Ще одна дівчина врятувала з вогню сестричку
13-річна дівчина на Закарпатті врятувала життя своїй півторарічній сестричці, винісши її з палаючого будинку. Пожежа сталася в селі Костилівка Рахівського району в помешканні багатодітної родини Юркуців.
...Оскільки в гірському краї важко знайти роботу з пристойною платнею, то глава сімейства Володимир Юркуц почав шукати заробітку за межами області. I зараз він трудиться в Чехії, адже нелегко піднімати на ноги шестеро дітей, де найстаршій Вікторії 13 років, а наймолодшій Таїсії — всього півтора.
Того дня близько п’ятої години мама повела двох своїх діточок на вечірню службу до церкви. Доки діти перебували у храмі, жінка вирішила навідатися до місцевого відділення зв’язку і владнати деякі інші нагальні справи. Однак зробити всього не встигла, бо зателефонувала сусідка і повідомила, що їхня хата горить. Через якусь мить, опанувавши себе, жінка щодуху кинулася до рідної оселі, молячи Бога про одне — аби врятувалися діти...
— З дороги побачила, як у верху горить хата, — розповідає пані Юркуц. — 300 метрів на гору видалися вічністю. Коли серед односельчан, які збіглися, щоб допомогти, побачила рідні постаті дівчаток, з полегшенням зітхнула. Правда, відразу не спізнала їх, бо одяг на них був чужий. У ту мить про те, що майно, яке наживалося роками тяжкою працею по заробітках чоловіком, за лічені хвилини пожирає вогонь, не думалося.
Як повідомив начальник Центру пропаганди головного управління МНС України в Закарпатській області Ярослав Баб’як, за висновками фахівців пожежної справи до появи вогню в будинку призвело коротке замкнення електропроводки у підвальному приміщенні, двері якого виходили у коридор будинку.
Зі слів Вікторії, коли мама пішла з дому, вона з маленькою сестричкою залишалися у власній кімнаті на другому поверсі. Доки Таїсія спала, старша дівчинка вчилася (до слова, Вікторією Юркуц не натішаться й педагоги Рахівської ЗОШ № 1, де вона навчається у 8-В класі. Зі слів учителів, дівчинка вирізняється відмінними знаннями, старанністю й винятковою скромністю). Усе було спокійно, щоправда, електролампочка періодично трохи блимала. Через кілька хвилин учениця почула якийсь „хлопок», що донісся десь знизу. Вікторія вирішила подивитися, в чому справа. Прочинивши двері з кімнати, вона побачила, що коридор наповнюється густим димом, а нижні сходи вже починають горіти. Дівчинка не розгубилася, хоча, як розповість вже потім, насправді було дуже страшно.
— Я добре розуміла, що треба рятуватися, — розповідає Вікторія. — Спочатку спробувала загасити вогонь, але в мене нічого не виходило, полум’я все більше пожирало сходову клітину. Тоді я стрімголов побігла до сестрички, підхопила її на руки і ми почали пробиратися до виходу сходами, які вже охопив вогонь. Від страху я аж закрила очі й сильно-сильно притиснула Таїсію до грудей. Коли вискочила на подвір’я, то побачила, що на мені тліє одяг...
Дитина почала кликати на сусідів: одні кинулися допомагати Вікторії оговтатися від пережитого, інші опікувалися молодшою сестричкою, хтось зателефонував пожежникам та матері.
— Після отримання повідомлення про пожежу до місця виклику негайно поспішили рахівські вогнеборці, — прокоментував Ярослав Баб’як. — Однак, добратися до будинку, який розташований на горі за 300 метрів від дороги, можна лише пішки. Тому задля того, аби протягнути пожежні рукава від автомобілів до будинку, довелося затратити зайвий час. Саме через це врятувати практично нічого не вдалося. Тепер про добротний двоповерховий будинок нагадує хіба що згарище.
Зараз родина Юркуців тимчасово перебралася жити до родичів. Фактично, подружжю доведеться починати все з нуля. Звичайно, настрій пригнічений, але перед труднощами ці працьовиті й скромні люди ніколи не пасували. За свою порядність Юркуци користуються неабияким авторитетом серед сельчан та церковної громади, котрі зараз всіляко підтримують і допомагають хто чим може погорільцям...
