Позиція Церкви щодо останніх подій

Церква — одна із найефективніших і найдієвіших сил, що підтримує народ України, який вийшов на Майдан. Протягом двох місяців ми бачимо активну присутність духовенства, яке представляє різні конфесії з народом. Минулого тижня до Глави УГКЦ Блаженнійшого Святослава надійшов лист від Міністерства культури України з проханням припинити служіння духовенства цієї Церкви на Майдані. Нагадаємо, «День» писав про ситуацію у №№ 4 і 6 від 14, 16 січня цього року. Під час прес-конференції Блаженнійший Святослав зазначив, що Церква — сегмент громадянського суспільства, тому вона там, де народ. Важливо, що минулого тижня офіційний сайт УГКЦ, а також сайти інших єпархій Церкви, потрапили під дос-атаку, окрім того, відбулися акції  під стінами Патріаршого Собору (згідно з джерелами, учасники цієї акції — радикально налаштовані організації УПЦ, діяльність яких не благословенна предстоятелем, але інспірована деякими архієреями), а також біля храму св. Миколая на Аскольдовій могилі. Основна вимога першої акції — припинення «політичної» діяльності УГКЦ, іншої — «повернення» храму.

Про перебіг останніх подій, а також про їхнє значення для міжконфесійного діалогу — у розмові з єпископом єпархії святого Володимира Української греко-католицької церкви у Парижі, Преосвященним Владикою Борисом (Гудзяком). Розмова відбулася до драматичних подій 19 січня у столиці. 

— Преосвященний Владико, чи можемо з перебігу цих подій говорити про запуск ще одного розділення — міжконфесійного, щоб морально і духовно зламати Майдан?

— Годі зрозуміти усі правдиві і мнимі схеми, які застосовують для розділення, адже їх дуже багато. Не варто бути наївними. Здається, що роблять різноманітні зусилля, аби ослабити національну солідарність. Сам Майдан, міжконфесійне зближення, яке відбулося серед мирян і душпастирів, є сильніше від будь-яких спроб їх роз’єднати.

Я вважаю, що Майдан вже до певної міри відбувся, і його резонанс і плідність променіє і променітиме протягом довгого часу. Якщо дивитися на піднесення свідомості, на розвиток нового типу солідарності, на активізацію молодого покоління, яке раніше було доволі пасивним, Майдан уже дав незламні результати. Це великий знаковий феномен, але від нього не варто очікувати того, що належить до відповідальності всіх українців у щоденному житті і побуті. Майдан є символом і свідченням, дороговказом і доказом можливого. В майбутньому паломництві України і українців до своєї гідності Майдан залишатиметься історичним прецедентом і символом.

— Як, на вашу думку, після цієї події розвиватиметься міжконфесійний діалог, оскільки для багатьох вірних Української греко-католицької церкви було доволі образливо читати блог речника УПЦ о. Георгія Коваленка на платформі «Сегодня»?

— Сумніваюся, що більш чи менш вдалі фрази одного речника можуть кинути тінь на автентичне духовне спілкування, яке відбувається на Майдані. Сьогодні народ веде своїх провідників: політиків, громадських діячів, а можливо, й церковних лідерів.

Не один лідер буде змушений наздоганяти Майдан.

— У коментарях для преси директор Департаменту у справах релігії та національностей Михайло Мошкола зазначив, що цей лист є реакцією на звернення «вірних УПГКЦ», тобто адептів секти Догнала. Чому, на вашу думку, Міністерство культури України так чутливо і швидко реагує на заклики сектантів, порушуючи при цьому права однієї з найбільших Церков України?

— Немає великої таємниці у тому, що секта Догнала незліченними способами порушувала законодавство України, і все одно має не те, що спокійне життя, а й, здається, фінансову підтримку держави, правда, годі довести, яку саме.

Секта є тоталітарна, калічить психіку людей, і самі її провідники виглядають скаліченими. Їх слід не карати, вони потребують лікування.

— Як ви прокоментуєте заклики лідерів секти Догнала до державної влади щодо засудження вас, Блаженнійших Любомира і Святослава, до 10 років тюремного ув’язнення за «підготовку державного перевороту»?

— Я мав би за честь провести 10 років ув’язнення в товаристві моїх духовних наставників і взагалі вважаю, що це комплімент, коли мене згадують у одному реченні з Блаженнійшим Любомиром і Блаженнійшим Святославом.  

— Ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ о. Ігор Бойко часто називає події на Майдані «Переображенням України, а сам Майдан українським Тавором». Як безпосередній учасник цього «Переображення» як ви оцінюєте перспективи такого потужного не лише суспільно-політичного, а й духовного явища, як Євромайдан?

— Шаную поставу отця-ректора Ігоря Бойка, який разом із семінаристами вибирав найскладніше чергування на Майдані — вночі. Багато семінаристів з різних семінарій здобули унікальний душпастирський досвід на Майдані, який даватиме плід протягом всього їхнього майбутнього священичого життя. Радію, що стільки майбутніх священиків йдуть у світ з таким жертвенним багажем.

Не сумніваюся, що для сотень тисяч, якщо не мільйонів, Майдан вже став місцем зміни — свідомості, шкали цінностей і життєвої орієнтації.

На Таворі апостоли пізнали Христове Божество. На Майдані багато людей пережили божественне, преобразилися і вийшли у тривале паломництво до віднайдення своєї Богом даної гідності.

Що буде далі? Життя, в якому можливі падіння. Але залишається спасенний спомин світлої солідарності і життєдайної жертовності, який надихатиме багатьох.