Під маскою стратегії

Яким шляхом розвивається Київ і яким він буде через десять років? Експерти скажуть, що це можна змоделювати на рівні документів, карт, досліджень і стратегій. Нещодавно «День» розповідав, як кілька громадських організацій взялися готувати муніципальну стратегію столиці нібито саме з цією метою — планування майбутнього міста.

Проте замість обговорення міських проблем дискусія перетворилася на рекламу акціонерного комерційного банку «Аркада» та її дітища — житлового масиву «Патріотика на озерах». Учасники дискусії визнали його найкращим будівельним проектом Києва. Дивно, адже передбачається забудова території між трьома озерами на Осокорках, де Київрада вирішила створювати ландшафтний заказник «Осокорківські луки».

Організатори заходу запевнили, що працюватимуть над розробкою стратегії далі, об’єднають експертів за темами, приміром, транспортна інфраструктура, містобудування, екологія міста тощо, а через місяць презентують результати обговорень громадськості. На цей тиждень запланована відповідна презентація, і за кілька днів до неї журналісти отримали запрошення на закриту дискусію про муніципальну стратегію Києва. Провели її в приміщенні парламентських комітетів на вулиці Грушевського.

Ще до початку заходу закралася думка, що це якась нова схема від забудовника, щоб протягти свій проект. Справа у тім, що між «Аркадою» та Київрадою виник конфлікт саме через «Патріотику на озерах». Міські депутати стали на бік громади, що трапляється рідко. Місцеві хочуть бачити на Осокорках парк, а не ще один висотний спальний масив. Для цього Київрада своїм рішенням розірвала договір оренди з підрядником «Аркади» — ТОВ «Контактбудсервіс». Тепер забудовник оскаржує це рішення в суді.

МІСІЯ ТА ПЛАНИ ФОНДУ

Цього разу дискусію організував Фонд сприяння перспективному розвитку міста Києва імені Володимира Поляченка у партнерстві з громадською організацією «Муніципальна стратегія Києва».

Володимир Поляченко тривалий час очолював холдинг «Київміськбуд», був народним депутатом V—VI скликань, помер у 2012 році. Фонд, що носить його ім’я, заснований у жовтні минулого року за ініціативи банку «Аркада». До його складу увійшли відомі архітектори, економісти, екологи та члени правління банку.

Один із членів фонду, доктор економічних наук Василь КРАВЧЕНКО, пояснив присутнім місію проекту — він має стати майданчиком для вирішення проблем Києва як глобального міста. Задля цього треба створити довгострокову стратегію розвитку столиці.

«Цілком слушно провести круглий стіл щодо того, як утворювати агломерацію Києва. Одне з питань, яке ми маємо розв’язати — укладання фондом угод для вирішення різних питань, зокрема з комунальною організацією «Київгенплан», — зазначив Кравченко. — Восени треба провести форум глобальних міст за участю міської влади та нової центральної влади. Ми всі маємо звучати у ЗМІ, має бути колективне обличчя фонду — люди, яким не байдуже майбутнє Києва та України».

Скидається на те, що фонд хоче стати потужним гравцем на полі містобудівної політики. Можливо, в цьому є раціональне зерно, але ж якби за організацією не тягнувся шлейф потужного київського забудовника...

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ

До наглядової ради фонду увійшов віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів України Георгій ДУХОВИЧНИЙ, який на першій зустрічі щодо муніципальної стратегії підтримав «Патріотику на озерах», назвавши її ледь не найкращим інвестиційно-будівельним проектом.

Цього разу Георгій Самуїлович говорив доволі правильні речі: «Не можлива життєдіяльність міста, поки в ньому не вироблені правила гри. Є три головні позиції, які має включати стратегія міста: Київ — це місто для життя, стан і умови життя в ньому не можуть погіршуватися, а будь-які дії, що призводять до погіршення життя киян, є кримінальним злочином. Та спочатку треба провести відповідні дослідження, проаналізувати дію генплану до 2020 року, оцінити втрати міста та наслідки намірів, узаконити новий генплан, адже це не план розвитку, а легалізація всього ручного керування».

Прикметно, що у новинах про створення Фонду сприяння перспективному розвитку Києва імені Володимира Поляченка окреслюється ще одна його мета — створити генеральний план міста до 2040 року. Що ж тоді має робити КО «Київгенплан»? Хоча фахівці критикують діяльність цієї структури, розробкою подібних документів має займатися саме вона.

Загалом про проблеми столиці говорили значно більше, ніж на першій зустрічі. Та громада і так про них знає: бракує шкіл і садочків, не продумана транспортна інфраструктура, тотальна забудова усіх вільних клаптиків землі, немає розвиненої мережі громадського транспорту. Треба створювати привабливе обличчя столиці у всіх ракурсах — від економічного до культурного. А от де вихід із цього глухого кута? Питання поки риторичне.

ПІДМІНА ПОНЯТЬ

Можливо, з цієї ініціативи вийде конструктивна розмова, але якщо вона вийде за межі одного фонду. Цими думками поділилася з першим київським міським головою Леонідом КОСАКІВСЬКИМ. Він відзначив, що питаннями міського розвитку та створення стратегії передусім повинна займатися Київрада. Громадськість може підставляти плече, але не перетягувати на себе ковдру.

«У нас стільки стратегій розробляли! Спочатку — екс-мер Олександр Попов, потім Віталій Кличко її перезатвердив, то тепер треба ще інша стратегія? — дивується Леонід Косаківський. — Так само говорили про агломерацію, створювали круглі столи, долучали до дискусії науковців, але гарну ідею втопили у розмовах. А що — у нас нема чинного генплану? Для початку дотримуйтеся хоча б його, тоді у міста буде менше проблем. Мені здається, у цій гарній за назвою ініціативі проглядається нещирість, бажання видати одне за інше. Річ у тім, що так ці справи не робляться. Спершу треба запитати киян, як розвивати місто. Я підтримую будь-які ініціативи, що можуть знайти шляхи виходу з тої ситуації, в яку нас затягнула міська влада. Але щоб ці ініціативи не перекривалися інтересами забудовників, як ми це спостерігаємо на прикладі детальних планів територій, що розробляються за гроші забудовників, в їхніх інтересах і заміняють чинний генплан. Тобто проблема не в стратегії, а в небажанні виконувати закони».