Переорієнтація

Різні відомства в Раді міністрів Криму оцінюють підсумки курортного року-2003 по-різному: наприклад, міністр економіки Криму Володимир Куліш зазначив у жовтні на засіданні уряду, що «результати галузі виявилися більш ніж скромними». За його даними, за 9 місяців 2003 року (у вересні на курорті практично закінчується період основних «жнив») у Криму побувало 4,57 млн. осіб, що всього на 2,7 тис. осіб (близько 0,5%) більше, ніж у січні-вересні попереднього року. При цьому притік організованих відпочивальникiв знизився майже на 3%, — до 978,5 тис. чоловік. До того ж сповільнився приріст надходжень податків і платежів до бюджетів усіх рівнів. Якщо загалом по автономії вони зросли на 13,6%, то від курортних регіонів — усього на 9%. У 2002 році зростання надходжень від курортних регіонів, за спостереженнями міністра економіки, в 2,5 разу перевищувало середньокримське. «Думаю, що цю ситуацію слід серйозно проаналізувати під час підбиття підсумків курортного сезону», — зазначив Володимир Куліш. При цьому потрібно сказати, що господарство в міністерства чимале: на території автономії розташованi 626 здравниць, у тому числі 229 — державної власності, які знаходяться у сфері Управління міністерств і відомств України. У власності Криму нараховується 149 санаторіїв, із них державних — 59, у тому числі 27 — дитячих.

Проте кінець року виявився результативнішим, ніж очікував міністр. Уже в середині жовтня кількість прибулих до Криму збільшилася порівняно з аналогічним показником минулого року на 6,2% і становила 4,68 млн. осіб, а всього з початку року в Криму організовано відпочили 1 млн. чоловік. За підсумками 11 місяців прямі надходження від підприємств санаторно-курортної області до бюджетів усіх рівнів становили 99 мільйонів гривень при річному плані в 105 мільйонів. При цьому міністр курортів і туризму АРК Олександр Таряник також запевнив на засіданні Радміну, що план виконають. І галузь не підвела міністра: на кінець грудня в Криму працювали 98 здравниць, тобто на 14 здравниць (16,7%) більше, ніж наприкінці минулого року. У санаторно-курортних закладах безпосередньо перед Новим роком відпочивали 9,45 тис. чоловік, що на 1630 чоловік (22%) більше, ніж минулого року. У сам Новий рік працюючі здравниці Криму були завантажені майже на третину. Згідно зі статистикою, всього з початку 2003 року в Криму організовано відпочили 1,81 млн. чоловік, зареєстровано 208,9 тис. неорганізованих відпочивальникiв. За статистикою транспорту на 26 грудня кількість прибулих до АРК з початку року збільшилася порівняно з аналогічним періодом минулого року на 5,7% і досягла 5,260 млн. осіб, хоча минулого року межу в 5 мільйонів досягли на Новий рік.

Можливо, тільки міністр курортів Олександр Таряник та директори здравниць знають, якою ціною далося це зростання. Ось основні віхи минулого кримського курортного року. Кримська програма відродження «Великого Шовкового шляху» вперше у своїй історії завоювала грант Президента України в розмірі 5 мільйонів гривень. Цей ярмарок-фестиваль у Судаку зібрав у 2003 році учасників із 15 країн світу — України, Росії, Узбекистану, Таджикистану, Польщі, Німеччини, Казахстану, Вірменії, Італії, Словенії, Китаю, Азербайджану, Бельгії, Австрії та Туреччини. Наступного року фестиваль планують провести в два етапи: восени — туристичний ярмарок, а десь у травні — діловий форум для бізнесменів «Великого Шовкового шляху».

Водночас, скажімо, вірменські туристичні фірми заявили, що отримують дуже мало путівок на відпочинок у Криму, а охочих приїхати на сонячний півострів дуже багато, сказав директор туристичної фірми «АТ» (Єреван) Арсен Фіданян. Незважаючи на те, що минулого року вірменські турфірми активно возили туристів з Вірменії до Анапи, Темрюка, Кучугури, Блакитної затоки, «дуже багато бажаючих просять Ялту, Крим, особливо Саки», — відзначив А. Фіданян. Але тут стала гальмом транспортна проблема: поки що єдина можливість дстатися до Криму з Вірменії — це літак. Потрібно подумати про відкриття залізничного й автобусного сполучень.

Крим має давні зв’язки з Казахстаном. Його представники знову запрошують кримчан на відпочинок і пропонують екстремальні види туризму та знайомство з вельми цікавими етнографічними комплексами, — говорив у Криму радник почесного консула Республіки Казахстан Абджеміль Абдулхаїров. Водночас у Казахстані охочих приїхати до Криму дуже багато, тому з травня по жовтень причіпний вагон, який ходив двічі на тиждень, був завжди повний. А. Абдулхаїров відзначив, що вже два роки в Криму оздоровлюються діти з Казахстану. Великі казахські бізнесмени зацікавлені в розвитку санаторно-курортного лікування і дітей, і дорослих. «Гадаю, що наші зв’язки в сфері туризму, науки мають розвиватися в майбутньому ще інтенсивніше», — сказав радник консула.

Протягом минулого року зміцнилися зв’язки Криму й із європейськими країнами. Так, італійці мають намір створити в Криму школу, де всі охочі могли б безкоштовно вивчати італійську мову. Про це говорив, перебуваючи в Криму, президент Асоціації «Сицилія — Крим» (Італія) Гаетано ла Верса. З його слів, у майбутньому італійська мова допоможе випускникам школи «в спілкуванні та роботі в санаторіях, готелях і магазинах». Асоціація вже відкрила в Інтернеті сайт, який розповідає італійцям про визначні пам’ятки Криму та відпочинок на півострові. «Це наші перші проекти, які, ми сподіваємося, покладуть початок розвитку співпраці між Італією й Україною, зокрема Кримом», — сказав Гаетано ла Верса.

Минулого року вже третя німецька туристична фірма виявила бажання здійснювати турпоїздки до Криму, таким чином кількість туристів із Німеччини в наступному курортному сезоні зросте щонайменше на третину, — каже міністр курортів і туризму Криму Олександр Таряник. За його словами, збільшений в іноземців інтерес до Криму безпосередньо пов’язаний з успішною роботою консульського пункту МЗС України в аеропорту «Сімферополь», де можуть отримати візи гості з країн ЄС, Канади, США, Японії, Туреччини. Одна з туристичних фірм Німеччини була приємно здивована, коли 87 німецьких туристів одержали візи за 46 хвилин, відзначив міністр.

Для громадян Німеччини, Болгарії, Греції, Туреччини, Чехії та жителів інших країн, чиї предки жили в Криму, розроблено спеціальні маршрути з відвідуванням архітектурних, культурних і релігійних пам’ятників півострова. Кримські туристські підприємства розробили й успішно проводять тури із ознайомлення з культурою, ремеслами і традиціями різних народів Криму. Останнім часом Крим переживає «переорієнтацію у бік збільшення іноземного туризму», — вважає міністр. Так, із країн СНД нашому півострову віддають перевагу Росія, Білорусь, Молдова, із країн далекого зарубіжжя — Німеччина, США, Велика Британія, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Ізраїль, Туреччина.

Міністр каже, що 2004 рік буде для кримського курорту переломним, оскільки уряд планує здійснити основні реформи, здатні вивести галузь на сучасні темпи розвитку. Так, Міністерство курортів і туризму АРК ініціювало створення відкритих акціонерних товариств, які забезпечували б збереження і раціональний видобуток природних лікувальних ресурсів Криму — грязей і мінеральної води, — переважно з пайовою участю в статутному капіталі місцевих органів влади автономії. «Ми ініціювали таке створення, вже надіслали листа до «Укрпрофздравниці», і з нашою пропозицією згодні», — розповідає він. Зі слів міністра, сьогодні сакські та євпаторійські гідрологічні експлуатаційні станції входять до ЗАТ «Укрпрофздравниці», а феодосійська ГЕС підпорядкована профспілкам Криму. «Не будучи державними структурами, станції не можуть забезпечити в повному обсязі контроль за збереженням і використанням родовища природних лікувальних ресурсів», — вважає Олександр Таряник. У курортному сезоні минулого року в Криму відзначається значне зростання видобутку і реалізації лікувальних грязей (на 96,4% порівняно з 2002 роком ). До бюджетів усіх рівнів від експлуатаційних станцій надійшло в 2003 році 429,5 тисячi гривень, що на 44,9% більше, ніж за аналогічний період 2003 року.

Олександр Таряник відзначив, що вже кілька років триває їх безконтрольна експлуатація різними відомствами і приватними особами, відсутність контролю і заходів із збереження мінеральних лікувальних ресурсів призводить до їхнього знищення. Так, ропа, мул, вода, грязі низки озер Євпаторії, та й Феодосії вже «втрачають свої кондиції», — сказав міністр. Крім цього, за відсутності генеральних планів забудови населених пунктів продовжується виділення земельних ділянок, через що з’явилася реальна загроза передачі природних лікувальних ресурсів у приватні руки. Олександр Таряник запропонував звернутися до Кабміну України з проханням передати функції із збереження й експлуатації природних лікувальних ресурсів, розвитку гідромінеральної та мінеральної бази курортів державі в особі Криму. Він повідомив, що Міністерство курортів Криму для вирішення проблем із природними лікувальними ресурсами вивчало досвід курортів кавказьких мінеральних вод. Там було проведено централізацію гідробіологічної служби та створено ВАТ переважно з пайовою участю в статутному капіталі муніципальних або федеральних фондів майна.

Тому міністр курортів і туризму Олександр Таряник пропонує реформувати санаторно-курортну галузь Криму автономії за російським варіантом, поступово передаючи здравниці в приватні руки. За його планом поступово держава продасть свою частину майна в приватні руки, що залучить приватні капітали, «і через 10—15 років можна звільнити державну частину продажем акцій і в такий спосіб вийти на нормальний цивілізований шлях розвитку курорту», — відзначає Олександр Таряник…