«Одеса залишається поділеною на три «табори»

Сьогодні – роковини трагедії, що сталася в Одесі 2 травня 2014 року. Того дня внаслідок зіткнень проукраїнських та проросійських активістів на вулицях міста, а також пожежі в Будинку профспілок, загинуло понад 40 людей.

Пройшло вже два роки, але крапка в розслідуванні цих подій ще не поставлена – відсутні офіційнірезультати слідства. Як це впливає на процес переосмислення городянами подій 2 травня, чи проходить крізь місто умовна «лінія поділу» – «День» запитав в самих одеситів.

«РАДИКАЛЬНОГО ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ СИТУАЦІЇ, НА МІЙ ПОГЛЯД, НЕ ВІДБУЛОСЯ»

Борис ХЕРСОНСЬКИЙ, психолог та поет:

«Радикального переосмислення ситуації, на мій погляд, не відбулося. Пояснити це можна двома причинами. Перша – це млявість та неповнота розслідування, явне затягування термінів, непрозорість слідчих дій. Друга причина, теж важлива, – з обох сторін говорять радикально налаштовані люди, які не підбирають висловів. У радикалів є перевага – їхні формули прості й дохідливі, і говорять вони з високим емоційним зарядом. Російська пропаганда, як і раніше, підігріває пристрасті. Це особливо відчувається останніми днями.

Одеса, на мій погляд, залишається поділеною на три «табори». Перший – патріотичний, тут дедалі більше молоді, добре освічені люди. Але і наша сім’я, незважаючи на мій вік, займає чітку проукраїнську позицію. Є й відверто проросійськи налаштовані люди. Це ті, хто два роки тому марширували по місту з криками «Одеса – російське місто», «Одеса, вставай, Росія – приймай», «Майданутих на кіл!» і т.д.

Багато хто дотримується поглядів «одеського ізоляціонізму». Для них Одеса – це щось самодостатнє, і ця доволі численна група хоче одного – щоб Одесі всі дали спокій. На жаль, вони погано розуміють, що сьогоднішня Одеса вже не та, що тридцять років тому. 

«СУСПІЛЬСТВО ЗА ЦЕЙ ЧАС В ОДЕСІ ЗМІНИЛОСЯ РІВНО НАСТІЛЬКИ Ж, ЯК І В УКРАЇНІ ЗАГАЛОМ»

Віра ЗАПОРОЖЕЦЬ, журналіст:

«Суспільство за цей час в Одесі змінилося рівно настільки ж, як і в Україні загалом. Є позитивні тенденції: містяни навчилися мобілізуватися, у нас одна з найкращих волонтерських груп. Це визнають колеги з інших міст.

Парамілітарні утворення (т.з. «пильні громадяни» – соціологічний термін) дуже оперативно і даремно прийняли фінансування від олігархічних та бізнес-груп. Таким чином, потрапили в залежність, і це видно на прикладі нападу на «антитруханівський майдан», коли для виконання операції використовували, здавалося б, патріотично налаштованих активістів.

У пересічних громадян трагедія 2 травня посилила і без того загострений інстинкт самозбереження. Вони ще більше слідкують за новинами, якщо це стосується їх особистої безпеки. Щодо переосмислення у широкого загалу, то немає навіть приблизного розуміння того, хто міг би бути організатором цих подій, не говорячи вже про те, щоб ці знання стали імперативними та іманентними. Людей заплутали, і вони бачать лише дві ворогуючі сторони, і, відповідно до своїх політичних поглядів, схильні звинувачувати противників. Немає розуміння, що цивілізована частина проукраїнських активістів з першої хвилини рятувала людей, які опинилися у вогні. Що зараз відбуваються численні процеси в судах над агентами, яким вже після цих подій були доручені диверсії, провокації, зберігання зброї, майже всі вони – вихідці з «куликового поля». Я вважаю, що це провина журналістів, оскільки вони, як правило, висвітлюють директивно, коли зверху, наприклад прес-службою обласної прокуратури, надсилають заклик прийти на судове засідання.

«Каша» в голові людей відбувається також і через саботаж з боку слідства, але не просто навмисного, а й обов’язково симетричного – щоб дві сторони були обурені. Ніхто не запитує себе, чому Тимошенко приїхала заздалегідь в Одесу і була тут 2 травня, навіщо в Одесу заздалегідь назначили «наглядача» з «БЮТ», який контролював весь силовий блок. Хіба що очевидно для мас, що Коломойський отримав область завдяки провалу «ОНР». Я не бачу переосмислення кримських, донецьких та луганських подій. Люди однаковою мірою не навчилися виявляти зрадників як серед чужих, так і серед своїх».

«ТРАГЕДІЯ ЗАЛИШИЛА ВІДБИТОК ТРИВОЖНОСТІ»

Анатолій БОЙКО, голова Одеської обласної організації Комітету виборців України:

«Розподіл на табори в Одесі існує, але це питання до останнього часу не було актуальним. Ситуація загострилася через останні події: вибух у банку, розгін «антитруханівського майдану», взаємних звинувачень Труханова і Саакашвілі. Ці події дали певний поштовх для зростання напруженості. На жаль, одеська міська рада нагнітає ситуацію своїми заявами. Цього тижня Труханов сказав на брифінгу, що мерія не може протистояти провокаціям. Директор департаменту праці і соціальної політики Олена Китайська також заявила, що одеським медикам заборонено виїжджати з міста, а лікувальні заклади приведені в стан готовності. Такі заяви сприймаються містянами як сигнал тривоги.

Сама дата 2 травня вселяє у серця неспокій. В Одесі раніше не було настільки трагічних ситуацій, а протистояння не доходили далі словесних перепалок і звинувачень у медіа. Так, у 1990-х роках була війна між окремими політиками – Боделаном і Гурвіцом. Проте масових зіткнень не було з часів єврейських погромів на початку ХХ століття.

Трагедія залишила відбиток тривожності. Раніше Одеса була безтурботним містом, але зараз, на жаль, безтурботності стало менше. Немає ясності, чіткого розуміння тих подій і висновків про те, хто винен у трагедії. Ми досі достеменно не знаємо, що насправді відбувалося. Існують лише міфи та здогади, а це отруює ситуацію. Проте загостренняпоступово спадало, і якби не останні події, то такої напруженості у місті би не було».