Пейзажі з особливим ароматом

Щороку Музей хліба у селі Білопілля організовує для всіх бажаючих святкові заходи. Цей рік не став винятком. На площі біля музею майстри демонстрували свої вироби з соломи, вишиті картини та вироби з дерева. Коровайниці - обрядові хліби. Особливо вражають картини зі звичайних природних матеріалів, які створює жителька села Михайлин Валентина Мотуз. Жінка має у своїй колекції понад 200 картин. Більшість із них – пейзажі рідного села у різні пори року.

«У мене батько був талановитий, робив сам іграшки, і я теж тяжіла до творчої праці. Але родина наша була бідна, велика - шестеро дітей. Тому ніколи було малювати і займатися творчістю. Зараз я уже на пенсії і маю безліч часу і натхнення. Також можу похизуватися доброю фантазією», - усміхається пані Валентина.

Кожна картина майстрині має особливий аромат. Адже замість фарб жінка використовує сушені трави і квіти, насіння гарбуза, солому, лозу. У кожну роботу вкладає чимало клопіткої праці.

«З літа до осені я збираю квіти, трави, сушу їх. Потім беру картонне полотно і малюю ескіз. У цьому мені часто допомагає донька, бо часом зір підводить. Далі підбираю матеріали з яких викладаю картину. Для прикладу, українську хатину майструю з насіння гарбуза. Наклеюю кожну насінину на ескіз. Вікна роблю із лози чи соломи, поряд приклеюю сушені квіти і далі все лакую, щоб картина не розпалась. Готовий виріб ставлю в рамочку», - описує свою техніку майстриня.

Роботи Валентини Мотуз прикрашають стіни книгозбірні, оселі односельчан місцевий магазин. Вона з радістю дарує свої вироби усім бажаючим і мріє, що колись її картини стануть окрасою столичних музеїв народної творчості. Кожного тижня жінка проводить безкоштовні майстер-класи для дітей.

Працівники культури сільських громад власними силами намагаються зберегти любов до творчості. Одна з таких ентузіастів - Надія Пилипчук, завідувачка будинку культури села Широка Гребля. Жінка сама шиє костюми для виступів і плете віночки з дарів природи.

«Я понад 30 років пропрацювала в сфері культури. Я хореограф, займаюсь з дітьми. На жаль, кошти, які нам виділяють, зовсім мізерні. Тому я сама шила костюми для виступів, віночки для образу україночки сплела з підручних матеріалів – квіти покрутила з листя кукурудзи, декор з соломи, сіна, - говорить пані Надія. - Можна зробити з нічого щось, і виходить дуже гарно. Художня самодіяльність ще живе, але хочеться, щоб на нас звертали більше уваги».

Народні умільці переконують: щоб здивувати когось своїми виробами, не обов’язково мати великі таланти, головне - бажання. І як підтвердження цим словам, дівчата у віночках, сплетених з жита, демонстрували колекцію українського одягу, яку пошила відома майстриня Олена Беззубенко.

«Модельєр з Києва, не так давно придбала у нашій громаді дачний будинок. Багато часу проводить у селі і допомагає нам розвиватися. Подарувала нашому музею свої ляльки-мотанки. Ще підтримує наші заходи», - підсумовує директор Музею хліба Сергій Рибачук.