Театральна енциклопедія столиці
Створений ще до війни як «Театральна декада», журнал, на жаль, сьогодні через недостатнє фінансування виходить раз на два місяці, та редакція докладає всіх зусиль, щоб вмістити в нього не тільки програми вистав, що йдуть на різних сценічних майданчиках, а й представити гастролерів, розповісти про прем’єри, ювілеї метрів мистецтва і дебюти початківців. Сьогодні рекламно-інформаційний стиль поєднується на сторінках видання з аналітизмом і серйозним професіоналізмом. Творчий колектив журналу не принижує своєї (і читачів!) гідності, вдаючись до публікування дешевих театральних пліток чи подробиць інтимного життя артистів, як це робить величезна кількість яскравих, зовнішньо якісних видань, що пропагують мас- культуру. Остання ж сприяє «якісній» деградації суспільства.
Досвід — і не тільки нашої країни — показав, що культурологічні видання обов’язково потребують підтримки держави чи меценатів. З останніми в Україні не густо. Що ж до держави... Поки вона не визначиться стосовно культурної політики, оптимізм і віра поодиноких Дон Кіхотів, на жаль, ситуацію на краще не змінять.
Зі сторінок «Театрально- концертного Києва» постає сучасне мистецьке життя столиці України, даючи уявлення про його напругу, різноманітність, взаємозбагачення різних стилів і жанрів. І зобов’язані ми цим працівникам видання на чолі з головним редактором, заслуженим працівником культури України, лауреатом міжнародної премії «Дружба» Людмилою Жиліною, яка вже понад 28 років керує цим невеликим дружнім колективом, де ніхто не залишив роботи навіть тоді, коли впродовж багатьох місяців замість украй скромної заробітної платні одержували тільки аванс.
