Пам’ятки – в гаджеті
Мінкультури запускає на Вінниччині пробний електронний реєстр об’єктів культурної спадщини
Запустити пілотний проєкт із онлайн-реєстру пам’яток у Міністерстві культури планували ще в лютому-березні цього року. Та довелося зачекати, доки з’явиться відповідне розпорядження Кабінету Міністрів, погоджене Міністерством юстиції. Хоча поява такого реєстру не гарантує, що з усіма об’єктами культурної спадщини наведуть лад, проведуть реставрацію, знайдуть відповідальних балансоутримувачів чи навпаки відберуть у недобросовісних. Створення електронного переліку пам’яток хоча б дозволить чиновникам зрозуміти, що з пам’ятками відбувається наразі, скільки їх та кому вони належать.
ЛОКАЛЬНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
Нині діє паперовий Державний реєстр нерухомих пам’яток. Та й у ньому зареєстровані далеко не всі об’єкти культурної спадщини — лише 9562 одиниці. За даними Мінкультури, на території України розташовано 130 тисяч об’єктів культурної спадщини.
Вінницька область як учасник пілотного проєкту має апробувати на собі, як це — перенести усі дані про пам’ятку зі старого реєстру в новий, перевірити їхню достовірність, описати сучасний стан об’єкта, визначити його геолокацію і верифікувати інформацію про нові об’єкти культурної спадщини. Такі повідомлення зможе надсилати будь-хто до органів управління охорони культурної спадщини.
«На Вінниччині налічується приблизно 4300 об’єктів культурної спадщини, вісім із яких — це об’єкти національного значення, — зазначила заступниця начальника управління культури і мистецтв Вінницької ОДА Валентина ТРОЯН. — Ми розуміємо всю серйозність цього проєкту. До нас дуже часто звертаються об’єднані територіальні громади із запитами, чи наявні на їхній території об’єкти культурної спадщини. Такий реєстр дозволить отримати таку інформацію значно швидше. Маємо надію, що так буде легше запобігати руйнуванню пам’яток. Також сподіваємося на співпрацю з земельним та містобудівним кадастрами, бо їхня робота дуже пов’язана з новим реєстром».
НАУКОВЕ ПІДҐРУНТЯ
Пілотний проєкт реалізується спільно з Національною академією наук України та Інститутом географії НАНУ. Розпочиналося все з наукового дослідження «Стандартизація даних та обмін даними в контексті створення електронного інформаційного ресурсу об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей».
«Під час дослідження були уніфіковані стандарти об’єктів культурної спадщини, з’явилася можливість електронного повідомлення для сторонніх суб’єктів, які хочуть повідомити відповідальні за культурну спадщину органи про той чи той об’єкт, який громадяни вважають цінним, — розповіла Юлія НЕЧИПОРЕНКО, заступниця начальника управління охорони культурної спадщини Міністерства культури. — Також ми пропонуємо відійти від охоронних номерів, які зараз дублюються і до яких є багато зауважень, та впровадити іншу систему ідентифікаторів, у складі яких не буде таких величин, як вид чи тип об’єкта, а буде вказано той орган, який уперше прийняв рішення про реєстрацію об’єкта, дата цього рішення, номер об’єкта в межах регіону».
«Сьогодні реєстр недосконалий. Наукові дослідження показали, як багато помилок було в номерах, у граматиці, найменування давно не відображають дійсний стан та потребує змін. І найголовніше — майже неможливо відобразити на мапі той чи той об’єкт культурної спадщини», — додала чиновниця Мінкульту.
СКАНДАЛЬНІ КРИТЕРІЇ
Поки що доступ до онлайн-реєстру пілотного проєкту обмежений. Наразі до нього внесені дані про 10 тисяч об’єктів. Тож роботи — непочатий край. Крім цього, громадськість цікавиться, яким чином Мінкультури планує поповнювати Державний реєстр нерухомих пам’яток новими об’єктами після появи урядової постанови, що суттєво звужує перелік критеріїв, за якими об’єкти могли отримати статус пам’ятки місцевого чи національного значення. Йдеться про постанову № 452 «Про затвердження порядку визначення категорій пам’яток» від 22.05.2019 р.
«Це остаточно позбавляє десятки тисяч об’єктів культурної спадщини шансу на подальше життя, суттєво звужуючи критерії, відповідно до яких їм надається охоронний статус пам’ятки, — коментувала постанову громадська діячка та депутат Київради VІІ скликання Олена ТЕРЕЩЕНКО. — Наприклад, для зарахування до пам’яток місцевого значення прибрано критерій належності до роботи відомого архітектора (один цей пункт позбавляє можливості надання охоронного статусу лише по Києву сотням стародавніх будинків, за порятунок яких ми боремося всі ці роки). Тепер також не є критерієм «вплив на розвиток архітектури, містобудування та мистецтва», а також прив’язка об’єкта до «відомих людей». Це один із останніх подарунків теперішнього уряду недоброчесним забудовникам, які кілька років лобіювали прийняття подібного документа. Завдяки їхнім зусиллям в Україні після проголошення незалежності до державного реєстру потрапило менш ніж 10 тисяч пам’яток, а понад 130 тисяч кинуто напризволяще та багато з них уже знищено».
ПУБЛІЧНИЙ ЗАХИСТ
Таку реакцію громади прокоментувала заступниця міністра культури України Тамара МАЗУР, причому публічно, на особистому блозі на сайті «Цензор.нет» та своїй фейсбук-сторінці. Це вперше чиновниця вийшла на відкритий діалог із активістами. За її словами, ні пам’яткам у Києві, ні по всій Україні абсолютно нічого не загрожує.
«У 2016 році, аби розблокувати наповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток, Міністерство культури України підготувало проєкт змін до Постанови 1760, до якого отримало висновок Мін’юсту: «Питання занесення пам’яток до Державного реєстру не є предметом правового регулювання проєкту постанови», — пояснювала Мазур. — Мінкультури врахувало попереднє зауваження Мін’юсту та привело Постанову 1760 у відповідність до статті 13 Закону «Про охорону культурної спадщини». Постанова КМУ № 452 має на меті встановити критерії, за якими пам’ятки будуть розмежовуватися на об’єкти національного та місцевого значення, а не «за яких їм надається охоронний статус пам’ятки», як здається певним зацікавленим особам».
Якщо вірити словам Тамари Мазур, то немає нічого страшного і в тому, що на місці Сінного ринку з’явилися житлові «свічки», на її думку, цій історичній частині міста, де понад 20 об’єктів культурної спадщини, нічого не загрожує. Так само за її згодою кілька років тому з реєстру об’єктів культурної спадщини було виключено (а згодом знесено) так званий будинок із ромашками на вулиці Златоустівській.
На цьому тлі поява онлайн-реєстру пам’яток, а отже, доступ громади до даних про культурну спадщину та можливість моніторити їхній стан, безумовно, велика перевага. Та Мінкульту слід надолужити багато інших прогалин, щоб переконати громадськість, що відомство дійсно дбає про пам’ятки.
