України. Перший документ містить загальні положення щодо зміни статі, а другий описує можливості та етапи процедури переходу. Також плюсом стали необов’язкова стерилізація та можливість змінити ім’я після корекції статі. У підсумку в пункті про правове визначення гендеру Україна набрала 45%.
Останньою за показником (7%) у сфері сім’ї стала можливість вступати у шлюб із людиною іншої статі транссексуалам. Це реально через те, що у другому розділі Сімейного кодексу України шлюб визначається як об’єднання чоловіка і жінки, зареєстроване у державному закладі, але там немає конкретної згадки про транссексуалів. Це означає, що транслюди можуть одружуватись на загальних основах відповідно до своєї статі. Виділяють у розділі також можливість самотніх українок, незалежно від орієнтації, використовувати засоби допоміжного репродуктивного лікування.
Підсумовуючи, треба сказати, що завдяки вищезгаданому Плану дій реалізацій Національної стратегії з прав людини на період до 2020 року багато пунктів, за якими Україна не набрала бали – можуть з’явитися, і вона буде визнана більш толерантною до ЛГБТІ. Наразі ILGA-Europe рекомендує впроваджувати нові закони, які б захищали права одностатевих пар і були спрямовані проти злочинів на ґрунті ненависті.
Серед інших країн у рейтингу з найвищим показником: Мальта, Бельгія, Норвегія. З найнижчим: Азербайджан, Вірменія, Туреччина.
Author
Євген ТерещенкоРубрика
Суспільство