Первісна людина була адаптована до стресів, а ми?..

Сучасне життя — це, погодьтеся, «фабрика» з продукування стресів. А в такій ситуації дуже важливим є особистий антистресовий захист. Одначе, як доводять дослідження, до 80% людей не мають програм виходу зі стресів — не застосовують методу щоденної «переробки» накопичених негативних емоцій.

Відомо також, що в разі, якщо стресову напругу не знімати, це може призвести до різкого погіршення стану здоров’я, при цьому страждають всі системи й органи людини, але насамперед — серцево-судинна. Наголошу: передовсім цей матеріал стосується осіб старшого віку. Як пояснив кардіолог, доктор медичних наук Юрій ФЕДОРОВ, у таких людей нервова система ослаблена, бо в кожного з нас із віком зменшується кількість нервових клітин унаслідок їх програмованої загибелі — апоптозу (кількість нервових клітин зменшується, а клітини ті, як відомо, не відновлюються). Тому люди, яким понад шістдесят, є дуже чутливими до стресів — вони так само, як і маленькі діти, реагують на стресові ситуації. Крім того, не треба скидати з терезів пошкоджених атеросклерозом судин, а вони є в кожної літньої людини. Отож при всіх політичних, економічних, фінансових пертурбаціях громадяни старшого віку потерпають найбільше.

— Наведу показовий випадок. До мене в відділення потрапив літній чоловік з обширним інфарктом. На запитання, що спровокувало такий стан, відповів: «Чергове підвищення ціни на... сметану» — в магазині знепритомнів, звідки його й доправили до лікарні швидкої допомоги...

Стрес розвивається за певною динамікою. Спочатку стресор діє на свідомість. І людина, власне, свідомістю стримує початки стресу. Коли ж стрес переходить на рівень підсвідомості, тобто коли людина вже не спроможна керувати собою, ймовірні катастрофічні наслідки — з виснаженням кори наднирників, розвитком інфарктів, інсультів тощо. До гострого стресу організм, у принципі, адаптований, і адаптація ця формувалася тисячі років. Найбільш небезпечним є хронічний стрес.

— Які методи боротьби зі стресом?

— Передовсім треба пам’ятати, що бездіяльність завжди погіршує стан після стресу. На тлі бездіяльності наступає депресія — людина виснажується, замикається, усамітнюється. Якщо ви цілеспрямовано дієте на фактор, що спричинив стрес, прагнете від нього звільнитися, стрес швидше минає. Найпростіший приклад. Первісна людина бачить перед собою хижого звіра, відповідно — дістає стрес: серце працює з перенавантаженням, бронхи розширюються, збільшується згортання крові, підвищується тиск. Людина чинить залежно від характеру — вдається до втечі або зі сокирою кидається на звіра. Результат в обох випадках позитивний: врятоване життя. А що відбувається в сучасному, цивілізованому житті? Маючи стресовий фактор, ми є бездіяльними, лежимо на дивані обличчям до стіни чи вперто переглядаємо всі поспіль телевізійні програми й пальцем не поворухнемо, щоб вийти з того стану. Результат? Організм (серце, бронхи, судини) стресовано, а бездіяльність не «випаровує» енергії. Це провокує спазм судин, підвищується згортання крові, а спазмована тромбована судина — це дуже небезпечно, бо загрожує такими гострими станами, як інсульт чи інфаркт. Отож першим кроком подолання стресу має бути адекватна реакція на ситуацію, намагання з’ясувати що до чого, прагнення зануритися, проникнути вглиб проблеми. Розрадою при стресі є й помірне тривале фізичне навантаження. Наприклад, прогулянки.

— А як щодо заспокійливих препаратів?

— Вважаю, що велику роль при подоланні стресів може відіграти психотерапія, тобто консультація фахового психотерапевта чи психолога, а в гострих ситуаціях повинна застосовуватися заспокійлива терапія. Доречно починати із заспокійливих препаратів рослинного походження — валеріани, пустирника, настоянки півонії, меліси, м’яти, ромашкового чаю з медом (до речі, тепер і звіробій визнають антидепресантом. — Т. К.). Вони слабо діють, але для деяких людей і цього достатньо. Якщо трави не допомагають, доречно застосувати валокордин чи корвалол. Якщо ж і цього замало, можна вживати великі й малі транквілізатори, котрі заспокійливо діють на центральну нервову систему. Але доступ до них, зі зрозумілих причин, обмежено, отож для того, щоб їх застосовувати, потрібна консультація лікаря, який випише вам рецепт. При тім варто пам’ятати, що ці препарати не можна застосовувати постійно, бо організм до них звикає. Також людям, які мають хронічні захворювання, в разі гострого стресу треба розжувати таблетку аспірину (500 міліграмів), щоб розріджувалася кров і зменшилася ймовірність тромбування ушкоджених судин, бо якщо судини не тромбуються, не виникають інфаркти та інсульти. Якщо ж внаслідок стресової ситуації в ділянці серці виникли сильні болі, можна прийняти таблетку нітрогліцерину (під язик) чи нітросорбіду. Можна також прийняти бетаблокатори (атенолол, метопролол тощо), які блокують передачу нервових імпульсів. Але питання застосування бетаблокаторів треба вирішувати з лікарем.

— Чи є помічним валідол?

— Так. Це, до речі, також заспокійливий препарат, котрий виготовляють із м’ятного масла. Заспокійливий ефект його дуже помірний — навіть менший, ніж від таблетованої валеріани. А валеріану, до слова, можна застосовувати в дозі до п’яти таблеток три — чотири рази на день.

— А як щодо алкоголю — «найліпшого антидепресанту» всіх часів і народів?

— Справді, мала доза алкоголю знімає стрес. Наголошую на тому, що говоримо про малі дози алкоголю, прийняті одноразово. Якщо ж вдатися до зняття алкоголем хронічного стресу, то це загрожує хронічним алкоголізмом. Як кажуть у народі, горе у горілці втопити не можна. А ще, аби зберегти серце здоровим, треба намагатися планувати своє життя, що, без сумніву, допоможе впоратися з такими стресовими факторами, як інформаційне перенавантаження і катастрофічний дефіцит часу. Завжди захищає від негативного впливу стресів і зміцнює серцево-судинну систему здоровий спосіб життя. Не варто нехтувати й правильним харчуванням: треба їсти три — чотири рази на день, бажано — в певні години. Споживайте менше тваринних жирів (йдеться про жирні молочні продукти, жирне м’ясо). Відмовтеся від майонезу, великої кількості солодощів. Тільки не перестарайтеся: молочні продукти і м’ясо є джерелом незамінних корисних речовин.