Третій розгром Ольвії

Сьогодні можна казати й про третій розгром Ольвії. Датується він другою половиною 90-х років ХХ століття нашої ери, тобто нашими днями. Те, що не зруйнували всякі варвари, знищують сучасні українці.

Такого масового розкрадення, як останніми роками, давньогрецьке місто не знало ніколи. Нинішньої весни вертольотчики очаківського авіаполку, пролітаючи над Ольвією, здивувалися величезному фронту робіт на розкопках і занадто ранньому початку досліджень. Пізніше виявилося, що на той час експедиція ще не починала працювати — копали пірати.

— Коли ми приїхали на початок нинішнього сезону, не повірили очам, — каже Валентина Крапивіна, начальник ольвійської експедиції Інституту археології АН України. — Побачили наслідки, немов після бомбардування: все зруйновано, переорано, величезні ями й воронки. По суті, ми зараз дочищаємо розкопи за грабіжниками.

Потім унікальні твори, здобуті піратами в Ольвії, спливають на чорних ринках Одеси, Києва, Москви. Про те, який черговий раритет знайдено у давньогрецькому місті, археологи дізнаються від колекціонерів, знайомих, котрим пропонують купити той чи інший антикварний предмет. Не так давно, наприклад, працівникам заповідника стало відомо, що на одеський чорний ринок потрапили унікальні золоті сережки, украдені піратами в одному із поховань ольвійського некрополя. На їхньому фоні вже спокійно й звично сприймається інформація, що нинішній масштаб розграбування Ольвії — не менший, ніж у роки Другої світової війни, коли фашисти ешелонами вивозили звідси цінності до Німеччини.

Грабіжники заповідника діляться на кілька категорій. Є просто аматори, для яких розкопки — хобі. Є хлопчаки, котрі мріють знайти скарб. А є й професіонали. Останнім часом дуже активно тут працюють кримські пірати: в Криму вже все розграбовано, там їм робити нічого, а до кінця не досліджена Ольвія — тера інкогніта. Крім них, копають і місцеві, парутинські «шукачі скарбів». Потім купують собі будинки, квартири, машини. Археологи знають як мінімум трьох жителів села Парутино, які, крім іншого, мають у своїх арсеналах суперсучасні японські металошукачі зі сканерами й дисплеями.

У відповідь на неодноразові звертання до очаківського райвідділу міліції працівники заповідника чують: «Ви спочатку піймайте, приведіть, доведіть, а ми покараємо». Недавно мародери копали Ольвію з допомогою... екскаватора (археологи користуються ножами й щіточками). Викликали міліцію з Очакова. Ті приїхали, запротоколювали. Наступного дня приїхав бульдозер, зрівняв розкоп із землею. А ще через тиждень прийшов папір: «Підстав для порушення справи немає».

Довгий час директор державного заповідника «Ольвія» Віктор Яковенко завалює всілякі інстанції — міліцію, СБУ, Академію наук, державні й радянські органи — листами, в яких просить вжити заходів щодо запобігання розграбуванню Ольвії. У відповідь — щонайбільше — відписки.

— Коли я почав кричати про розграбування Ольвії, з мене чомусь вирішили зробити головного злодія, — в серцях кидає Віктор Яковенко. — Та якби я цього хотів, списав би пару найцінніших амфор — мовляв, розбилися, продав би й забезпечив собі на кілька років безбідне існування. Або, гадаєте, до мене пірати не зверталися з пропозицією «домовитися»?

До речі, перевірка КРУ дійшла ще одного висновку: штат заповідника «Ольвія» — 25 чоловік — занадто роздутий, необхідне скорочення до 18 — за рахунок сторожів. Вимогу ревізорів довелася виконати, й тепер для грабіжників на величезній території у триста гектарів загорілося «зелене світло».

Миколаїв—Ольвія

ДОВІДКА «ДНЯ»

Миколаївська область, село Парутино. Тут і знаходяться руїни Ольвії. Місто Ольвія (в перекладі з давньогрецької — «щаслива») — грецька колонія, заснована в VI столітті до нашої ери вихідцями з Мілета. Протягом тисячолітнього існування головним заняттям цього поліса була торгівля — з материковою Грецією й місцевими племенами. Після того, як у IV столітті нової ери життя тут перестало існувати, про Ольвію надовго забули — про існування цього міста залишилися лише нечисленні письмові свідчення. Археологічні розкопки тут розпочалися близько ста років тому й тривають досі: Ольвія стала археологічною Меккою й, на думку вчених, — унікальною археологічною пам’яткою. У те, що вже розкопано, вкладено працю не одного покоління вчених: залишки храмів, громадських будівель і кварталів, оборонні споруди, цитаделі, в яких мешкали воїни римського легіону, джерело, з якого, за переказами, пив Геродот, котрий бував в Ольвії... Знайдено велику кількість творів мистецтва, які, крім вітчизняних музеїв, виставляються в колекціях Лувру та Ермітажу.