"Самотній бродяга кохання" - Казанова
Виставу "Три віки Казанови" подарує киянам московський театр Вахтангова 30 і 31 березня у приміщенні театру російської драми.
В основі поетичної вистави (рідкісного, до речі, гостя на драматичній сцені) - три п'єси у віршах Марини Цвєтаєвої: "Пригоди", "Фенікс" і "Кінець Казанови".
Перед глядачами постануть три миті кохання, вихоплені з життя славнозвісного авантюриста, дипломата, астролога, автора славнозвісних "Мемуарів" Джовані Джакомо Казанови. Кохання перше - "місячна крига", кохання-фатум, утілене в образі втраченої коханої Анрі-Генрієтти, яку Казанові судилося вічно пам'ятати, шукати і не знаходити. І кохання останнє, якого не було насправді, а "подароване" йому Цвєтаєвою - до тринадцятирічної Франциски, котра цілком віддалася почуттю до 73-річного Казанови. А між цими двома віхами - дівчисько Мімі, "вся молодість і вся Італія", як збірний образ жінок, які кохають і яких кохають, котрі проходять у пам'яті героя довгою низкою, коли неможливо згадати подробиці та обличчя, а можна лише усвідомлювати, що всі вони колись були...
Вистава "Три віки Казанови" поставлена Євгеном Симоновим десять років тому і користується на московській сцені незмінним успіхом, збираючи повні зали. Безсумнівно, популярність виставі забезпечив і "зірковий" склад виконавців: Джакомо Казанову в 23 роки грає Євген Князєв, у 36 років - Василь Лановий, у 73 роки - Юрій Яковлєв... До речі, цікавий нюанс: поетеса Марина Цвєтаєва, виявляється, не любила театр, називаючи його "підмогою для вбогих духом". Ну, а на заперечення, що написала ж, проте, п'єсу, відповіла: "Це - не п'єса, це - поема: тисяча перше освідчення в коханні Казанові".