Остання спроба захисту

За останній рік на розгляд парламенту виносилося шість законопроектів, що стосуються захисту прав братів наших менших. Тож якби виникла гостра потреба звинуватити депутатів, що не працюють над поліпшенням зоозахисного законодавства, довелося б давати задній хід. До того ж, у кожного документа — по декілька співавторів. Чимало законопроектів отримали зауваження від головного науково-експертного управління парламенту, відповідно, у них вносили правки. Це колосальна робота, адже треба звірити існуючі норми законодавства з тим, що пропонується. А от робота депутатів у залі, коли доводиться голосувати за те, що самі ж пропонують, вражає ще більше. Жоден зі знайдених нами на сайті ВРУ законопроектів досі не прийнятий.

ПАРЛАМЕНТ — ГОЛОСУЙ!

Останній рік увага зоозахисників прикута до законопроекту № 6598 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)». «День» розповідав про нього раніше. Якщо коротко, то після його прийняття поняття «евтаназії» зникне із законодавчого поля, ведмеді, вовки та інші великі хижі тварини на притравочних станціях будуть заборонені, не можна використовувати тварин для розваг при ресторанах, готелях чи закладах відпочинку. Під забороною буде жорстке дресирування в цирках, фотопослуги та жебракування з тваринами, а регулювання безпритульних має бути шляхом стерилізації та адопції.

Над законопроектом довго працювало Міністерство екології та природних ресурсів разом із громадськими активістами, аби він дійсно став прогресивним та зоозахисним. Щоб він потрапив у порядок денний парламенту, активісти провели зо два десятки мирних мітингів. 8 листопада законопроект № 6598 таки потрапив у сесійну залу, правда, після 17.00, коли на роботі залишилося 140 депутатів. Спікер Андрій Парубій запропонував перенести його на 20 листопада і пообіцяв поставити першим на голосування. Це остання спроба нардепів таки підтримати законопроект, інакше всю процедуру доведеться починати спочатку.

«Найважливіше, що вирішує цей законопроект: існуючий закон про захист тварин від жорстокого поводження стає дієвим, — пояснила зоозахисниця Наталя Вишневська. — Тобто за порушення його статей буде певна стаття у Кримінальному чи Адміністративному кодексі, яку зможуть застосувати екологічна інспекція, правоохоронні органи чи Держпродспоживслужба та притягнути винних до відповідальності. Цього тижня плануємо знову поширити «Фейсбук»-звернення до депутатів на всіх наших зоозахисних сторінках, готуємося до мирної акції на підтримку законопроекту. Віримо, що депутати проголосують, що їх буде достатня кількість, що розгляд не буде в кінці робочого дня. Відчувається, що Андрій Парубій чує голос громадських активістів і розуміє, що до зоозахисної спільноти треба дослухатися. Нічого не заважає проголосувати за це, адже наш законопроект не потребує додаткових коштів та кардинального реформування».

ЗАКОНИ-КОНКУРЕНТИ

Для повноти картинки варто розповісти про «конкурентів» законопроекту № 6598 та їхній шлях у парламентських коридорах. Так, один з найдавніших — законопроект № 3305 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо модернізації окремих положень, які регламентують гуманне ставлення до тварин)» був поданий у жовтні 2015 року. В ньому пропонувалося доповнити обов’язки власників домашніх тварин реєстрацією цих тварин, контролем за приплодом, проведенням у разі необхідності стерилізації, прибиранням екскрементів за своїми тваринами тощо. Його планували прийняти у першому читанні за основу. Однак досі цього не зроблено.

Далі у законотворчості щодо тварин настала пауза. А вже у 2017 році на сайті ВРУ один за одним з’являються інші документи. Саме в цей час у суспільстві набула розголосу тема маршу за права тварин, до якого вже два роки поспіль долучаються практично всі області України. Скориставшись популярністю зоозахисних ідей у соціумі, парламентарі підготували проект № 7220 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин)» від 20 жовтня 2017 року. Але його відразу розкритикували експерти, а головне науково-експертне управління відхилило розгляд. Так, автори законопроекту писали, що створення системи обліку та реєстрації домашніх та безпритульних тварин не потребуватиме грошей із державного бюджету, але в експертному управлінні проаналізували, що без постійного фінансування ці новації неможливі. Крім того, незрозуміло, що робити із вже існуючими базами реєстрації та ідентифікації тварин, чи потрібно повторно сплачувати за реєстрацію особам, які вже зареєстрували своїх тварин тощо.

Про систему обліку тварин, наближену до європейських стандартів, ідеться ще в одному законопроекті — № 7267 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження ідентифікації та реєстрації тварин з метою посилення відповідального поводження з ними» від 7 листопада 2017 року. До речі, за нього депутати мали голосувати теж 8 листопада, у порядку денному він стояв одразу після законопроекту № 6598.

НЕФАХОВИЙ ПІДХІД

І це не єдиний варіант тексту закону, який передбачає систему обліку та ідентифікації тварин. У грудні минулого року був зареєстрований ще один — № 7461 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності власників тварин». Ішлося про обов’язки власників — опікунів собак, котів та інших тварин, що утримуються в домашніх умовах, покарання за їх порушення, а також про передачу повноважень контролю за захистом тварин від жорстокого поводження Верховній Раді. За що ж тоді відповідатимуть профільні державні служби? Урешті, цей законопроект відхилено.

На цьому депутати не зупинилися, у серпні цього року з’явився законопроект №9022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин». Він має усунути відмінності між нашим та європейським законодавством. Наразі документ вивчають парламентські комітети. До речі, на його реалізацію треба виділити з бюджету 172 мільйони гривень.

«За останні роки було подано близько 20 законопроектів щодо захисту прав тварин, — уточнив керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. — Більшість цих законопроектів однотипні, або пропонують збільшити штрафи, або заборонити цирки, на відміну від комплексного законопроекту №6598. Він передбачає 65 правок до дев’яти інших законів щодо прав тварин. Тому всі екологічні та громадські організації робили акцент на цьому законопроекті. Інші документи — некомплексні, уваги зоозахисників там було мало. Практично до їх створення не долучали громаду. Їх готували помічники депутатів, які не в курсі, що саме треба змінювати, тому документи виходили слабкими».

Ось просте пояснення малорезультативної роботи депутатського корпусу. На цьому фоні підтримка того, над чим понад рік працювала зоозахисна спільнота, видавалася б справжньою перемогою.