У пошуках змісту інформації

Наприкінці січня в Києві відбулася триденна міжнародна науково- практична конференція «Розвиток навичок критичного мислення учнів у контексті розробки стандартів освіти України», яка зібрала освітян iз країн Прибалтики, Болгарії, Молдови, Грузії, США, Австралії, а головне — з міст і сіл України. Обговорювати проблеми реформування освіти, необхідного для адаптації школи до вимог часу, приїхали представники Міністерства освіти України, Академії педагогічних наук, Посольствa США в Україні, викладачі вузів та шкіл. Представницький форум було зорганізовано Науково- методичним центром розвитку критичного та образного мислення «Інтелект» за підтримки Інституту відкритого суспільства (Нью-Йорк, США), Посольства США в Україні та Міжнародного фонду «Відродження». Метод розвитку навичок критичного мислення учнів, яким займається центр «Інтелект», базується на розробках університету Північної Айови (США). Американські розробки стали основою міжнародного проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ).

Особливість методу в тому, що для вироблення в учнiв навичок та схильності до самостійного та критичного мислення, до самостійної роботи та власних оцінок, а також для формування в учнiв громадянської і демократичної поведінки, пропонуються спеціальні методики навчання читанню та письму. Навчання, яке виробляє в учнiв навички сприймати й критично осмислювати текст, знаходити в ньому основне, необхідне або навіть приховане значення. Одночасно формується вміння передавати зміст письмово чи усно. А ще — звичка публічно обговорювати тексти й допомагати іншим у цьому процесі. Запропоновані методики можуть бути плідно використані при роботі з будь- якими текстами, тобто на уроках практично з усіх предметів. До речі, в київській конференції взяли участь автори проекту — д-ри філософії Джинні Стіл та Курт Мередіт).

Наталя Кравченко, директор НМЦ «Інтелект», так окреслила головне завдання конференції: «Це, по-перше, презентація Міністерства освіти (МО) та Академії педнаук (АПН) результатів роботи центру «Інтелект», спрямованої на розвиток та розповсюдження в Україні методик міжнародного проекту ЧПКМ. Друга мета конференції — надати педагогам можливість познайомитися з міжнародним досвідом, із тим, що зроблено в наших сусідів, із поглядами закордонних авторів та адептів проекту ЧПКМ.

Вважаю, що конференція відбулася дуже на часі — ще до остаточного затвердження українських освітніх стандартів. Нагадаю, що в загальній Концепції освіти України чітко зазначено, що дітей треба навчати критичному мисленню. Але що стоїть за цими словами? Ми ж маємо навички, маємо спеціалістів, методики, а також систему підготовки вчителів. Надіємося, що, хоча «Інтелект» є громадською організацією і має тільки дорадчий голос, ми будемо почуті».

Актуальність обговорюваної на конференції проблеми підкреслив п. Василь Туташинський (Головне управління змісту освіти МО), адже саме тепер завершується процес формування освітянської законодавчої бази, приймаються Стандарти освіти, в яких гуманізація й демократизація навчання визначені серед головних стратегічних завдань школи. «Метод, який є темою конференції, — сказав п. Туташинський, — повністю вписується в наші концепції, зокрема, сприяє такому необхідному для суспільства громадянському вихованню учнів. Важливим і обнадійливим фактором є те, що наші діти сприймають зміни в школі легко, навіть із задоволенням — їм подобаються зміни в навчальному процесі».

На думку аташе Посольства США в Україні п. Марти Перейми, сьогодні кожній країні конче необхідно культивувати нове ставлення до освіти. Методики, зокрема, ті, що розвивають критичне мислення учнів, мають обов’язково враховуватися у процесах реформування школи.

Микола Вашуленко, головний учений секретар президії АПН України, із задоволенням відзначив дійсно міжнародний характер конференції — свідчення того, що українська школа прилучилася до роботи, до ідей світових освітянських закладів. За словами п. Вашуленка, міжнародний проект ЧПКМ, яким займається центр «Інтелект», встиг набути в Україні широкого резонансу й позитивної оцінки. Хоча провідні ідеї, закладені в методики ЧПКМ, не нові — у нас вони були сформульовані ще у 20 — 30 тi роки, але так і залишилися, як це часто-густо з нами трапляється, на рівні ідей.

Важко собі уявити, сказав учений секретар, що ще 3 роки тому, коли нова методика тільки заявляла про себе, в неї було чимало противників. Знаходилися й такі, наприклад у Харкові, які вбачали тут чи не «кодування мiзків». Сьогодні ж актуальність методів виховання навичок критичного мислення є абсолютно очевидною. І не тільки для шкіл, але також для педагогічних вузів, для авторів підручників, зрештою — для керівних освітянських кадрів.

Між іншим п. Вашуленко поділився з кореспондентом «Дня» своїми міркуваннями щодо можливої причини посиленої уваги американських учених до методик читання та писання. Справа в особливостях англійської мови, каже п. Микола, де, як відомо, написання та вимова слів сильно відрізняються. Через те в англомовних країнах навіть у освічених людей часто фіксують низький рівень навичок читання та письма. Для нас це не типово. (На жаль, існує також інша думка — у нас немає проблем з читанням виключно через те, що, починаючи із старших класів, ніхто не вимірює дійсне вміння людини інтелігентно читати. — К.Г. ).

Джинні Стіл та Курт Мередіт (США, автори проекту ЧПКМ), у своїй спільній доповіді зробили особливий акцент на тому, що освіта відіграє провідну роль у демократизації суспільства. Навчання — будь- якому предмету — має також виховувати в дітях навички демократичної поведінки. Реформи освіти, як і суспільства, не можуть бути реалізовані директивами зверху — вони робляться (або не робляться) в шкільних класах. Там формуються нові стосунки вчитель — учень, учень — учень, там учень навчається вільно висловлювати свої думки, працювати разом із іншими, брати на себе відповідальність за інших. Тому головне — використати ідеї методу ЧПКМ у формуваннi нових шкільних стосунків на всіх рівнях. Без утілення демократії в класне життя не може бути надії на побудову відкритого демократичного суспільства. Первісною клітиною відкритого суспільства нехай стане кожен клас кожної школи.

Методи критичного мислення широко використовують у США, хоча, як сказали доповідачі, «в нашій країні є як надзвичайно гарні школи, так і абсолютно жахливі. (До речі, передвиборна програма президента Буша обіцяла, серед іншого, також реформування, поліпшення американської освіти).

Говард Мулд (Австралія, один із тренерів центру «Інтелект») розпочав свою доповідь дещо несподівано — серйозно і урочисто заспівав якусь пісню. Як одразу з’ясувалося, це був державний гімн Австралії, а співав його п. Мулд із приводу Дня Австралії, який відзначався саме в той день. Може, кому це видалося чудним, але мені стало заздрісно. У своїй доповіді австралієць наголосив, що головний обов’язок освіти — виховувати соціально свідомих учнів, починаючи з дитячого садка. А також турботливо пестувати любов до навчання. «Найбільший можливий «злочин» школи, — сказав Говард Мулд, — нудота».

Людмила Карпець (учителька Великодимерської школи) протягом майже півроку використовує методики ЧПКМ у 3-му класі на уроках iз усіх предметів. За її спостереженнями, вже через місяць відбулися певні зміни в психології навчання дітей — з’явилася впевненість, учні перестали боятися висловлювати свої думки, помітно зріс їхній лексикон. На уроці, на відміну від звичної картини, одночасно працює весь клас. І кожен учень відповідає за успіхи інших. Зріс також рівень самостійності в роботі — третьокласники п. Карпець «не вилазять» з бібліотеки. Учительку, однак, турбує те, що наступного року її діти підуть до старших класів і там, скоріше, потраплять у стару «солдатську» атмосферу. Якщо, звичайно, предметні вчителі не відмовляться від старої методики навчання.

Ірина Гудзик (Інститут педагогіки АПН) у своїй доповіді навела приклад практичного втілення методів ЧПКМ у схему сучасного реформування освіти України. У її доповіді йшлося про таку складну, важливу й недостатньо розроблену проблему, як оцінювання навчальних досягнень учнів. І. Гудзик вважає, що тут конче необхідно змістити акценти — оцінювати не засвоєні учнями фактичні знання, а, головним чином, набуті ними комунікативні, соціальні, полікультурні компетенції. Особливо коли йдеться про середній та високий рівні оцінок (8 — 12 балів). Ось, наприклад, що означає «12 балів» при оцінюванні мовлення учнів (діалог): «Учні складають діалог на матеріалі запропонованої теми, пов’язують тему з власним життєвим досвідом, добирають аргументи на захист своєї позиції, зіставляють різні погляди, а також здатні змінити свою думку під впливом переконань опонента. Дотримуються етикету діалогу, вміють уважно й доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, залишаючи час для висловлювань співрозмовника». Подібні критерії оцінок враховують ідеї та досвід впровадження в Україні програми «Читання та письмо для розвитку критичного мислення».

Конференція надала присутнім можливість не тільки вислухувати доповіді, знайомитися iз теоретичними підвалинами методу ЧПКМ. Значною й цікавою частиною стали так звані презентації — показові уроки з застосуванням методів розвитку навичок критичного мислення. Проводили презентації як працівники НМЦ «Інтелект», так і вчителі з різних регіонів України та Києва, які пройшли підготовку в центрі й успішно застосовують нові методи в класах. «Учнями» — до речі, дуже активними й зацікавленими — стали всі учасники конференції, включно з закордонними гостями та журналістами. Одним із презентованих методів ЧПКМ стала дискусія між двома групами «класу» на дуже гостру тему — права української та російської мов в Україні. (Цікаво, що всі гості конференції з близького та далекого зарубіжжя стали на захист прав української державної мови). До речі, всупереч існуючій думці, метод критичного мислення рекомендує не уникати обговорення на шкільних уроках гострих і навіть болючих тем, а навпаки — давати учням можливість сформувати та відстоювати доказами свої власні думки з таких, наприклад, проблем, як мовні, конфесійні, соціальні тощо.

Спілкування з гостями конференції засвідчило, що проект ЧПКМ має успіх не тільки в Україні. Так, Інга Павула (Латвійський університет) розповіла, що в Латвії доводиться влаштовувати республіканський конкурс — так багато педагогів бажає познайомитися з методами ЧПКМ. Зважаючи на популярність та високі оцінки проекту ЧПКМ, починаючи з 2001 року, семінари з критичного мислення будуть фінансуватися муніципальними урядами країни (раніше їх підтримував фонд Джорджа Сороса).

На закінчення звіту про міжнародну конференцію, присвячену проблемам реформування сучасної школи, розповім невелику історію. У конференції брала участь вчителька із Тбілісі Теа Дарсалія — молода, ставна, як цариця Тамара, грузинка. Серед іншого, я в неї запитала: «Як живуть сьогодні грузини?» І ось її гірка відповідь: «Погано, дуже погано. Ми, грузини, століттями, навіть тисячоліттями боролися за свободу. Сьогодні ми її отримали. Життєві труднощі, однак, убили в нас почуття радості й щастя — страшно сказати, але грузини не радіють своєму звільненню. А погано живемо, безумовно, через те, що розучилися відповідати за свою долю, не вміємо самостійно приймати рішення. Ми — грузини, стали безвідповідальними людьми, які через те не приймають свободу. Ось чому я така віддана методу розвитку в дітей критичного мислення. Окрім німецької, географії тощо, діти тепер навчаються в школі приймати власні рішення та оцінювати їхні наслідки. Інерція, інфантильність — то смерть народу, кінець його історії».