Прощальна хроніка від Олександра Клековкіна

1990

МАКДОНАЛЬДС. 14 лютого встановлено рекорд за довжиною черги у закусочну швидкого обслуговування. Це трапилося у Москвi, у «Макдональдсi». Довжина черги становила 275 метрiв i в нiй стояло 15 тисяч осiб.

СМАЙЛІ. 10 травня було виставлено для загального огляду найбiльша у свiтi картину, площа якої становила 6727 кв. м. На картинi зображено обличчя клоуна Смайлi, i виконана вона студентами коледжу iм. Роббе в Австралiї.

МУР. 21 липня понад 150000 осiб вiдвiдало Берлiнський «Мур», щоб вiдсвяткувати його демонтаж.

САД КВІТІВ. 14 листопада, рекордну суму ($8,36 млн.) на аукцiонi Крiстi у Нью-Йорку було заплачено за малюнок «Сад квiтiв» Вiнсента Ван Гога. 15 травня картину Ван Гога «Портрет доктора Гаше» було продано протягом трьох хвилин за $82,5 млн. на аукцiонi Крiстi в США. 1991

PLAYBOY. Один з номерiв журналу «Playboy» вийшов з обкладинкою, на якiй були зображенi оголенi росiйськi дiвицi перед портретом «вождя свiтового пролетарiату». Автор скандального матерiалу Олександр Бородулiн запевнив, що вiн нiкого не хотiв образити, «але щоб представити в американському журналi реквiзити країни, потрiбнi її символи». Такими символами виявилися портрет В. I. Ленiна i сiдницi молодих росiянок.

ІНТИМНІ ПОДРОБИЦІ ТВОРЧОСТІ. «Презерватив крокує по планетi!» — пiд такою назвою в Лондонi пройшла виставка, на якiй було представлено 50 тисяч експонатiв. Серед раритетiв — презервативи, що належали Вiктору Гюго i Оскару Уайльду. Директор музею задоволений — за два тижнi квиткiв було продано на 25 тисяч фунтiв. Цього ж року турботу про iнтимне життя жiнок виявив уряд Болгарiї, закупивши у США три мiльйони штучних пенiсiв. Це трапилося пiсля заяви лiкарiв болгарської Академiї наук, що мастурбацiя для жiнок менш шкiдлива, нiж статеве утримання. «Жiнки набагато легше перенесуть вiдсутнiсть своїх чоловiкiв, маючи пiд рукою кiлька таких iграшок».

ШЛЯГЕРИ. Найпопулярнiшi книжки у США (серед молодi): 1. Дейл Карнегi «Як завоювати друзiв...», 17,5 млн. 2. Дж. Толкiєн. «Хоббiт», 14,5 млн. 3. Дж. Оруелл «1984», 12,8 млн. 4. Дж. Селiнджер «Над прiрвою у житi». 5. Е. Сiгел «Iсторiя кохання», 9,6... ...9. Е. Ремарк «На захiдному фронтi без перемiн», 6,4. 10. А. Хейлi «Аеропорт», 6,1 млн.

ПАРФУМЕРНИЙ ТЕАТР. Іспанський актор i режисер Хосе Марiя Флататс звернувся до уряду iз закликом збiльшити дотацiї театрам. Своє звернення вiн пiдкрiпив таким аргументом: «Закриття театрiв веде до зниження попиту на парфумернi вироби, котрi, як вiдомо, є найвагомiшим внеском до бюджету країни».

МУЗЕЙ ТРУСІВ. Його винахiдник — бельгiєць Жан Буже. П’ятистам видатним особам свiту вiн надiслав прохання надiслати в музей свої труси (зрозумiло, поношенi i прасованi). Наприкiнцi 1991 року в музеї було лише 100 експонатiв. Буже характеризує своє починання як демократичне («В трусах всi рiвнi!») i антимiлiтаристське («В трусах не воюватимеш!»). Два листи Буже вiдправив Саддаму Хусейну. На перший вiн не отримав вiдповiдi, а пiсля другого зателефонував незнайомець i пообiцяв влаштувати у музеї вибух.

ВБИВЦІ. Дев’ятеро американцiв, президентiв США, на життя яких було вчинено замах, стали героями бродвейського мюзиклу Стивена Сондхейма «Вбивцi».

БУРЯ. Четверте звернення Пiтера Брука до «Бурi» Шекспiра. Вистава розiгрується на порожньому просторi, на червоному пiску. В глибинi сцени — великий камiнь. Праворуч, на авансценi, серед iнструментiв переважно схiдних i африканських, двоє музикантiв у схiдних костюмах. Вистава розiгрується, за словами одного з критиків, у «свiтовому селищi». Чорношкiрий Арiель виносить на головi бамбуковий цилiндр, стає обличчям до глядача i починає робити рухи з бамбуком — всерединi цього пiсочного годинника чутно звук камiнцiв, що перекочуються. Виходять моряки. Сутенiє. Буря. Моряки тримають в руках бамбуковi тростини i з їхньою допомогою змагаються зi стихiєю. Входить Просперо з Мiрандою. Високий худорлявий негр, поважний i саркастичний, у сiро-блакитному просторому вбраннi i Мiранда — маленька iндуска. Коли Просперо розповiдає доньцi про Неаполь, на задньому планi, у супроводi схiдної мелодiї, проходить Гонзаго — старий китаєць в чорному. Викликаний Ариель з’являється перед Просперо з мiнiатюрним вiтрильником на головi i схвильовано доповiдає герцоговi про подiї, що трапилися пiд час бурi. Цей Арiель — не дух повiтря, це чорношкiрий раб, чесний, сумний, замучений неволею. «Буря» Шекспiра — острiв чудес. По сценi пробiгає Арiель з якимись черепашками, прикладає їх до вуха i слухає чи то шум моря, чи то шум життя. На сценi з’являється агресивний Калiбан, його голова у картоннiй скриньцi. Єдиний на цьому островi бiлий актор, вiн маленький, неначе карлик. Островом блукає Фердинанд — юнак з тайськими рисами обличчя... Зеленi духи спокушають i далi, пищать, заливаються голоси природи. 1992

КИЇВСЬКА ПАРСУНА. Театр «Сузiр’я» 9—23 травня провів I Мiжнародний фестиваль моновистав «Київська парсуна». Саме слово «парсуна» етимологiчно походить вiд латинського «persona» (особа). Цим терміном у мистецтвознавствi визначають твори портретного жанру, що створювалися в Українi у XVII-XVIII сторiччях. Парсуна — персона — портрет — особистiсть. Iдея фестивалю — показати автора-вiртуоза, людину-театр, здатну до iнтенсивної творчої вiддачi, до дiалогу з глядачем. Цей фестиваль — спроба театральними засобами виявити особистiсть. У програмi Першого фестивалю вистави: «Угорська Медея» А. Гьонца («Сузiр’я»); «Вiдьма» Т. Шевченка («Сузiр’я»); «Фрески», вистава-ритуал за поезiями Н. Давидовської (Л.Кадирова i Камерний оркестр «Галтам», Львiв); «Останнi днi людства» К. Крауса («Сток», Швейцарiя); «Веселенькi днi» С. Бекета (Камерний театр, Харкiв); «Сестри Джоконди» З. Сагалова (Камерний театр, Харкiв); «Кассандра» Л.Українки (Камерний театр, Львiв); «Да-да» (Театр Дж. Блонка, Голландiя) та ін. 1993

КІНО. В Америцi продано 1 мiльярд 240 мiльйонiв квиткiв у кiно. Валовий прибуток вiд прокату американських фiльмiв у США склав 5,15 млрд. доларiв, що майже на 6 вiдсоткiв бiльше, нiж у 1992 роцi. Виручка вiд прокату американських фiльмiв по всьому свiту склала 18 мiльярдiв доларiв (з них 43 мiльярди — з Європи).

КОМПАКТ-ДИСК. Впровадження цифрового запису звуку, тобто формату компакт-диска, який витiснив полiхлорвiнiловi платiвки.

(Початок див. у «Дні» від 28.01. Далі буде)