Транзитом...

Українські Карпати нарешті вкрилися рясною ковдрою снігу. Найщасливіші від того студенти, у яких почалися канікули. У Закарпатті діють 45 гірськолижних витягів, розташованих не тільки в гірських, а й передгірних і навіть низинних районах. За цим показником область випереджає всі інші карпатські регіони — Львівську, Івано-Франківську та Чернівецьку області. Правда, такі потужні центри, які мають львів’яни та івано-франківці, закарпатці тільки планують створити.

Через відсутність снігу в грудні-січні тільки підприємства об’єднання «Закарпаттурист» зазнали втрат на 750 тисяч гривень. Зараз намагаються їх надолужити за рахунок студентського паломництва. Тут на 8 базах установлені 12 витягів. Багато туристів, так би мовити, транзитом відправилися в сусідню Словаччину, де зі снігом, як мовиться, не було перебоїв. Закарпаття і Словаччина намагаються вести суперництво за лижників iз Росії, центрально-східних районів України. На думку пристрасного слаломіста, керівника Спілки підприємців Закарпаття Михайла Греня, останнім часом стрімко почав розвиватися гірськолижний центр біля села Синяк. Заслуговує схвалення те, що у чотирьох санаторіях встановили витяги, і це значно урізноманітнило відпочинок. Але якщо сусідня Словаччина має низку лижних стадіонів з європейського рівня інфраструктурою доріг, підйомників, готелів, то нам це тільки сниться. Від Словаччини, на думку пана Греня, туристське Закарпаття відстало років на десять.

Розвиток перспективних центрів зимового відпочинку «Драгобрат», «Подобовець», «Красія» стримує відсутність нормальних доріг. Тут до витягів добираються з допомогою кінних саней, у кузові трактора чи вантажівки. Якщо на горі Драгобрат Рахівського району, де можна кататися навіть у травні, розробили генеральний план забудови і звели сучасний готель, то на «Красії», що у Великоберезнянському районі, — повний хаос. Кілька колишніх працівників бази переконували, що давно треба провести її приватизацію і продати в надійні господарські руки. Десятки дерев’яних хатин не треба чіпати чи зносити, але брати з них і плату, і певні податки, адже у багатьох постійно проживають гості. До того в багатьох хатках торгують і продуктами, і підакцизним товаром. Біля підніжжя хтось багатий і проворний зводить вельми великий готель. Донедавна на «Красії» діяла школа юних гірськолижників товариства «Локомотив». Але її занедбали. «Красія» ж залишається улюбленим місцем відпочинку жителів Ужгорода, і в суботу-неділю тут справжній вулик. Даною ситуацією найліпше скористалися метикуваті ґазди із сіл Кострино, Люта. Десятьма парами коней у санях вони розвозять приїжджих у гору. На їхнє прохання можуть повозити по мальовничих засніжених околицях. Якщо донедавна заробляли тільки на гостину в кафе «Кандагар», розташованому біля бази, то зараз уже мають і на овес для коней, і можуть нового чотириногого «гуцулика» придбати за 350 доларів.

Загалом у довколишніх селах значно збільшилося поголів’я коней. Згадуваний вище підприємець Михайло Греньо мовить, що давно придивляється до цієї місцини і якщо би була підтримка нової закарпатської влади, то вклав би немалі кошти у створення тут бодай словацького рівня гірськолижного центру. Без діла не зашилися б i їздові — вони б розвозили захоплену публіку від корми до колиби, а далі до шинку, і скрізь би панував культ доброго вина, народних музик, запальних танців до ранку. Й ніяких пиятик, скрізь усе в міру. А витяги допроваджуватимуть нагору приїжджих від самої стоянки автомашини.

До речі, виробництво витягів освоїв Ужгородський завод «Турбогаз». Якщо в минулі роки, каже його директор Василь Сентипал, надходило чимало замовлень з усієї України, то зараз чомусь усе зупинилося.

На «Красії» багато відпочиваючих зі столиці, східних регіонів України. Багато східняків, відзначили вони, через виборні пристрасті марно побоялися їхати в Закарпаття. Дмитро Рудськой працює слюсарем у м. Авдіївка, на коксохімзаводі. Завжди хотів кататися на лижах, особливо мріяв хоч раз у житті стрімко спуститися в верхів’я гори униз. З допомогою інструктора спробував це зробити на «Красії» й уже три роки поспіль приїжджає сюди «дикуном». Цього разу приїхав з дружиною. Після вчорашнього екстріму вона так втомилася, що цілий день приходить до тями.

А Валерій Чернета приїхав з Дніпропетровська. Тут йому дуже подобається. Запросили скласти компанію товариші, які відпочивають у горах кожний рік. Валерій тільки розпочинає лижну кар’єру. Є членом клубу «Білі ведмеді» у Дніпропетровську, разом з іншими ентузіастами купається у Дніпрі круглий рік.

На «Красію» киянка Світлана Пащенко приїхала з групою колег- студентів. Виїхавши з допомогою витягу на маківку гори, першого дня категорично відмовилася спускатися донизу. Тільки наступного з допомогою інструктора почала долати в собі страх. Світлана аж сяяла від гордості, мовлячи :подивіться на мій політ на лижах!

ДОВІДКА «Дня»: На сьогодні в Закарпатті діють 226 туристичних об’єктів. В минулому році їхніми послугами скористалися 247 тисяч туристів, що на 50 тисяч більше, ніж у 2003-му. Зареєстровано 10 інвестиційних рекреаційних проектів на 12 мільйонів доларів.