Полігон – у центрі «української Сахари»
Екологи вимагають у Міноборони зупинити військові навчання в Національному природному парку «Олешківські піски»
Робота нацпарку повністю паралізована, бо тепер тут розташований полігон Збройних сил України. Ще з жовтня минулого року місцеве населення не може потрапити на територію природно-заповідного об’єкта, що в Херсонській області. Так само не мають доступу туди працівники нацпарку. 15 років тому Міністерство оборони орендувало ці землі для проведення військових навчань, однак термін оренди давно закінчився, військову частину розформували, а 19 тисяч гектарів херсонської пустелі за президентським указом 2010 року отримали статус національного природного парку.
Нині на території найбільшої пустелі Європи, «української Сахари», знову проводять військові навчання — вже без угоди про оренду землі та відомчих розпоряджень. Тобто без жодних юридичних підстав, запевняють екологи міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина» («ЕПЛ»). Тож експерти вимагають від оборонного відомства звільнити територію «Олешківських пісків», а для полігону підшукати інше місце.
«УСЕ ПЕРЕМЕЛЕНО ТАНКАМИ, ЗАКИДАНО ГІЛЬЗАМИ...»
На заклик активістів у Міноборони підготували лист, що полігону на території нацпарку немає. А нещодавно до «ЕПЛ» потрапила доповідна записка, що готувалася для виїзного засідання в Херсоні комітету Верховної Ради з питань бюджету. Крім питання про забезпечення військових житлом, у записці зазначено, що існує низка проблемних питань з використання земель полігону «Херсон». Зокрема, створення національного природного парку «Олешківські піски». «Наразі існує нагальна потреба у використанні земель полігону для потреб оборони», — йдеться в записці.
Таким чином, існування національного парку оборонне відомство вважає проблемним питанням, вирішити яке можливо шляхом оформлення документації на всю територію «Олешківських пісків», включно з нацпарком. Екологічна спільнота обурилася, коли дізналася про такі наміри, адже військові навчання на території природно-заповідного об’єкта завдають йому непоправної шкоди, відновити первинний вигляд парку вже неможливо. Нещодавно еколог «ЕПЛ» Олексій Василюк разом із колегами здійснив вилазку в «Олешківські піски». Побачене вразило і засмутило.
«Охоронні знаки всі розстріляні, знайшли тільки залишки стовпів. Від оглядових майданчиків навіть слідів немає, є лише бетонні сходи. Взагалі це був полігон для бомбометання — це сильної шкоди природі не завдає. Такі навчання у нас були в далекі радянські роки. Зараз там перебуває близько чотирьох тисяч осіб, і тепер ця територія використовується для навчань з використанням танків, мінометів, протитанкових ракет. Те, що роблять танки з територією, — на заздрість будь-якому фермеру, який переорює землю. Ні клаптика рослинності не залишається — настільки все перемелено танками, закидано гільзами...» — розповідає Олексій Василюк.
«ВІЙНОЮ ПРИКРИВАЮТЬ МАСШТАБНУ НЕЗАКОННУ ДІЯЛЬНІСТЬ»
За словами Олексія Василюка, Міноборони з 2001 року не має жодного стосунку до земель «Олешківських пісків», ця пустеля перебуває у власності Цюрупинського лісгоспу. З 19 тисяч гектарів території заповідною, тобто недоторканною для господарської діяльності, тим паче для військових навчань, є п’ять тисяч гектарів пустелі. «Решта території перебуває у власності лісників, і, схоже, вони не проти полігону. Виходить, національний парк опинився сьогодні в дірці від бублика, яким є полігон, — описує ситуацію Олексій Василюк. — Лісгосп мав би зробити гучну заяву, але її немає. Нацпарк чомусь не побоявся написати на головній сторінці свого сайта, що його захопили військові, але після цього сайт припинив існування — нібито закінчився хостинг. Ми допомогли відновити ресурс».
По-хорошому, Міністерство оборони мало б орендувати заново пустельні землі для військових навчань, та оскільки зараз вони мають природоохоронний статус, треба шукати альтернативу. Екологи підказують відомству, що на півдні країни є чимало засолених земель, котрі вже не придатні для сільськогосподарського використання, а для полігонів — те, що треба.
«Під прикриттям війни здійснюється масштабна незаконна діяльність, за яку треба нести відповідальність. Одна проблема в тому, що коїться в заповідних об’єктах, які розташовані в зоні АТО, де тривають реальні бойові дії, а друга — нищити національне надбання. Зараз Міноборони вимагає від Чорноморського біосферного заповідника дозволу на розташування на його території ракетних комплексів, а ці землі — під охороною ЮНЕСКО, — продовжує Олексій Василюк. — Або ж колона військової техніки пройшла по території заповідника «Асканія-Нова», де за останні 140 років не було жодного військового втручання чи господарської діяльності. Коли в заповідник «Медобори» ввели підрозділ спецназу з американськими інструкторами, заплановані навчання не відбулися дивом. Американці дізналися, що це — природоохоронна територія, і відмовились їх проводити. З погляду моралі за поведінку наших вояк дуже соромно».
Якщо хочемо жити в демократичній та правовій державі, закону мають дотримуватись абсолютно всі, навіть коли в країні війна — у цьому активісти абсолютно мають рацію. Наразі питання «Олешківських пісків» екоорганізації виносять на рівень парламенту: звернулися до комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, щоб якнайшвидше провели круглий стіл з участю Міністерства екології та природних ресурсів і Міністерства оборони.
P.S. Поки матеріал готувався до друку, стало відомо, що Міністерство оборони підготувало звернення до Президента України Петра Порошенка, у якому просить внести зміни до президентського указу про створення нацпарку «Олешківські піски» у частині вилучення в МОУ земельної ділянки колишнього авіаційного полігону «Херсон». Тобто, просить знищити нацпарк на користь полігону.
