«Це згубна логіка», —
так кореспондентові «Дня» оцінив позицію Президента голова парламентського комітету Євген Марчук– Звернення Президента до Конституційного Суду з приводу відповідності Основному Закону рішення ВР про запровадження тимчасової заборони на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги було запрограмоване логікою розвитку політичної ситуації в Україні.
Голова виконавчої влади не тільки не може забезпечити своєчасного погашення заборгованості iз соціальних виплат (а тимчасова заборона діє до повного погашення вказаної заборгованості), а й намагається з допомогою КС нейтралізувати спробу парламенту забезпечити конституційне право громадян на своєчасну виплату зарплати.
Теза Президента про перевищення Верховною Радою своїх повноважень викликає, м'яко кажучи, здивування. Юристи легко спростують цю тезу. Досить послатися на ст. 48 Конституції, яка гарантує право кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе й своєї сім'ї. Гарант Конституції повинен дотримуватися Основного Закону, а не «засмічувати» Конституційний Суд непотрібними заявами. Можна, звісно, інтерпретувати прагнення Кучми з допомогою КС добитися виконання умов надання Україні кредиту розширеного фінансування EFF. Як відомо, в Меморандумі, підписаному прем'єром Валерієм Пустовойтенком і головою правління НБУ Віктором Ющенком із МВФ, міститься вимога добитися 100% оплати населенням вартості житлово-комунальних послуг. Однак радник Президента Анатолій Гальчинський, та й глава держави самі були змушені визнати необхідність внести до Меморандуму корективи в зв'язку з фінансовою кризою. Очевидно, що насамперед потрібно подумати про соціальний захист населення і скоригувати програму EFF саме в цьому напрямі. І все-таки мотиви президентського кроку дещо інші.
По-перше, глава держави під виглядом боротьби з «соціальною експансією парламенту» намагається й далі ігнорувати рішення законодавчого органу влади. Інструмент для цього вибрано перевірений — Конституційний Суд. Не допомогло президентське вето, звернемося до КС.
По-друге, у черговий раз проходить «обкатку» теза про «перевищення» ВР своїх повноважень. Це цілком природна для Кучми реакція на спроби парламенту посилити контроль за діяльністю виконавчої влади.
По-третє, Президент досить чітко дав зрозуміти, що він послідовно виступає за подальше зростання тарифів на житлово-комунальні послуги і його не хвилює, що людям просто нічим буде оплачувати це зростання. Панує логіка абсурду: планується провести чергове підвищення розцінок і при цьому всі чудово розуміють, що зросте заборгованість iз оплати населенням житлово-комунальних послуг. Представники виконавчої влади самі ж наводять дані, згідно з якими рівень оплати згаданих послуг коливається у межах 40—50% щомісяця. Ну так давайте доведемо зростання тарифів до 150%, 200% щомісяця, щоб взагалі ніхто нічого не платив. Давайте підвищимо в кілька разів плату за транспорт, щоб ніхто не їздив узагалі. Можна також припинити їсти й зменшити, за словами Жванецького, навантаження на грунт.
Це згубна логіка. Йдеться про тимчасову заборону на підвищення тарифів, тобто до погашення урядом заборгованості iз зарплати, пенсій та інших соціальних платежiв. Парламент не втручається у сферу повноважень уряду. Він намагається примусити виконавчу владу виконувати свої прямі й конституційно закріплені обов'язки. Ніхто ж не подає до КС на Президента за ігнорування вимог ст. 48 Конституції, яка передбачає, що кожен громадянин має право на достатній життєвий рівень для себе й своєї сім'ї, що включає в себе достатнє харчування, одяг і житло. Хоча за великим рахунком слід це зробити.
№226 25.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»