ЦЕРКВИ СВIТУ
Англіканська церква проти переслідування релігійних символів
Архієпископ Кентерберійський Роуен Вільямс категорично висловився (The Times) проти будь-якого зазiхання влади на право громадян носити на собі атрибути своєї релігії (чадра в жінок-мусульманок, хрест, головні убори та інше у християн. Втручання в обговорення цієї проблеми архієпископа Кентерберійського викликало заяву британського міністра Джека Стро про те, що жінки, які носять чадру, «ускладнюють взаємовідносини» в суспільстві. Дещо пізніше приєднався до свого міністра прем’єр-міністр Тоні Блер — він назвав чадру «символом розділення». Однак, на думку голови державної Англіканської церкви Великої Британії Роуена Вільямса, «суспільство, в якому уряд забороняє всі зовнішні вияви релігійної приналежності людей (хрести на шиї, пейси, тюрбан, головні хустки), політично небезпечне». Ці заборони яскраво свідчать про те, що в країні на першому місці стоїть політична «дозвільна» (або «заборонна») влада, яка вважає, що проблеми й ресурси суспільної моралі знаходяться повністю в її (влади) розпорядженні».
Доктор Роуен Вільямс далі пише, що якби сьогодні до Великої Британії прилетів, як у фантастичних романах, «гість із Марса», він міг би вирішити, що головну небезпеку для цієї країни становить війна, яку розпалюють «релігійні школи» за підтримкою тисяч жінок у чадрі, а також єпископів, які засідають у палаті лордів». Архієпископ також розповів про свої важкі враження від нещодавньої поїздки до Китаю («схоже, що ця країна перестає бути державою світською, секуляризованою») і застеріг від подібних ухилів британців: обговорення ролі релігії в суспільстві не повинно ставати причиною загальної паніки. Архієпископа підтримали інші високопоставлені єпископи. Вони також вважають, що спроби заборони релігійних символів неприпустимі — вони можуть відкрити в британському суспільстві «скриню Пандори». (ВПС)
Принц Чарльз готується до коронації
Як повідомляє ENI, спадкоємець британського престолу принц Чарльз виступив із пропозицією змінити релігійну частину церемонії коронації британських монархів. Згідно з багатовіковою традицією, ця церемонія відбувається у Вестмінстерському абатстві, де голова державної Англіканської церкви архієпископ Кентерберійський покладає на монарха корону. Після цього церемонія продовжується у Вестмінстер-холі, де також присутні представники лише однієї церкви — Англіканської. Принц пропонує, щоб у церемонії брали участь представники всіх інших (існуючих у Великій Британії) християнських конфесій, а також мусульмани, іудеї, індуїсти й сікхи. Крім того, спадкоємець престолу пропонує змінити одне зі старовинних формулювань коронаційної присяги. Зараз воно звучить як зобов’язання короля бути «захисником цієї віри», де під вірою мають на увазі саме й лише Англіканську церкву. Наслідний принц пропонує замінити цю частину присяги на формулювання, в якому король зобов’язується бути захисником віри взагалі (іншими словам — усієї віри на території Об’єднаного королівства).
Ювілей L’Osservatore Romano
Наприкінці жовтня у Ватикані відзначали 145-річний ювілей з моменту виходу у світ першого номера газети L’Osservatore Romano («Римський оглядач») — головного видання Ватикану. Історію газети презентувала спеціальна виставка під назвою «Із Рима — Світу», основними експонатами якої є примірники газет що розказують про історію папського престолу й діяння Пап за останні 145 років. Італійці називають цю газету «Газетою Папи». Вона завжди прагнула «проповідувати Євангеліє, захищати чесноти й права людини», як сказав кардинал Бертонє. Під час Другої світової війни L’Osservatore Romano була однією з нечисленних видань, голос якого засуджував війну. Газета детально висвітлювала також дебати й постанови історичного Другого Ватиканського Собору, який відкривав Папа Іоанн XXIII. На сторінках газети відображається також багаторічна та благословенна діяльність Папи Іоанна Павла II — газета об’їздила з ним увесь світ, це стало новою фазою діяльності не лише папства, але й газети. L’Osservatore читають у всьому світі й пов’язують її також з історією Рима — колискою західної цивілізації й католицизму («Zenit»).
Папа Римський збирається до Туреччини
Папа Римський Бенедикт XVI прибуде до Туреччини 28 листопада — це буде перший його візит до переважно мусульманської країни. Бенедикт XVI зустрінеться з президентом Туреччини, а також з головою Департаменту з питань релігії. Візит планується завершити 1 грудня. Однією з проблем майбутнього візиту є безпека. Сьогодні вже відомі ті заходи, які прийматиме уряд Туреччини для того, щоб забезпечити безпеку понтифіка. Це тим більше необхідно, оскільки в крайніх ісламських колах назріває невдоволення візитом Папи Римського, а особливо тим, що він зустрінеться з православним Всесвітнім патріархом Варфоломієм I — «турецьким громадянином і до того ж — греком».
Програма забезпечення безпеки візиту понтифіка до Туреччини розроблена спільно Головним управлінням безпеки, Національною розвідувальною організацією (МІТ) і Командуванням жандармерії. Програма, зокрема, передбачає, що з моменту входження літака Бенедикта XVI у повітряний простір країни й до посадки в аеропорту Анкари його супроводжуватимуть два винищувачі турецьких ВПС F-16. Під час візиту Папу охоронятимуть 16 тис. місцевих поліцейських. Високому гостю, як повідомляється, буде виділений спеціальний броньований автомобіль, а точно такий же «двійник» їхатиме під час переїздів Бенедикта XVI альтернативними маршрутами — щоб не допустити можливого замаху. Крім того, на маршрутах проходження понтифіка будуть розміщені снайпери підрозділів спецназу. Під час перебування Папи в Туреччині в поліцейських у Стамбулі й Анкарі відмінять вихідні й відпустки. Під час візиту Бенедикт XVI відвідає Анкару, де пройде офіційна частина поїздки, зокрема, зустрічі з турецьким керівництвом. Він відвідає також численні християнські святині в Ізмірі; побуває в Домі Марії Богородиці в древньому Ефесі, а також у Стамбулі, де 30 листопада візьме участь у святах Константинопольської патріархії, присвячених Дню святого Андрія, який вважається небесним заступником міста на берегах Босфору. Влада Туреччини розглядає майбутній візит Папи Римського виключно як візит глави держави, а не як релігійного лідера. Константинопольський же патріарх Варфоломій заявив, що візит Бенедикта XVI до Туреччини «стане гарною можливістю для поліпшення взаємовідносин між християнськими церквами». (Портал/Сredo.pl)
Німецькі християни й мусульмани грають у футбол
«Німецька хвиля» повідомляє, що на початку листопада в Дортмунді (Німеччина) має відбутися футбольний матч між командами міських християнських священиків з одного боку й імамів — з іншого. Матч пройде під девізом «За розширення діалогу» й повинен сприяти взаєморозумінню між представниками двох релігій. Це другий «міжрелігійний» футбольний матч у Німеччині. Перший відбувся навесні в Берліні й закінчився перемогою християнських священиків.
«Тягти й не пускати!»
Російські представники п’яти світових релігій (православні, католики, мусульмани, буддисти та іудеї) висловилися проти введення до карного кодексу Росії статті про маніпуляції свідомістю, яка була запропонована Олександром Дворкіним — керівником «Центра Іринея Ліонського». Цей центр створений з благословення патріарха Алексія II і займається проблемами нових релігійних рухів — «сект і культів», а його голова нещодавно публічно висловився за те, «щоб зараз і негайно ввести до карного кодексу статтю за маніпуляцію свідомістю, за психологічне насильство» з боку нетрадиційних релігій. На думку Дворкіна, стаття повинна передбачати «юридичну й карну відповідальність». Як пишуть «Религия и религиозные новости», «за дивною логікою, незрозумілою тим, хто поважає чужі права й свободи, Дворкін запропонував спочатку ввести статтю, за якою судили б невинних (бо для нього поняття «сектант» і «кримінальний злочинець» є синонімами), а вже потім вводити юридичне визначення секти».
