Самовчитель: як рятувати школу

Доки осередки політичних партій влаштовували мітинги з приводу закриття українських шкіл на Донбасі (не так турбуючись про кінцевий результат, як про власний піар) — громадська організація підготувала практичний посібник для батьків, які вирішили захищати право своїх дітей на гідну освіту.

У Донецькому прес-клубі відбулася презентація книжки «Як уберегти школу у власній громаді: керівництво до дії», виданої «Східноукраїнським центром громадських ініціатив». Як розповіла заступник голови цієї неурядової самодіяльної організації Оксана Дрєпіна, авторський колектив, який складався із педагогів-практиків, науковців та спеціалізованих на проблемах громадського сектору юристів, працював гранично швидко, розуміючи актуальність проблеми в сучасній вітчизняній ситуації.

Справді, за статистикою, зібраною волонтерами СЦГІ, минулого року в країні було ліквідовано 213 загальноосвітніх шкіл, зокрема на Донбасі (Донецька й Луганська області) — понад три десятки. Часто-густо місцева влада закривала школи, ігноруючи думку місцевих жителів, не зважаючи на соціальну ситуацію. Що закономірно викликало у відповідь обурення і спалахи стихійного спротиву. Деякі з прикладів ставали відомими всій країні, як-от боротьба батьківського активу за українську школу № 111 у Донецьку, яка зрештою, після низки вуличних акцій та судової тяганини, увінчалася успіхом. Щодо іншого прикладу, то в сусідній Макіївці «неперспективні» школи таки ліквідували, і сьогодні школярики з робочих передмість відчувають самі на собі наслідки скоростиглої освітньої реформи.

— Як правило, наважившись боротися за збереження тієї чи іншої школи, активісти стикаються зі стандартним комплексом проблем: куди звертатися зі скаргами на неправомірні дії місцевої влади, як грамотно оформити судовий позов, організувати публічну акцію, залучити пресу, — розповідає Оксана. — На всі ці запитання дає відповідь наш посібник.

Також видавці надали слово тим, хто вже зумів захистити право своїх дітей навчатися в улюбленій школі. А оригінальних варіантів тут не перелічити. Адже коли навчальний заклад десь у віддаленому населеному пункті дійсно «малокомплектний», то для його виживання інколи буває доцільно здати частину приміщень в оренду поштовому відділенню, бібліотеці чи сільраді. Стане в пригоді й наведений у книжці досвід сусідньої Польщі, яка пережила подібні перипетії кілька років тому.

— Чиновницьке завзяття зараз трохи вщухло, — констатує Оксана Дрєпіна, — бо на часі вибори. Проте нескладно спрогнозувати, як після них візьмуться за «оптимізацію» освітньої мережі з новими силами. Тож «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» готує свою відповідь: тренінги й систему міні-грантів для груп активістів, які підніматимуть голос проти закриття шкіл на Донбасі. До речі, досягненням нашого проекту виявилося й те, що успішні «протестанти», котрих ми залучали для роботи над посібником, тепер висловлюють бажання оперативно виїжджати в точки конфліктів, допомагати батьківським колективам своїм практичним досвідом. Це вже неабияка допомога.

А для ближчого знайомства з тим, «Як уберегти школу у власній громаді», видавці помістили книжку на своєму інтернет-сайті у відкритому доступі.