Транспортна артерія чи пам’ятка?

Комунальне підприємство «Київавтодор» готує проєктну документацію для реконструкції мосту імені Є. О. Патона. Цю новину повідомив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола ПОВОРОЗНИК. За його словами, міст уже давно потребує ремонтних робіт. Вони дадуть можливість покращити пропускну здатність, вантажопідйомність, також завдяки ремонту міст послужить місту довше, аніж спроможний станом на сьогодні. Щоправда, незважаючи на гучні заяви керівників міста, майбутній ремонт поки під питанням.

ВИРОК — НЕПРАЦЕЗДАТНИЙ

Міст Патона — одна із головних транспортних артерій Києва, яка сполучає лівий берег міста з правим. Щодня цим мостом проїжджають від 80 до 100 тисяч автомобілів. Він побудований ще 1953 року революційним способом. Це перший у світі суцільнозварний великогабаритний автомобільний міст. Його протяжність — 1543 метри. Участь у його будівництві та проєктуванні брав академік Євген Патон. Від початку існування на мосту було чотири смуги руху, також по ньому проходив трамвай.

Ця дивовижна інженерна споруда має значну історичну цінність. Міст Патона увійшов до переліку унікальних споруд світового мостобудування. 1994 року за наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток міст імені Патона віднесли до нововиявлених пам’яток архітектури. А ще за рік міст здобув визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція.

За час існування міст Патона ремонтували кілька разів. 1968 року — встановили захисну бар’єрну огорожу, 1994-го підсилили металеві конструкції мосту, а 2004-го демонтували трамвайні колії і збільшили кількість смуг до семи. Також неодноразово ремонтували дорожнє полотно і тротуари. Зовнішній вигляд мосту постійно змінювався, але конструкція залишалася незмінною — завжди не вистачало коштів. Це і призвело до того, що нині міст у поганому стані.

Одразу помітно — залізна основа мосту проіржавіла в багатьох місцях. Минулого року «Інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського» провів обстеження переправи. Тоді стан споруди визначили як непрацездатний і почали готуватися до реконструкції.

«Незадовільний технічний стан — це комплексна системна проблема, — пояснює начальник управління капітального будівництва «Київавтодору» Павло МОНАСТИРСЬКИЙ. — Вона виникла внаслідок тривалої багаторічної експлуатації мосту ім. Є. О. Патона без належного фінансування на поточне утримання мосту. Ця проблема стосується більшості мостів і шляхопроводів, які є власністю Київської міської громади».

ЩО НЕОБХІДНО ЗМІНИТИ?

Щоб підвищити довговічність мосту, в «Київавтодорі», який нині курирує подальші роботи на мосту Патона, пропонують удосконалити елементи, що підтримують конструкцію. Зокрема, якщо змінити залізобетонну плиту проїжджої частини і тротуарів на металеву, то це зменшить постійне навантаження на опори в кілька разів. Водночас за таких умов можна збільшити пропускну здатність мосту до восьми смуг — нині їх сім, і одна є реверсною.

Для цього «Київавтодор» уже підготував проєкт технічного завдання для реконструкції мосту. Але для початку роботи, на думку підприємства, міст необхідно, хоча б тимчасово, вивести з реєстру пам’яток.

Колишня команда Міністерства культури цього не дозволила. Цього літа син Євгена Патона, голова Академії наук Борис Патон звернувся до Президента Володимира Зеленського з проханням створити робочу групу, яка оцінила б технічний стан мосту і врятувала його від подальшого руйнування. Голова Офісу Президента Андрій Богдан тоді передав відповідне прохання новому Кабміну, але справа так і не рушила з місця.

РЕСТАВРАЦІЯ І НЕ БІЛЬШЕ

Незважаючи на всі прохання, позиція Міністерства культури молоді та спорту залишається незмінною. Вони впевнені, виводити міст із реєстру пам’яток немає сенсу. У прес-службі міністерства «Дню» повідомили таке: «Є архітектурна пам’ятка і є порядок поводження з нею. Нехай у рамках цього порядку Київська міська державна адміністрація виконує роботи. Оскільки це пам’ятка, вона має культурне, історичне значення, то ми не бачимо сенсу якимось чином виводити її з реєстру. КМДА можуть проводити реставрацію мосту, і для цього не потрібно виводити його з реєстру пам’яток. Також для реставрації не потрібні жодні дозволи».

Відповідно до законодавства, реставрація не передбачає зміни зовнішнього вигляду мосту. Але ті заходи, які в «Київавтодорі» вважають необхідними для збереження конструкції, зміни якраз і передбачають. У «Київавтодорі» переконані: у межах реставрації всі необхідні роботи здійснити неможливо.

«Якщо застосувати запропоновану Департаментом охорони культурної спадщини Міністерства культури назву «реставрація», необхідно зберегти автентичність мосту, його матеріально-технічну структуру, форму та вигляд, — повідомляє Павло Монастирський. — Реставрація не вирішить жодної з наявних нині проблем і не дасть змоги збільшити пропускну здатність транспортної споруди, яка на сьогодні в чотири рази перевищує розрахункову. До того ж, якщо ми плануємо відновлення залізобетонної плити проїзної частини, то для виконання реставраційних робіт необхідно повністю закрити рух автотранспорту по мосту (за попереднім планом по одній смузі руху в кожен бік збиралися залишити. — Авт.). Також для збереження автентичності неможливо відновити деякі види робіт, адже деякі технології на сьогодні вже втрачені. До всього, реставрація істотно збільшить термін виконання робіт та їхню вартість».

Директор «Інституту міста» Олександр СЕРГІЄНКО переконаний, що представники Міністерства і столична влада повинні дійти згоди: «У нас колізія законів. Пам’ятка може руйнуватися, але зробити з нею нічого не можна, бо вона належить до реєстру пам’яток. Проєкт реконструкції мало б затвердити Міністерство культури або надати свої зауваження. Якщо предметом охорони є якийсь конкретний елемент мосту, можна сформувати цей проєкт так, щоб його зберегти. Не давати дозволу на роботи, щоб пам’ятка продовжила руйнуватися, на мою думку, не зовсім правильно».

Найбільша проблема в тому, що саме конструкція мосту Патона і робить його унікальним. Якщо почати її змінювати, сам міст уже не викликатиме того інтересу, як раніше. Тому позиція Міністерства культури досить зрозуміла. Водночас — якщо міст не ремонтувати, то з часом він може просто завалитися, як, наприклад, Шулявський шляхопровід.

«Подальша затримка з початком розробки проєктної документації призводить до затягування терміну початку ремонтних робіт на споруді, яка перебуває в непрацездатному стані. У свою чергу, це створює загрозу виникнення непередбачуваних ситуацій під час експлуатації мосту», — підсумовує Павло Монастирський.

Ситуація патова, і виходу з неї поки не знайшли.