Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Соціологічні прогнози з погляду геолога

17 травня, 00:00
Аналізуючи підсумки минулих парламентських виборів, не можна не звернути увагу на розбіжність результатів голосування у багатомандатному загальнонаціональному округу (тобто за політичні партії і блоки) із соціологічними прогнозами, поданими напередодні виборів. Соціологи ще повинні докладно розібратися у причинах цього явища. Ми ж пропонуємо вашій увазі листа геолога Бориса Половиніна, в якому автор наводить одне з можливих пояснень розбіжності результатів і прогнозів, виходячи із загальної наукової основи прогнозування природних і соціальних явищ. Пам’ятаючи про те, що «істина народжується у суперечці», ми готові ознайомити читачів і з іншим поглядом, насамперед, — фахівців у галузі соціології.

Скільки шуму було навколо соціологічних прогнозів під час виборчої кампанії-2002! Йшло змагання соціологічних центрів й інститутів у прогнозуванні результатів виборів. Громадськість із цікавістю прислухалася до нових слів: ехit роll, репрезентативна вибірка, похибка. Але деякі провідні визначення соціологічних прогнозів залишилися за вузькими рамками популярних викладів, тому наукові прогнози непомітно втілилися у передбачення. Тим ча сом наука про прогнозування природних і соціальних явищ має однакову основу — теорію ймовірностей і математичну статистику.

При вивченні природних і соціальних явищ усе починається з апріорного визначення закону розподілу випадкової величини. Як правило, приймається апріорно нормальний чи логарифмічно-нормальний закон розподілу. Перший із них характерний для відносно простих природних і соціальних явищ, другий — для неоднорідних, ускладнених явищ. Саме цим визначається необхідний об’єм вибірки (кількості спостережень) для визначення середнього значення параметра, що вивчається, із заданою точністю. Але про це наші соціологи чомусь вважають за краще не говорити.

Як правило, всі міркування обмежуються поданням даних про випадкову похибку визначення середнього значення параметра, що вивчається. Адже всі, хто стикається з вивченням природних і соціальних явищ, знають, що головною невдачею для дослідника є не випадкова похибка, а систематичні розходження, які залежать від репрезентативності використовуваного методу досліджень!

До того ж, при вивченні природних явищ і процесів добре відпрацьовано методику контролю за якістю самих спостережень. Для цього існує так званий зовнішній контроль, що виконується за зашифрованими пробами в іншій лабораторії. А у разі систематичних розходжень між результатами двох лабораторій проводиться так званий арбітражний контроль на національному чи міжнародному рівні, а лабораторія, яка допустила систематичні розходження, або позбавляється акредитації, або втрачає замовників.

На жаль, у соціології такого контролю зовсім немає, і ніхто не несе жодної відповідальності за ненавмисні або, тим більше, навмисні помилки у своїх прогнозах (чи передбаченнях?).

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати