«Це не була поразка»

Минає 360 років відтоді, як між селами Острів та Пляшева відбулася найбільша за всю національно-визвольну війну битва між військами Богдана Хмельницького та армією Речі Посполитої. До ХІХ століття Берестецька битва залишалася наймасовішою в історії Європи.

Щороку Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», що на Рівненщині, стає місцем паломництва для тих, хто хоче вшанувати пам’ять полеглих у тому бою. Цьогоріч на найочікуванішу подію — відтворення епізоду Берестецької битви — зібралися десятки тисяч глядачів і майже дві сотні учасників військово-історичних клубів.

«На Рівненщині таке дійство відбувається вперше. В Пляшеву приїхали професійні реконструктори з України, Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, які вже мають досвід відтворення битв, — коментує один із ініціаторів акції, заступник голови облдержадміністрації Олексій Губанов. — Ми пропонуємо реальне місце битви, тож вони відчувають себе в дусі часу».

«Мій герой — гайдук, родом із Кам’янця-Подільського, вільний селянин, найманець. Одяг, що на мені, — копія вбрання, яке носили гайдуки того часу», — розповідає свою легенду один із військових. Поряд — табір реєстрових козаків, які готуються до битви, вичищаючи зброю. Кажуть, під час реконструкції епізоду битви їхні герої поляжуть, однак, жартують, перед цим обов’язково нагадають воїнам Речі Посполитої про зустріч під Білою Церквою. Бо ж за два місяці після Берестецької Битви Богдан Хмельницький зумів зібрати майже стотисячне військо під Білою Церквою, заблокувавши там польсько-литовські війська і змусивши їх укласти мир.

Готуючись до дійства, учасники історичних клубів реконструкції працювали в архівах, вивчаючи літературу й продумували спорядження до дрібниць.

Трохи далі від табору реєстрових козаків розмістилися військові з армії Речі Посполитої. «Сьогодні я — мушкетер гвардії короля Яна Казимира ІІ. Для виготовлення вбрання використовували натуральні тканини, з яких шили одяг у ХVII столітті, це ручна робота, — розповідає Томаш Райф із Варшави. — Історичні реконструкції — моє хобі, а за спеціальністю я архітектор. Загалом у нашій групі є і науковці, і студенти. Я брав участь у відтворенні битв у Голландії, Німеччині».

Відтворення Берестецької битви тривало майже годину. Однак за цей час реконструктори намагалися продемонструвати перебіг усієї битви, дотримуючись історичної правди, — від закладання козацького табору, прибуття коронного війська Речі Посполитої з німецькими найманцями, герцю найвправніших воїнів, до кульмінації битви та її завершення. «Загалом Берестецька битва тривала впродовж майже двох тижнів. Упродовж декількох днів видавалося, що перевага була на боці козаків, — розповідає кандидат історичних наук Володимир Борщевич. — Та пізніше татари — союзники козаків — почали відступ. Богдан Хмельницький кинувся за ними, його взяли в полон і козаки залишилися без очільника. Настав момент розгубленості. Козаки отаборилися на березі річки Пляшівка. Власне, до цього місця прив’язалися реконструктори. Козаки були неприступні, адже добре володіли вогнепальною зброєю. Облога тривала майже 10 днів. Та річ у тім, що у козацькому війську фахових воїнів було менше половини. Більшу частину становило ополчення (повсталі селяни). Почала виникати паніка. Це й призвело до кризової ситуації. Коли Богун став виводити регулярні загони, селяни кинулися до переправи. Багато хто там загинув. За різними підрахунками, під Берестечком загинуло по 100 тисяч воїнів із обох сторін. Це була поразка козаків, але не розгром. Богдан Хмельницький зробив усе можливе, щоб відродити військо під Білою Церквою. Власне, тоді був укладений договір, що став продовженням Зборівського. Козацьку автономію в межах Речі Посполитої вдалося зберегти».