Правова безвихідь

Громадяни, яким доводиться перетинати адміністративний кордон між Кримом та Херсонською областю, скаржаться на порушення їхніх прав з боку прикордонників. Кримчанка Валентина Потапова, яка часто мігрує між Києвом і Кримом, розповідає: щоразу перед поїздкою п’є заспокійливе, щоб підготуватися до спілкування як з російськими, так і з українськими прикордонниками. Жінка розповідає, що, коли їде  в поїзді, кожна зі сторін митниці затримує потяг на півтори години для перевірки документів і виявлення підозрілих осіб. Але останнім часом така перевірка перетворилась у спроби стягнути з людини хабара або взагалі безпідставно висадити з потяга.

Зі слів Валентини, остання її поїздка закінчилася тим, що прикордонники української служби замість допустимого законом огляду речей почали справжній обшук, самі перевіряли вміст жіночої сумочки, зокрема й вміст гаманця. А в супутників по купе прикордонники намагалися знайти російські паспорти, бо якщо їх у громадян виявляють, то можуть порвати або просити викуп за повернення.

— Повірте мені, без російського паспорта в Криму зараз не проживеш: ні на роботу не влаштуєшся, ні медичного обслуговування не отримаєш. Так, у Криму є багато людей, які не дуже люблять Україну й намагаються розкачати ситуацію, тому ми готові ці обмеження та перевірки терпіти, — додає Потапова. — Але все повинно мати межу. Весела історія починається з того, що не знаєш, як відреагують російські прикордонники, які весь час запитують, чому я досі не отримала російського паспорта. А наші прикордонники весь час намагаються саме його знайти. Але ж за законом про окуповану територію він не дійсний, то навіщо його шукати.

Кримчанин Ілля Ільїн став свідком таких же зловживань. Хлопець розповідає, що під час однієї з поїздок дівчину з його купе перевіряли прикордонники, знайшли російський паспорт, повели до купе провідника, а через хвилин десять вона повернулась із розірваним документом.

Подібні зловживання фіксують правозахисні організації й намагаються отримати офіційне роз’яснення від Державної прикордонної служби. Сергій Заєць, експерт Української Гельсінської спілки розповідає, що таких запитів надіслали десь із півтора десятка, на частину відповіді таки отримали, але в них ідеться, що російські паспорти, видані незаконними органами в окупованому Криму, вважаються недійсними і не передбачають жодних правовових наслідків.

— Має бути обережний підхід до вирішення цих проблем, але протягом півроку нічого не робиться, не визначено порядок поведінки прикордонників, через що щодня стикаємося зі свавіллям, — каже Сергій Заєць. — Прикордонники, які здійснюють контроль на залізничному та автотранспорті, на свій розсуд вирішують, допускати чи ні громадянина на територію України. Окремих осіб знімають з потягів, повертають до Криму, не пояснюючи, чому. Офіційна статистика Держприкордонслужби така, що на початок жовтня не допущено на материк 3700 осіб. Із одного боку, нам відповідають, що громадянинові України не може ніхто заборонити в’їзд на материк, а в іншому запиті відповідь така — що прикордонники можуть цьому перешкоджати.

Правозахисники вважають таку ситуацію небезпечною, адже кордон може перетнути будь-хто, хто домовиться з посадовою особою за відповідну суму. А проблема з наявністю чи відсутністю російського паспорта стає для кримчан стандартною. І деякі громадяни опиняються у правовій безвиході. Наприклад, особа, що досягла повноліття на території Криму і хоче отримати український паспорт, не може цього зробити: навіть отримавши російський документ, цю людину можуть завернути з українського кордону назад, а отримати український документ без виїзду на материк теж не вийде.

Багато запитань у юристів щодо того, якими нормативними актами зараз регламентується пропуск на територію України іноземців, зокрема із Російської Федерації. Знову ж, офіційна позиція ДПСУ — це прописано у раніше прийнятих законах, ніяких нових розпоряджень чи наказів, кого не можна пускати, немає. Та співкоординатор організації «Без кордонів» Максим Буткевич розповідає інше. До їхньої організації потрапив документ, який фактично є внутрішнім наказом ДПСУ, що в’їзд до України дозволяється лише тим громадянам РФ, які їдуть з дітьми; мають довідку, що їдуть на похорон рідних чи до тяжкохворих родичів тощо, а особливої уваги під час перетину кордону потребують чоловіки віком від 18 до 55 років. А це — порушення гендерної рівності. У Держприкордонній службі такі факти заперечують.

— До нас також звертаються громадяни РФ, що в’їжджають на територію України. Це можуть бути наші колишні співгромадяни, які мають тут багато родичів; це — журналісти від демократичних ЗМІ; російські правозахисники. Загроза недопуску на територію України для них теж існує, — каже Буткевич. — Був випадок, коли один проукраїнський громадянин РФ через свої погляди та підтримку України просив притулку в нашій державі. На одному з пропускних пунктів українсько-російського кордону йому не дозволили заїхати до України, а повертатися назад йому теж ризиковано. Він звернувся до іншого ПП, там за певну суму його впустили.

Правозахисники звертаються тепер до Держприкордслужби, щоб розпочали відкритий діалог і співпрацю. Просять оприлюднити всі документи, що не мають грифу таємності, які зараз регламентують перетин кордону; хто уповноважений проводити перевірку осіб та яким чином. Ті, що суперечать нашій та міжнародній правовій практиці, мають бути скасовані. Ще правники радять  навчити персонал проводити огляд речей. А Валентина Потапова, якій знову доведеться перетинати кордон між півостровом та материком, хотіла б бачити в потягах пам’ятки про те, що має право робити прикордонник і що таке огляд та обшук.