Росія й Україна не можуть домовитися про ціну «Москви»
На крейсері «Москва», що прийшов ще на початку 90-х на ремонт до Миколаєва, було проведено корпусні, електромеханічні роботи, встановлено новий ракетно-зенітний комплекс «Форт», інше обладнання і озброєння. Однак більшу частину часу роботи на кораблі не велися через відсутність фінансування з боку замовника. Зараз готовність корабля становить близько 80%. З Миколаєва його мають відбуксирувати до Севастополя для проведення робіт на головному двигуні, а також подальшої модернізації та переозброєння. Ще до 15 січня 1998 року, згідно з розпорядженням Президента РФ Бориса Єльцина, повинен був бути розроблений порядок розрахунку з Україною за ремонт корабля, однак ситуація відтоді не змінилася. За словами командира крейсера «Москва» Валерія Куликова, головним питанням є неузгодження суми заборгованості за ремонт (за даними агенції Інтерфакс-Україна, Україна «показує» 3 млн. доларів, Росія, очевидно, наполягає на меншій). Тому термін передачі «Москви» замовникові, який раніш був визначений як жовтень 1998 року, тепер, поки що, не визначений.
Тим часом у найближчому майбутньому Росія, очевидно, відмовиться від розміщення на українських суднобудівних верф’ях своїх військових замовлень: з 1 грудня ліквідовано бригаду кораблів, що ремонтуються і будуються для ЧФ, яка дислокувалася в Миколаєві. Вона була своєрідним посередником між МО РФ і українськими суднобудівними заводами й контролювала виконання військових замовлень. При цьому, якщо не рахувати ракетоносець «Москва», на миколаївських верф’ях залишилося тільки одне російське військове замовлення — плавуча база для обслуговування атомних підводних човнів, добудування якої на стадії готовності в межах 60—70% законсервоване на миколаївському ДП «Чорноморський суднобудівний завод». Сума заборгованості за це замовлення з Росією узгоджена: як повідомили кореспондента «Дня» на ДП «ЧСЗ» вона становить, згідно з актом звірки від 2 грудня 1998 р., 26 млн. 457 тис. рублів. Однак, оскільки Росія не надала підтвердження про намір продовжувати фінансування замовлення, на заводі не виключають ймовірності розрізування бази на брухт з подальшим його продажем для погашення заборгованості.
