ЦЕРКВИ СВIТУ
Утиск патріарха
Нещодавно Константинопольський патріарх Варфоломей виступив на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи на запрошення її керівників. Цей виступ викликав обурення одного з парламентаріїв турецького парламенту, який зажадав міжнародної та внутрішньої реакції влади Туреччини на виступи Варфоломея на міжнародному рівні. Він, зокрема, сказав: «Люди, які прагнуть примусити нас визнати «Вселенський» титул патріарха, хочуть заснувати в Туреччині свого роду Ватикан». На його думку, ПАРЄ «виявляє глибоку неповагу до Туреччини», чинячи систематичний тиск на владу країни заради визнання спірного «Вселенського» титулу патріарха (офіційні кола Туреччини визнають патріарха Варфоломея релігійним керівником лише невеликої (декілька тисяч) грецької православної меншини Туреччини. Депутат Оздоган зажадав від МЗС Туреччини вжити заходів у відповідь у зв’язку з недружніми діями з боку ПАРЄ. При цьому він посилався на норми Лозаннського договору 1923 року, що закріпляють за патріархом права керівника місцевої етнічної групи (греків). А титул «Вселенський», що існує з часів ранньої Візантійської імперії, він вважає анахронізмом.
Р.S. Ставлення турецьких ультра-націоналістів до Вселенського патріарха цілковито збігається з точкою зору багатьох впливових єпископів Московського патриархату. — К.Г.
Пожежа люстрації духовних персон розгорається
Газета «День» повідомляла своїм читачам про те, що один із провідних католицьких єпископів Польщі Станіслав Вельгус виявився колишнім інформатором спецслужб часів Польської Народної Республіки. Ця звістка сколихнула всю країну, й не лише католиків. Глава автокефальної Польської православної церкви митрополит Варшавський і всієї Польщі Савва публічно заявив про те, що за комуністичного режиму як католицькі, так і православні священики змушені були «спілкуватися» з органами безпеки: «За комуністичного режиму ніхто не залишався вільним. Так чи інакше на всіх священиків були заведені свої папки. І хотів ти чи не хотів, до тебе приходили, й ти мусив говорити з ними, щоб продовжувати вести справу церкви. Найважливіше, щоб у всьому цьому людина не продавала інших людей». Митрополит Савва також зізнався, що і його викликали, коли він схотів отримати документи для навчання в Московській духовній академії, а потім у Сербії. Але, за його власними словами, він був для розшукових органів «неспокійним», і паспорта для поїздки до Москви йому тоді (?) не дали.
Тим часом, усі католицькі єпископи польські діоцезій (єпархіальні) зажадали, щоб церковна історична комісія Польщі розглянула всі їхні особисті справи — відповідно до постанови конференції єпископів Польщі. Те саме стосується нижніх рівнів духовенства. Католицька церква Польщі має серйозні наміри очиститися. (Portal-Wiara.pl)
«Псевдоправославні тенденції»
Наприкінці січня в Москві почала працювати Зимова XVII сесія щорічної богословської конференції Православного Свято-Тихоновського гуманітарного університету (ПСТГУ). Цей науковий форум щороку збирає богословів, викладачів і працівників духовних навчальних закладів Російської православної церкви (РПЦ) та інші помісні православні церкви, а також багатьох світських фахівців гуманітарного напрямку. Пленарне засідання було присвячене «псевдоправославним тенденціям» у сучасних гуманітарних дослідженнях. Професор Фірсов дав характеристику основних течій і груп усередині РПЦ, що займаються пропагандою псевдоправославних уявлень у середовищі православних — про «якесь світле минуле» імперської православної Росії, про русофобську жидо-масонську змову, про царя-спокутувача Миколу II та ін. На думку доповідача, однією з головних причин виникнення й поширення такого роду міфів став «крах колишньої радянської ідеологічної моделі, що викликало до життя прагнення створити свій новий міфологічний світ з його героями й ворогами… Міф стає своєрідним наркотиком, тим світом мрій, куди можна піти від реальності». Доповідач підкреслив також відмінність «оформлювачів і розповсюджувачів тих чи інших релігійних міфів на грунті православ’я. Головну небезпеку являють саме перші, а другі найчастіше є жертвами наївності й невігластва у вірі». На протистояння «оформлювачам» і має бути спрямована основна робота церковної богословської й історичної думки, підсумував автор доповіді. (Портал)
Папа Римський Бенедикт XVI проти комп’ютерних ігор
Як повідомляє КАI, Римський папа Бенедикт XVI під час звернення з приводу Всесвітнього дня комунікації висловив у Ватикані свою думку про сучасні комп’ютерні ігри. На його думку, ці ігри — «огидне перекручування реальності». Припускають, що думка Папи дасть потужний поштовх наявному «антиігровому руху» (постає питання — чи зможе цей рух, навіть за підтримки Папи, протистояти потоку, який несе своїм господарям мільярди прибутків?) Папа зауважив, що компаніям-розробникам слід звертати особливу увагу на зміст ігор, що випускаються для дітей. Він сказав: «Схильність компаній до виробництва фільмів та ігор, що містять насильство або еротику, — це обурливо! Особливо жахливо, що такі продукти часто призначені саме для молодих споживачів». Бенедикт XVI закликав медійні компанії замислитися про наслідки свого бізнесу і зважати на «людську гідність, а також шлюбні й сімейні цінності».
Інститут християнської етики
Минулого тижня в Кембриджі відкрився новий інститут — «Інститут християнської етики». Основна діяльність цієї нової установи спрямована на надання допомоги у вивченні й розумінні віри та зв’язків віри з громадським життям. У період з 1993 по 2006 рр. цими питаннями займався доктор Девід Кук (Вайтфілдський інститут), який проводив дослідження, читав лекції й робив всебічний аналіз християнської етики, освіти й апологетики. Результатами його висновків користувалася як сама церква, так і ЗМІ. Директор нового інституту Джонатан Чаплін очолить стратегічні дослідження й роботу з вивчення того, як віра може й має впливати на громадське життя в сучасному світі. Церемонія відкриття відбувалася 24 січня в Кембриджі. (Agnus)
Німці переходять у іслам
Як повідомляє німецький журнал Der Spiegel, кількість німців, які приймають іслам, за останні декілька років помітно зросла. З липня 2004 по червень 2005 року близько чотирьох громадян Німеччини приєдналися до мусульманської общини, що в чотири рази більше, ніж попереднього року. Цифри, представлені журналом, були отримані під час дослідження ісламу в Німеччині, остаточні результати якого поки ще не опубліковані. Дослідження було фінансоване Міністерством внутрішніх справ і зроблене на основі архівів мусульманських общин. Цікаво зазначити, що останнім часом вельми змінилися причини переходу німців у мусульманство. Донедавна, як повідомив Салім Абдулла — офіційний представник Центру мусульманських архівів, більшість навернутих до ісламу становили жінки, котрі виходили заміж за мусульман. Нині ж до ісламу навертаються й чоловіки: швидше за все, з ідеологічних мотивів. Чимало цих нових мусульман раніше були віруючими християнами, але потім засумнівалися в істинах своєї віри. На думку соціолога у сфері релігій Моніки Вольраб-Зар, серед навернутих багато людей, які шукають для душі «чогось іншого». Певне місце в німецькому суспільстві забезпечили ісламу також нинішні суперечки про іслам, постійна присутність теми ісламу у ЗМІ.
Право ЗМІ на критику релігійних догм
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) реабілітувала ініціаторів відомого скандалу з карикатурами на пророка Мухаммеда й ухвалила поправку до резолюції про «Загрозу життя й свободу висловлювання думки журналістів». У поправці говориться про «право засобів масової інформації на критику релігійних догм». За поправку проголосувало 98 депутатів, проти — 13 голосів. Одним із незгодних був заступник голови російської делегації при ПАРЄ пан Слуцький. Він назвав позицію європейських колег «вразливою й некоректною».
