«Позиція Росії така, що потерпілі – злочинці»

Півроку тому набула розголосу інформація про схему, за якою українців змушували розповсюджувати або виготовляти наркотики в Росії (деталі в матеріалі «Замість роботи — російська в’язниця», № 184 «Дня» за 12 жовтня 2016 року). До того тривалий час у громадському транспорті й на сітілайтах у різних містах розміщували оголошення такого змісту: «Запрошуються на роботу! Для доставки негабаритного товару. Можна без досвіду роботи. Заробітна плата до 5000 гривень на тиждень». На тих, хто приставав на підозріло вигідні умови, чекала поїздка до Росії, кримінальна робота і швидке затримання. Потім — вирок за 228 статтею Кримінального кодексу РФ («Незаконне придбання, зберігання, перевезення, виготовлення, переробка наркотичних речовин...»), який може сягати до 15 років позбавлення волі. Віднедавна тим, хто проходить у цих справах, інколи також інкримінують організацію злочинного співтовариства (210 стаття КК РФ). Офіційні структури називали різну кількість людей, імовірно, вплутаних у схему, яка сягала до двох тисяч осіб.

Слідством займалось Головне управління Нацполіції у Дніпропетровській області. Наприкінці минулого року поліція затримала чотирьох осіб за підозрою у вербуванні українців задля втягування їх до кримінального бізнесу в РФ. Ситуація безпрецедентна — слідчі стверджують, що вперше в Україні розглядається справа про торгівлю людьми для залучення їх до обігу наркотиків.

Дніпровські правоохоронці засвідчують зацікавленість в ефективному розслідуванні. Судовий розгляд справи спочатку відбувався у Дніпрі, але минулого тижня Вищий спеціалізований суд України постановив, що процес проходитиме в Солом’янському райсуді міста Києва.

Координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія ТОМАК давно відстежує справу, спілкується з багатьма дотичними до неї людьми, зокрема зі старшою слідчою в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області Інною ТАРАСЕНКО. Марія пояснила, чому слідчі не в захваті від перенесення судового розгляду до Києва, і розповіла про інші ризики справи.

1. АРГУМЕНТИ ОБВИНУВАЧЕННЯ МОЖУТЬ ОСЛАБНУТИ

Перенесення розгляду справи відбулось за клопотанням захисту обвинувачених. «Це не зовсім те рішення, на яке розраховувала сторона обвинувачення і родичі жертв схеми, котрих визнано потерпілими. Головна причина, за словами слідчої Інни Тарасенко, полягає в тому, що це створює великі логістичні проблеми з доставкою доказової бази, щоби потерпілі могли приїхати до суду. Бо йдеться про соціально незахищені верстви, потерпілі мають проблеми навіть з тим, щоб купити квитки. Відповідно, це послабить позицію обвинувачення в суді», — пояснює Марія Томак.

Ще невідомо, коли київський суд розпочне розгляд справи. Марія Томак також звертає увагу на побоювання слідства, що обвинувачені можуть спробувати вплинути на суд у столиці.

2. ВПЛИВОВИЙ ОБВИНУВАЧЕНИЙ

У справі чотири обвинувачених. Один є громадянином Молдови, де існувала подібна схема, інші — громадяни України. Одного з обвинувачених слідство називає організатором. Один учасник четвірки визнає провину і співпрацює зі слідством, решта — ні.

«Людина, яка проходить як організатор цієї групи, володіє значними фінансами, — акцентує Марія Томак. — Це можна стверджувати напевне, бо коли цих людей тільки брали під варту, суд визначив заставу у два мільйони гривень, і його дружина негайно їх внесла. Цього обвинуваченого звільнили з-під варти, але майже одразу заарештували за іншим епізодом і визначили заставу у три мільйони гривень, яку не внесли. Гадаю, в українських реаліях це ознака ризику, бо може бути спроба підкупу. Другий момент, який свідчить про те, що організатор володіє суттєвим ресурсом, — він може дозволити собі послуги адвоката Андрія Кузьменка, який також є адвокатом Романа Насірова (екс-голова Державної фіскальної служби, якого звинувачують у зловживанні владою і службовим становищем. — Авт.)».

3. ЗВ’ЯЗКИ З УКРАЇНСЬКИМИ ПРАВООХОРОНЦЯМИ

Доказів того, що вербувальники постійно контактували з українськими правоохоронцями, немає. Проте під час обшуку після затримання групи в організатора знайшли записи щодо деталей кримінальних проваджень. «Слідчі стверджують, що ця людина мала виходи на якихось правоохоронців, які «зливали» їй інформацію про кримінальні провадження щодо справи. Але встановити, хто саме «зливав» цю інформацію, не вдалося. Це були разові контакти, — пояснює Марія Томак. — Мене дивує, що цього організатора прослуховували два місяці, і жодного разу якась інформація про цих правоохоронців не спливла».

Була порушена також тема щодо можливої залученості до дій групи представника Управління державної охорони. Виявилося, що один співробітник УДО перевірявся на причетність до справи. «Його допитували, і він визнав, що передавав організатору контакти поліграфолога. Слідство каже, що немає підстав для притягнення його до кримінальної відповідальності, бо він не знав, з якою метою у нього беруть ці контакти. Можливо, так і є. Але це теж виглядає дивним», — констатує координаторка МІПЛ.

4. КОНТАКТИ З РФ

Гроші за «роботу» організатор групи вербувальників отримував із Росії. При цьому прямих контактів з росіянами слідство не зафіксувало. «Слідчі стверджують, що вербувальники зв’язувалися тільки через, умовно, шпигунські програми, й відстежити, з ким і як контактував обвинувачений, нереально», — додає Марія.

Наразі виглядає так, що слідство не володіє чіткими доказами причетності до схеми російських правоохоронців або поки що не хоче про це говорити. «Опосередковані докази свідчать про можливу причетність до справи російських правоохоронних органів, — продовжує координаторка МІПЛ. — Можливо, їм зливають інформацію про те, кого треба затримати, а можливо, є тісніша співпраця, яка дає змогу існувати цій схемі по всій Росії».

5. ІГНОРУВАННЯ ПРОБЛЕМИ РОСІЄЮ

Патологічна незацікавленість російських правоохоронців у розслідуванні заяв жертв торгівлі людьми якраз може свідчити про їхні зв’язки з наркобізнесом. «Їхня позиція така, що потерпілі — злочинці, і все», — каже Марія Томак. Тож поки немає розуміння того, які механізми використовувати, щоб повернути потерпілих в Україну. Якщо Україна подаватиме клопотання про переведення цих людей для відбування покарання в Україні, то цим вона визнає вироки за участь у наркобізнесі. Якщо потім звільнити цих людей, це дасть Росії підстави порушити питання про вихід із Конвенції про передачу засуджених осіб і зумовить подальшу неможливість передавати до України когось із засуджених.

«Наскільки я розумію, всі міжнародні документи стосовно протидії торгівлі людьми не розраховані на те, що владні структури якоїсь країни, фактично, можуть бути інкорпоровані в такі злочини, — зазначає Марія. — Припускається, що коли такі факти виявляються на території іншої держави, то правоохоронні органи цієї держави починають це розслідувати, звільняють потерпілих. А тут Росія не хоче розслідувати жодну з цих справ, не шукає організаторів. Просто «загрібають» всіх цих людей і «призначають» організатором того, хто перебуває в Росії найдовше».

6. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕРПІЛИХ

Наразі, за словами слідчої Інни Тарасенко, понад 30 осіб визнано потерпілими від схеми. А загалом до правоохоронних органів Дніпра й Києва надійшло близько 70 заяв від українців, заарештованих у Росії через участь у наркотрафіку. Ця кількість може змінитися, та й не всі потерпілі звертаються до поліції.

Правоохоронцям складно визначити, хто є жертвою. Адже деякі люди йшли у наркобізнес свідомо. «На цю тему було обговорення з представниками ОБСЄ. Коли йдеться про торгівлю людьми задля залучення їх до кримінального бізнесу, завжди потрібно доводити, що людину залучили силою, що у неї не було вибору. Бо якщо вибір був, це її свідомий злочин. І грань тут дуже хитка», — резюмує координаторка МІПЛ.

***

Якщо тих, хто вербував українців до наркобізнесу, притягнуть до відповідальності, теоретично це має допомогти потерпілим. Те, що вони стали жертвами торгівлі людьми, стане очевидним. Ключова проблема — в тому, що Росія справу абсолютно ігнорує.

Загалом, на переконання Марії Томак, зараз Міністерство юстиції України мусить шукати способи допомогти засудженим у Росії українцям. Також правозахисники привертають увагу представників впливових організацій — ОБСЄ, Міжнародної організації з міграції тощо. А оскільки з такою самою проблемою зіткнулись і в Молдові, можливо, Україні варто спільно з нею озвучувати проблему на міжнародних майданчиках.

А головним «мотором» справи є родичі потерпілих. По-перше, саме завдяки їхній активності на проблему звернули увагу. По-друге, оскільки йдеться про сотні людей, вплутаних у схему, жодна правозахисна організація не зможе допомогти всім жертвам вербувальників. «Родичі потерпілих доволі активні, — зауважує Марія Томак. — Звісно, їм бракує певних знань, але вони дуже організовані, приходили на судові засідання у Дніпрі та Києві. Вони усвідомлюють важливість цього процесу для них».