Основне питання – гуманне ставлення

Близько 30% пацієнтів українських психіатричних клінік та інтернатів не повинні там перебувати – такий висновок зробили міжнародні експерти, які разом із Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Валерією Лутковською проінспектували декілька цих закритих закладів. За 25 років Україна не змогла провести реформу психіатрії. Сьогодні у парламенті знаходиться законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги». Як сподіваються експерти, його приймуть у травні цього року.

Про які зміни йдеться? Основне питання – гуманне ставлення до психіатричних пацієнтів у суспільстві. За словами голови Асоціації психіатрів України Семена Глузмана, дуже яскраво проблема його відсутності проявилася, коли у 2012 році запропонували перевести дитячі психіатричні відділення до соматичних – так, як у всьому цивілізованому світі. Проте і лікарі, і батьки були проти. Також досі в Україні існує стара система утримання психіатричних хворих, зловживання лікарів-психіатрів, неякісна підготовка спеціалістів у медичних університетах. Україні вкрай необхідно переймати європейський досвід реабілітації хворих у соціумі, надавати їм психологічну та психотерапевтичну допомогу.

«Перед нами стоїть два завдання: перше – зробити так, щоб наша держава зрозуміла важливість питання охорони психічного  здоров’я, друге – щоб суспільство гуманно ставилось до людей із проблемами психічного здоров’я. Ми хочемо впроваджувати напрацьовані в Євросоюзі практики і стандарти, - стверджує Ірина ПІНЧУК, доктор медичних наук, директор Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. – Дуже сподіваємося на політичну підтримку створеної нами Державної програми підтримки психічного здоров’я населення і на прийняття змін у законодавстві – законопроекту щодо змін у наданні психіатричної допомоги. У ньому ми пропонуємо зміни, які відповідають нормам європейської конвенції про захист прав пацієнтів. Ми готові відкривати психіатричні лікарні, але потрібно розвивати позалікарняну мережу – щоб інтегрувати пацієнтів у суспільство. Сьогодні відбувається реформа первинної та невідкладної медичної допомоги. Ми вивчаємо і надаємо пропозиції щодо того, де у ній – місце психіатричної допомоги. Для нас важливо вирішити, як інтегрувати психіатричну допомогу у первинну ланку: які повноваження можна надавати сімейним лікарям, які послуги отримуватимуться на вторинному рівні, і, якщо буде третинний рівень, які фахівці з психіатрії будуть там. Ми вже маємо напрацювання і готові про це говорити».

Фахівці наголошують, що психічне здоров’я, розвиток психіатрії – це частина розвитку будь-якої країни. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я та Світового банку, гарне психічне здоров’я населення є запорукою розвитку країни, адже це – важлива складова здоров’я людей.

«Нам треба зупинити потік, який веде громадян із психіатричними діагнозами в інтернати. Значна частина з них не повинна довго знаходитися в лікарні, - переконаний Семен ГЛУЗМАН, голова Асоціації психіатрів України. – Але сьогодні сімейні лікарі не хочуть брати на себе психіатрію – вони бояться цього, і це є проблемою росту. У нас існують радянські психіатричні госпіталі, і це – найбільша наша проблема. Психіатричні хворі не отримують соціальної допомоги, бо у нас немає нічого, крім інтернатів. Нас погано розуміє Міністерство охорони здоров’я, і нам дуже допомагає Омбудсмен, бо має мандат для входження у закриті заклади. Сьогодні в Європейському суді з прав людини знаходиться 16 справ щодо порушення прав людей із психіатричними діагнозами. Це дуже багато, але трагедія в тому, що держава цього не розуміє. Наступна проблема – сьогодні в Україні немає належної психіатричної освіти. Те, що ми маємо, є імітацією такої підготовки: низька якість викладання, радянські програми... І самі ми  з реформою не впораємося – нам потрібна допомога світу».

Іноземні фахівці, зокрема доктор медичних наук, президент Всесвітньої психіатричної Асоціації Хелен ХЕРМАН вважає, що Україні необхідно ухвалити Національний план дій із забезпечення психічного здоров’я населення, який повинен включати принципи збалансованої турботи про пацієнтів – як у лікарнях, так і в суспільстві. Йдеться про комплекс дій від надання допомоги в лікарнях у гарній обстановці до соціального і психологічного супроводу після лікування. Для людей важливо бути включеними в суспільство: Хелен Херман наголошує, що вже минув час, коли вважалося правильним відсторонювати «незвичних» людей від інших.