Синергія по-краматорськи

Краматорськ... Коли йдеш його вуличками, якось забуваєш, що перебуваєш у східній Україні, а тим більше на території, де три роки тому була війна. Жовто-блакитні гірлянди на вулиці, біг-борди «З Новим роком». Про територіальні особливості говорять хіба що деякі російськомовні вивіски або ж «Здрасти» від місцевого жителя замість «Добрий день». Хоча російською розмовляють не тільки ж у східній Україні...

Зараз саме у Краматорську зосереджене культурне життя Донеччини. Яскравий доказ цього ГО «Вільна хата». («День» неодноразово писав про неї, зокрема у №140 від 7 серпня 2015 р.) Одна з ініціатив команди «Вільної хати» — щорічні форуми з розвитку молодіжних платформ. Тематика цьогорічного — різноманіття, лідерство, єднання. Так, нещодавно у «Вільній хаті» зібралися активісти, громадські діячі, учасники молодіжних платформ із різних куточків України: Краматорська, Коломиї, Одеси, Львова, Старобільська, Івано-Франківська, Слов’янська та інших міст.

ЗНАЙТИ ДЛЯ СЕБЕ І СЕБЕ

Перший день форуму був присвячений темі різноманіття. Так,  координатор фестивалю PortoFranko Владислав Соха розповів про синтез мистецтв у фестивалі та історію його створення. «Ми намагалися донести, що ми — це і є мистецтво, зробити так, щоб кожна категорія могла знайти щось для себе і себе», — зазначив Владислав. А от про різноманітність у середовищі національних меншин розповів засновник та голова правління ГО «Молодіжна організація «СТАН» Ярослав Мінкін. У 2014 році до Івано-Франківська переїхали студенти-іноземці з донецького та луганського вишів. Ці люди опинилися у місті, де вони не розуміли місцевої мови, нічого не знали про реформу поліції. Як розповідає Ярослав, серед 60 іноземних студентів-першокурсників жоден не знав номера гарячої лінії поліції. «СТАН» акцентував свою роботу на співпраці з поліцією Івано-Франківська, створенні інтеркультурної лабораторії, спільних творчих перфоменсів з українськими та іноземними студентами.

Окрім цього, спікер розповів про культурне картування українських міст та провів воркшопи. На них команди обговорювали, які аргументи слід наводити, щоб місцева  влада сприяла культурному розвитку міста та до яких груп суспільства люди найбільш упереджено ставляться. «Думаю, що представники інших молодіжних центрів мають заздрити тому, що зараз тут відбувається, — поділився враженнями Ярослав Мінкін, — на жаль, у центральній Україні дуже рідко відбуваються заходи з подібним різноманіттям. Це дуже добре, що такі ініціативи зараз поєднують схід і захід. Я хотів би, щоб люди, які тут зібралися, могли далі розвивати та використовувати отримані напрацювання».

ЛІДЕР — ЦЕ ЖИТТЄВА ПОЗИЦІЯ

Тема лідерства стала логічним продовженням форуму. Про це та не тільки розповів засновник культурно-громадського центру «ШELTER+» у Кривому Розі Роман Морозов. «У мене лідерство асоціюється насамперед з трьома речами. По-перше, це людина, яка є лідером якоїсь групи. По-друге, лідер — це також той, хто випереджає інших. У нього необов’язково є послідовники. І по-третє, лідер — це життєва позиція людини, яка може брати на себе відповідальність й ініціативу», — зазначив Роман. Жвавого обговорення набула тема громадянського суспільства. На думку Романа Морозова, насправді громадянське суспільство складається з трьох секторів. Перший —  державний. У нього є лише одне завдання — створити та контролювати спільні правила гри, які називаються законом. Наступний сектор — комерційний. Як сказав Роман, люди можуть і мають бути багатими. Але власне побудовою громадянського суспільства займається третій сектор — недержавні, некомерційні організації. Роман Морозов наголосив, що громадянське суспільство — це активні, небайдужі, відповідальні, ініціативні громадяни, які змогли об’єднатися та створити якусь хоча б мінімальну інституцію.

ЄДНАННЯ. ПРИЙШЛИ З КОНКРЕТНОЮ ПОТРЕБОЮ

У переддень Дня соборності у «Вільній хаті» спілкувалися на тему єднання. Два роки тому в активістів «Громадського сектору Євромайдану» та «Пласту» виникла ініціатива створити довгостроковий проект роботи з молоддю. Так, проаналізувавши європейський досвід та зібравши інформацію про усі молодіжні простори, було створено Асоціацію молодіжних центрів України. Як зазначає голова Асоціації Олег Слабоспицький, організація поклала за мету об’єднати усі молодіжні центри, оскільки так легше представляти їхні інтереси. Планується також вхід у європейські структури молодіжних центрів, оскільки там Україна поки що не представлена.

Засновниця ГО Ukrainian Volunteer Service Анна Бондаренко, яка взяла участь і в цьому, і в першому форумі «Вільної хати» 2015 р., поділилася думками про розвиток ініціативи та самого Краматорська: «Контраст помітний у багатьох сферах. Ти виходиш у центр міста — і відчуваєш, що Краматорськ не стоїть на місці. Помітно змінилася і команда «Вільної хати». Вони почали більш стратегічно думати, планувати. Відчувається також різниця в аудиторії. Учасники першого форуму — це були люди, які просто вирішили податися на захід. Зараз відчувається, що є ті, хто вперше на такій події, але є і громадські активісти, які прийшли сюди з конкретною потребою.

Це показник того, що молодь активно зростає». Усі, з ким мені вдалося поспілкуватися упродовж форуму, також ділилися схвальними відгуками. Задоволені результатами і організатори. «Гадаю, свою місію ми виконали. Для нас — це досвід: нові друзі, знайомства, потенційне партнерство. Щодо учасників, то, думаю, вони утворять своєрідну мережу, хтось стане для когось прикладом, хто проявить власну ініціативу. А форум ми збираємося розвивати і далі», — розповів член команди «Вільної хати» Олексій Шотт.

Зазначимо, що форум  проходив у рамках проекту Зміцнення громадської довіри (UCBI ІІ), що фінансується Агентством США з Міжнародного розвитку (USAID).