Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Сприятливий дизайн для розуму

Як українські школи трансформуються у заклади майбутнього
01 лютого, 10:30

Торік в одній із шкіл Києва знімали американський кліп про жіночу колонію. Дивно, чи не так? Але насправді зовні цей освітній заклад, як і більшість в Україні, нагадує не що інше, як в’язницю. Сірі, темні, похмурі будівлі мінімізують зацікавленість дітей до навчання, бо хто захоче ходити в некрасиву школу? Шкільний простір має бути розумним, пізнавальним, креативним, комфортним і принаймні яскравим, щоб мотивувати дітей до навчання. Ці принципи лежать в основі проекту «Новий освітній простір», який почали реалізувати в Україні з 2016 року. Торік у його межах на Вінниччині відкрили три нові школи — безнадійні довгобуди перетворилися на сучасні яскраві заклади, куди школярі хочуть приходити не лише в будні, а й у вихідні. У дітей змінилося ставлення до школи як такої, скоротилася кількість прогулів. А перемоги на конкурсах та олімпіадах почастішали.

«ШКОЛА, В ЯКІЙ УСЕ ПРОДУМАНО ДО ДРІБНИЦЬ»

«У дітей з’явилася мотивація до навчання, вони хочуть проводити більше часу в школі, а не за її межами, — відзначає директор Сосонської загальноосвітньої школи Людмила КУГАЙ.  — До 2018 року діти навчалися в будівлі, якій було вже понад сто років. Ходили у дві зміни. Їдальні й санвузлів у приміщенні не було. Воно було в аварійному стані, дітей пропонували возити до сусідньої Стрижавки чи аж до Вінниці. Але ми довели, що навіть для такого села, як Сосонка (проживає до трьох тисяч осіб. — Авт.), школа потрібна. Коли почали зводити нове приміщення, допомагали чим могли. Шукали дизайнерські рішення, фарбували і розмальовували коридори, прибирали й виносили сміття. Відкриття нового закладу виявилось не просто святом для села, а здійсненням заповітної мрії. Тепер маємо школу, в якій усе продумано до дрібниць. Дітей додому не відправиш! Не хочуть іти зі школи: то грають у настільний теніс, то щось майструють, то виступають на концертах. Це справді той освітній простір, який дає змогу дитині перебувати в пошуку і реалізувати свої ідеї тут і тепер».

Учням Сосонської школи справді можуть позаздрити діти не лише вінницьких шкіл, а й столичних. Будівля має незвичайний інтер’єр. Вигляд кожного класу не повторює іншого та облаштований за стандартами Нової української школи. Стіни коридору яскраві, розмальовані дотепними чорними котами, мишами, пінгвінами, а кожна класна кімната має свою тематику. У школі велика актова зала в рожевих тонах. Різнокольоровий спортивний зал з глядацькою трибуною. Поруч — тренажерна зала, роздягальні та душові кімнати. На кожному поверсі — сучасні (головне чисті) вбиральні з кабінками, тобто з «правом на приватність», чим може похвалитися далеко не кожен освітній заклад.

«МОЖНА ЗМІНИТИ ФОРМУ, АЛЕ ЯКЩО НЕ ЗМІНИТИ ЗМІСТ, ТО УСПІХУ НЕ БУДЕ»

Будівництво Сосонської школи розпочали 2012 року і мали завершити за три роки, але розпочата російськими військами агресія в Криму й на сході України внесла свої корективи у ці плани, і влада призупинила будівництво через брак коштів. 2017 року зведення будівлі відновили завдяки залученню коштів із Державного фонду регіонального розвитку. Загальна кошторисна вартість проекту склала 48,2 млн грн, з них 42,7 млн грн — це кошти Державного бюджету, 5,5 млн грн — кошти місцевого бюджету.

«Упродовж 2018/2019 нового навчального року у Вінницькій області відкрили три загальноосвітні школи, які будувались десятиліттями — в Сосонці, про яку наша розмова, а ще у Зведенівці Шаргородського району та Михайлівці Гайсинського району. Всі вони збудовані за принципами нового освітнього простору, — уточнює заступник голови Вінницької ОДА Ігор ІВАСЮК. — Загалом на Вінниччині 813 загальноосвітніх закладів, які стали на шлях реформування. Максимум уваги до першокласників, адже тепер вони живуть за концепцією Нової української школи. На обладнання 1087 перших класів було витрачено майже 70 млн грн, з області    — 45 млн грн, фактично 40 тисяч гривень витратили на обладнання кожного класу. Плюс — гроші надавали місцеві бюджети і спонсори. Але школа — це не просто парти, зошити й підручники, а й нові форми навчання, нова якість спілкування. У маленькій старій школі ми не можемо цього зробити без модернізації, без формування спроможної освітньої мережі, яка дасть дітям не просто надію, а впевненість, що у них буде гідне життя. Можна змінити форму, але якщо не змінити зміст, то успіху не буде».

«ВІКНО» МОЖЛИВОСТЕЙ» ВІДКРИТЕ ДЛЯ ВСІХ ГРОМАД»

Звичайні сірі будівлі не пробуджують у дітей натхнення і бажання навчатися, вони сприяють зменшенню розумової та фізичної активності й мінімізують зацікавленість до навчання. Натомість яскраві відтінки кольорів активізують розумові здібності дітей, поліпшують їхній настрій та ефективність роботи. «Для того щоб спонукати дітей до активності, не обов’язково винаходити велосипед, не потрібні якісь надзусилля чи витрати, можна хоча б перефарбувати стіни в яскраві кольори у класі чи коридорі — створити сприятливий дизайн для розвитку фантазії та креативності», — переконує координатор напрямку освіти Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Алевтина СЕДОЧЕНКО.

Вона додає, що зараз Мінрегіон працює над питанням щодо розроблення типових проектів шкіл та дитсадків, які відповідатимуть сучасним вимогам, закладеним у принципах «Нового освітнього простору». «Новий освітній простір» — це спільна ініціатива Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерства освіти і науки України, а також ініціативної влади на місцях, яка реалізується за програмою реформи МОН «Нова українська школа». Зразком реалізації цього досвіду стали «школи майбутнього» у Фінляндії. Тепер такі заклади з’являються і у нас, в Україні.

«Проект «Новий освітній простір» сміливо можна назвати «вірусним». Він не тільки перетворює школи, в яких хочеться навчатися, а й запускає двигун креативу та енергії у творчих дітей і дорослих. Я знаю багато колективів, які, не чекаючи на те, що хтось прийде і щось їм зробить, почали самотужки ремонтувати свої класні кімнати, спортивні зали чи бібліотеки. Наприклад, у Рені бібліотекарі купили фарби і самі розмалювали свій маленький заклад, перетворивши його на цікавий яскравий простір, — розповідає Алевтина Седоченко. — Масштабне будівництво та реконструкція навчальних закладів — дитячих садочків та шкіл відбувається на Дніпропетровщині. Але «вікно» можливостей» відкрите для всіх громад, які готові реалізовувати сміливі плани. Наші діти — покоління Z — заслуговують на те, щоб перебувати в комфортному шкільному просторі для більш ефективного та продуктивного навчання».

За інформацією з сайта Мінрегіону, http://www.minregion.gov.ua/press/news/vprovadzhennya-novogo-osvitnogo-prostoru-ta-novih-dbn-tse-robota-na-pokolinnya-z-ta-zminu-mentalnosti/, протягом 2017 — 2018 років Новий освітній простір впроваджено у 275 загальноосвітніх навчальних закладах України. Зокрема, у 189 загальноосвітніх школах, 44 навчально-виховних комплексах, 42 дошкільних навчальних закладах. Із них лише за 2018 рік — 170 (118 ЗОШ, 25 НВК, 27 ДНЗ). У планах на 2019 рік — впровадження НОПу в 105 навчальних закладах. Проект передбачає проведення енергоефективних заходів, створення цікавого креативного дизайну та мотивуючого простору для школярів, впровадження сучасних технологічних рішень, використання новітнього обладнання, а також створення умов безбар’єрного доступу для можливості інклюзивного навчання.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати