Олігархічно-будівельні пута Києва

Хоч де б я жила у Києві, так чи інакше перетиналася з історіями забудови та боротьби громади за вільний міський простір. На вулиці Героїв Дніпра мешкала біля станції метро з однойменною назвою. Через кілька років після переїзду тут, незважаючи на спротив місцевих мешканців та небезпеку будівництва над лінією метрополітену, таки збудували торговельний центр. Інша оселя — на вулиці Льва Толстого. Бабуся, у якої винаймала кімнату, просила допомогти з підготовкою листів до місцевої райдержадміністрації. Впритул до будинку зводився черговий хмарочос, через що на стіні, прилеглій до новобудови, з’являлися тріщини, а через роботу будівельної техніки руйнувалася котельня у дворі. Зараз з вікон мого будинку видно територію колишнього заводу, де будується сім висоток до 25 поверхів. З іншого вікна — стадіон, який свого часу захистила громада від будівельного захоплення. Із камерного й затишного місто перетворилося на бетонного монстра.

Де межа, яку не наважиться переступити інспектор з ДАБІ, підписуючи дозвіл на незаконне будівництво, або депутати Київради, схвалюючи розпорядження про знищення зелених насаджень для будівництва ТРЦ? За останні роки у столиці порушено стільки норм і правил, що місто вже захлинається від цих порушень. А потім дивуємося, що центр Києва пливе після дощів, уранці й увечері стоїть у заторах, а дедалі більше містян нарікає на алергії та хвороби дихальних шляхів. Як же інакше? Це все наслідки бездумного правління та непокараності винних.

ЗАГРОЗИ, ЩО НАРОСТАЮТЬ

Система не працює і не захищає. І світла в кінці тунелю, на жаль, не видно. За останній тиждень назбиралося чимало тривожних новин про подальше руйнування Києва. Ось їхній неповний перелік:

Сквер Небесної Сотні знову доводиться захищати в судах від інвестора. 2016 року Верховний Суд остаточно визнав, що земля повертається в комунальну власність. Тепер у компанії GPP DEVELOPERS LTD знайшли привід звернутися до суду через нововиявлені обставини. Як вважає інвестор, це неправильно проведена експертиза щодо належності земельної ділянки до земель історико-культурного призначення. А нічого, що сквер розташований біля Михайлівського собору, навпроти — Софія Київська, і все це разом — серце історичного Києва?

Київська Амазонія також у небезпеці. Це територія урочища Горбачиха з унікальними ландшафтами, по суті, дикою природою в мегаполісі. КП «Плесо» за розпорядженням, підписаним мером Віталієм Кличком, бетонує береги річки Десенка. Амазонія, можливо, існує останні дні. А все для того, щоб забудовник ЖК «Русанівська гавань» міг добудувати свої хмарочоси на неприпустимо близькій відстані до кромки води.

Ще одна столична зелена оаза — Національний природний парк «Голосіївський». В урочищі Теремки ПАТ ДТЕК «Київські електромережі» планує прокласти КЛ-110 кВ ПС «Новокиївська» — ПС «Московська» № 1,2. Прокладання кабелів планують без погодження з «Голосіївським», зате із сумнівним звітом про оцінку впливу на довкілля. У ньому зазначено, що жодне дерево не буде зрубано, при цьому звіт не містить жодних результатів біологічних досліджень, а також інформації, що, власне, прокладання мереж сплановано через урочище Теремки.

Громада Протасового Яру продовжує боротьбу за зелені пагорби від будівництва трьох свічок на 32 поверхи. Та що далі, то небезпечнішою стає ситуація. Активістам погрожують представники інвестора — ТОВ «Дайтона груп», що пов’язують з Геннадієм Корбаном.

Екологічний парк «Осокорки» так само під величезним питанням. З одного боку, Київрада підтримала ініціативу громади створити біля озера Небреж ландшафтний заказник. З іншого боку, АТ АКБ «Аркада» не відмовляється від своїх планів збудувати тут ЖК «Патріотика на озерах». Це понад 40 будинків по 25 поверхів. Днями Верховний Суд відмовив у задоволенні позову ГО «Екопарк Осокорки» й дозволив підряднику «Аркади» — ТОВ «Контактбудсервіс» будувати на березі озера Небреж.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

У ПОШУКАХ КРАЙНЬОГО

Як уберегти місто і де шукати точку опори, варіантів практично не залишилося. Суд — не панацея. Приміром, активістам, які захищали озеро Качине від забудови, нещодавно присудили штраф у розмірі 200 тисяч гривень за їхній захист водойми. Бігти у Київраду зі зверненнями до депутатів теж немає сенсу. Більшість із них пов’язані з будівельними компаніями. Якщо й пообіцяють скасувати певні незаконні розпорядження Київради про дозволи на будівельні роботи, забудовник може це оскаржити через суд. А для початку треба дочекатися, коли таке рішення погодять профільні комісії й винесуть на розгляд самої Київради, яка востаннє збиралась на сесію 19 вересня, це після п’ятимісячної перерви (попередня сесія відбулася 15 травня).

Державна архітектурно-будівельна інспекція — млява й беззуба, хоч функція контролю і нагляду за тим, що будується в місті, це її пряма прерогатива. Остання історія про те, що інспекторам не дозволили перевірити надбудову на будівлі, що на вулиці Софійській, 1, — просто абсурдна. Це не околиці міста, а самісінький центр — майдан Незалежності. Власнику квартири на останньому поверсі забракло простору, тож вирішив збудувати мансарду над горищем. Цю історію розглядали детально навіть на спеціальній нараді в Кабміні за участю прем’єр-міністра Олексія Гончарука та мера Києва Віталія Кличка.

Експертна спільнота вибухнула гнівними коментарями, що таку дрібну в масштабах історію винесли аж на розгляд уряду. Це ж явно не його компетенція — шукати винних й аналізувати містобудівну документацію. Аргументи мера теж здивували. Виявляється, інспекторів ДАБІ не пускали на об’єкт, а інспекції бракує повноважень для втручання в подібні інциденти. За словами мера, потрібно спростити процедуру вручення приписів ДАБІ щодо порушників, а також посилити відповідальність за самочинне будівництво.

Але ці норми й так прописані в законах про містобудівну діяльність. Якщо детально розглянути структуру ДАБІ, то бачимо, що до складу інспекції входять відділи взаємодії з правоохоронними органами, аналізу документів, перевірок об’єктів ба навіть представництва в судах. Навіщо винаходити велосипед, якщо потрібно запустити в роботу вже існуючий?

«Страшно уявити собі, який рівень міжнародного тиску необхідно залучити для розв’язання проблеми 150 незаконних (самочинних) будівництв багатоповерхових житлових комплексів і торговельних центрів у Києві, які будуються з порушеннями законодавства і нормативів, — іронізує у ФБ експерт з містобудування Віктор ГЛЕБА. — Цей беззубий та безпорадно-нікчемний орган державного нагляду і контролю у сфері містобудування й будівництва себе дискредитував».

ТУРБУЛЕНТНІ ЧАСИ

На додачу Київ зараз на порозі позачергових виборів міського голови й в очікуванні нового закону про столицю. Хто стане керманичем міста, зарано прогнозувати. Дехто з експертів каже, що зустріч Кличка з Гончаруком через самобуд на майдані Незалежності може означати, що у пана Віталія з’явилися великі шанси утриматися на посаді. До речі, місяць тому уряд звільнив його з посади голови КМДА, залишивши за ним лише крісло мера. Через це Кличко подав до суду на Олексія Гончарука і главу Офісу Президента Андрія Богдана, але це не завадило сісти за стіл перемовин. Хоча це швидше картинка для виборців.

Один з імовірних претендентів на посаду київського голови та головний конкурент нинішнього мера — депутат від партії «Слуга народу» Олександр Ткаченко. В інтерв’ю виданню «Лівий берег» він коментував, що Київ має кілька років до повного будівельного хаосу. Але як планує це зупиняти — неясно. Крім того, законопроект, співавтором якого є Ткаченко, дає зелене світло подальшій незаконній перебудові міста. Нагадаємо, 3 жовтня парламент ухвалив у першому читанні проєкт закону № 2143-3 «Про місто Київ — столицю України».

Депутат Київради Ольга БАЛИЦЬКА проаналізувала текст законопроекту і знайшла його ключові загрози. За її словами, документ передбачає автоматичну масову легалізацію незаконних забудов, оскільки дозволяє змінювати цільове та функціональне призначення землі без окремого рішення Київради.

Також у законопроекті досить детально прописані повноваження головного архітектора Києва, який вважатиметься ледь не ключовою фігурою в містобудівних питаннях. Призначатиме його міський голова на основі конкурсного відбору. За цією процедурою Віталій Кличко призначив на посаду головного архітектора столиці Олександра Свистунова. Щоправда, до проведення конкурсу було багато питань через його непрозорість. Так само не було довіри в експертної спільноти до переможця. Свистунов був головним архітектором скандальних проєктів, зокрема ТРЦ на Осокорках і на вулиці Круглоуніверситетській.

«ОТРИМАЄМО НОВУ ОБСЛУГУ ОЛІХАРХАТУ»

Лідія ГОНЧАРЕНКО, голова ГО «Барви життя», котра допомогла громаді захистити не одну ділянку від забудови, вважає, що законом про столицю зараз маніпулюють різні політичні сили, але що з ним, що без нього ситуація кардинально не зміниться.

«Крім цього закону, є Конституція, містобудівні закони, закон про охорону культурної спадщини, які доповнюють один одного, тобто є всі важелі, щоб навести порядок у місті, — пояснює пані Лідія. — Інша річ, що немає ні в кого бажання наводити такий порядок. Ми бачимо, що сформувалася каста, яка вважає себе елітою міста. Разом з громадськістю ми провели п’ять акцій під Офісом Президента, подали низку заяв, вказали всі проблемні забудови, додали номери кримінальних проваджень. Мало того, розробили стратегію виходу із цієї ситуації, включаючи зміни до містобудівних законів, зустрілися з головою фракції «Слуги народу» Давидом Арахамією. Але що пропонує після цього Володимир Зеленський, то це ухвалити закон про покращення інвестиційного клімату (уже набув чинності. — Авт.). Про це так само говорить Кличко. Але все це робиться за рахунок погіршення життя киян...

Крім цього, 4 вересня Конституційний Суд дав роз’яснення, що в пріоритеті — права людей, а забудови повинні відповідати чинним законам і Генплану. Тому вибори в Києві — це теж не панацея, бо знову отримаємо нову когорту обслуги олігархату. Ніхто не хоче працювати для людей та їхнього комфортного існування. Вони ж всі бачать, як розвиваються міста в Європі. Ніхто ж не паплюжить Прагу, Будапешт чи Ригу, — додає Лідія Гончаренко. — Я розумію, що ніхто не допустить до управління містом нормальну людину. Києвом досі з 1990-х років керує криміналітет...»

За таких умов громаді не залишається іншого шляху, як самотужки виборювати право на комфортне життя.