РЕГIОНИ

Конференція до кількох ювілеїв

Учора у Житомирі завершила роботу Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми українського державотворення: історія і сучасність», присвячена 90-річчю Української Народної Республіки та 100-річчю від народження видатного діяча українських визвольних змагань 30—40-х років минулого століття Олега Ольжича. В ній взяли участь науковці та краєзнавці низки провідних наукових і освітніх установ України, представники національних громадських організацій. Зокрема, про історію перебування в місті у 1918 році уряду УНР розповів президент Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині Микола Костриця. Маловідомі сторінки наукової діяльності та здобутків на ниві археологічних досліджень слов’янських культур, студій на теми зв’язків українського керамічного мистецтва з культурами сусідніх народів О.Ольжича стали темою вельми цікавої доповіді головного наукового співробітника Національної академії наук професора Анатолія Доценка. Водночас, на думку представника фундації О. Ольжича Олександра Прищепи і політолога Віктора Радчука, нинішній рік на державному рівні не відзначається належним чином як помітна річниця низки історичних подій, що відносять до українського ренесансу. Зокрема, таких, як створення Центральної Ради, видання її трьох Універсалів, створення Української Народної Республіки, 100-ліття від народження провідника Української Повстанської армії Романа Шухевича, згадане 100-річчя від народження О.Ольжича (до речі, провідник ОУН народився у Житомирі). Бо, виходить, для урядовців ці дати не мають серйозного значення, повдомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».

Запорізька область визнана зоною надзвичайної ситуації

Тисячі гектарів зернових потрібно пересіяти, але на це грошей немає. За підрахунками фахівців, збитки становлять 280 млн. грн. У зв’язку із цим делегація Запорізької обласної державної адміністрації звернулася до Президента з проханням визнати всі постраждалі від посухи області зоною надзвичайної ситуації й виділити кошти сільгоспвиробникам для компенсації втрат, розглянути з комерційними банками питання про відстрочки на один-два роки сплати кредитів і надання нових кредитів на пільгових умовах, а процентну ставку погасити за рахунок державного бюджету. Крім того запорізькі аграрії вимагають збільшити обсяги фінансування до 3,5 млн. грн. для компенсації витраченої на зрошення електроенергії та списати борги сільгосппідприємств за отримані під державні гарантії кошти й матеріально-технічні ресурси в 1994—1999 роках у сумі 13 млн. грн. Юлія ВАСИЛЕНКО, Запоріжжя.