Прибутки ростуть

Нещодавнє підбиття підсумків роботи за минулий рік Міністерства праці і соціальної політики вселяє в міністра Михайла Папієва певний оптимізм. Реальні доходи населення виросли на 21%, реальна зарплата — на 18,2%, а реальний розмір пенсії — на 12,7% — загалом, забезпечене поступове наближення розміру соціальних гарантій до прожиткового мінімуму, відзначив він у своєму звіті. Вдалося пригальмувати і зростання бідності — за 9 місяців минулого року, в порівнянні з аналогічним періодом позаминулого, її рівень знизився до 27,8%, її крайньої форми — до 15%, а показник глибини — з 25,3% до 24,6%: ці дані кращі, ніж ті показники, які передбачені першим етапом державної Стратегії подолання бідності. Проте проблема дуже серйозна, зазначає міністр — понад 13 мільйонів наших співвітчизників належать до категорії бідних. Особливо важким залишається становище в Автономній республіці Крим, Закарпатській, Хмельницькій і Сумській областях.

В Україні, починаючи з 2000 року, забезпечене підвищення середньої зарплати — за минулий рік вона збільшилася на 21% і становила 376 гривень, що перевищує прожитковий мінімум у 365 грн. Щоправда, оптимістичними ці показники можна вважати лише для 9 регіонів вітчизни, оскільки в інших 17 регіонах до рівня прожиткового мінімуму розмір середньої зарплати не дотягує, а в Тернопільській, Волинській, Рівненській і Хмельницькій областях вона більш як на 100 гривень нижча за цей соціальний стандарт. «Ми не можемо чекати підвищення загального рівня оплати праці, адже значна кількість підприємств порушує законодавство про мінімальний рівень зарплати», — нарікає М. Папієв. Перевірка, проведена минулого року на двох тисячах підприємств різних форм власності, виявила, що понад 40 вiдсоткам працівників заробіток нараховували нижче встановленого розміру, не на всіх підприємствах проводили доплати до мінімального розміру, не нараховували компенсацію за втрату частини зарплати в зв’язку з порушенням терміну її видачі. Тому представникам обладміністрацій, які з’їхалися на Колегію, дали вказівку істотно посилити вимоги до керівників підприємств не порушувати трудове законодавство.

Гостро стоїть питання мінімальної зарплати у бюджетній сфері. Як відомо, минулого року її розмір Верховна Рада затвердила на рівні 165 гривень, водночас це благе рішення реальними ресурсами не підкріпили. Така сама ситуація, вважає міністр, може скластися і цього року в зв’язку з встановленням із 1 січня мінімальної зарплати у розмірі 185 гривень та з першого липня — 237 гривень. Нагадаємо, що в даний момент парламентарії, щоб спробувати забезпечити це підвищення конкретними коштами, взялися за «перекроєння» бюджету.

З ініціативи Мінпраці прийнято постанову уряду, яка повинна забезпечити принцип рівної оплати праці працівникам бюджетної сфери з однією і тією самою кваліфікацією. Мінфіну і Мінекономіки М. Папієв запропонував спільно попрацювати над механізмом впровадження у бюджетній сфері єдиної тарифної сітки, а також виправити диспропорцію в оплаті праці, внаслідок якої, наприклад, лікарі, вчителі, соціальні працівники тощо отримують зарплату на рівні обслуговуючого персоналу. Розробка цих механізмів повинна бути такою, щоб спробувати найуспішнiше реалізувати ідею протягом коротких строків і «в умовах обмежених фінансових ресурсів». Потрібно розібратися і з питанням встановлення мінімальної погодинної оплати праці, в зв’язку з чим голові Комітету Верховної Ради у справах соціальної політики і праці Василю Харі порекомендували сприяти швидкому розгляду і прийняттю цього рішення.

Пріоритетними залишаються і питання зайнятості населення. Згідно зi статистикою, в січні — вересні на 120 тисяч чоловік збільшилася кількість зайнятих, соціальним захистом на випадок безробіття охопили 2 млн. 800 тисяч, або кожного другого безробітного українця, підвищився мінімальний рівень допомоги безробітним. Рівень економічного безробіття становить 9%, зареєстрованого — 3,8%, а навантаження на одне робоче місце становить 9 чоловік. Нагадаємо, що для розвинених країн, як раніше зазначав «Дню» психолог Сергій Болтівець, 6-відсотковий бар’єр безробіття є критичним показником і вважається соціальною катастрофою. Проблема ускладнюється і тим, що професіонально- кваліфікаційна структура населення продовжує не відповідати вимогам економіки, система підготовки кадрів дуже повільно реагує, тому доцільно, вважає М. Папієв, за короткі терміни Міністерствам економіки й освіти забезпечити прогноз потреб.

Середній розмір пенсій сьогодні становить третину середньомісячної зарплати, а мінімальна виплата становить третину від прожиткового мінімуму, нагадує міністр. А однією з головних проблем пенсійного забезпечення є введення спрощеного оподаткування в сільському господарстві, «завдяки» якому втрати Пенсійного Фонду становлять понад 3,5 млрд. гривень. Тому Мінпраці ініціюватиме розгляд питання про скасування з 1 січня 2004 р. цієї системи. У селі — свої негаразди: майже 90% сільгосппідприємств говорять про відсутність вакансій. Загалом, одним зі шляхів подолання безробіття на селі є створення ринкової інфраструктури, щоб селяни не тільки виробляли, але й отримували прибуток від реалізації, резонно зауважує міністр.

Заборгованість із виплат заробітної плати минулого року зменшили на 452 млн. гривень (тобто на 16%), і на початок поточного року вона становила 2 млрд. 300 млн., що є найнижчим показником за всю історію проблеми. Проте в деяких областях перевірка показала, що окремі представники влади застосовують методи адміністративного тиску на керівників із метою отримання «правильної» статистики — виявлені непоодинокі випадки фальсифікації статистичної звітності. Ситуація ускладнюється і тим, що все більша частина заборгованості компенсується на підприємствах, які самі не можуть розрахуватися і вимагають застосування процедур, передбачених законом України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом». А сорок відсотків заборгованості припадають на державні підприємства. Загалом, на цей рік постановили зменшити розмір заборгованості до рівня третини виплачуваного місячного фонду заробітної плати.

Моніторинг показав, що у багатьох областях колективними договорами охоплено менше нiж 70% працівників, минулого року Держінспекція праці виявила понад 14 тисяч порушень в укладенні договорів.

Однак, зі слів міністра, сьогодні є можливість говорити про певні переміщення на соціальному терені. Вдалося забезпечити на 100% виплати потерпілим на підприємствах, збільшити допомогу при народженні дитини до розміру, що перевищує рівень прожиткового мінімуму. Створено правову базу, що відповідає міжнародним стандартам, підписано 76 важливих галузевих і 27 регіональних угод. Завдяки тісній співпраці Національної служби посередництва і примирення з органами виконавчої влади, профспілками і роботодавцями у переважній більшості регіонів вдалося запобігти страйкам.

На жаль, практика численних звертань вітчизняних профспілок до Міжнародної організації праці, Ради Європи, Європейського суду є поки ще суворою реальністю. Що, як справедливо відзначає міністр, негативно позначається на іміджі держави.