У викраденні "Анни Болейн" винним "стрілочником" виявився охоронець
Наша газета (№№ 100, 102) повідомляла про розбійний напад на Чернігівський художній музей. Невідомі донині злочинці викрали дев'ять картин і три бронзові скульптури західноєвропейських майстрів XVII - XIX століть, серед яких і відоме полотно Карла Христіана Фогеля фон Гольштайна (Німеччина, 1848) "Анна Болейн за гратами". Через щасливий збіг обставин одну з викрадених картин було знайдено наступного дня після пограбування: за версією слідства, вона просто не вміщалася в автомобіль, на якому злочинці вивезли шедеври. Пощастило "Концерту" Хендріка Тербрюггена (Голландія 1626). Щодо решти - про їхню долю залишається тільки здогадуватися. Висловлюють припущення, що вони можуть перебувати в чиїйсь приватній колекції на території однієї з колишніх союзних республік, бо, на думку прибічників цієї версії, західний колекціонер, який себе поважає, навряд чи зазіхне на викрадене, бо цінує власну репутацію. Детективи не виключають можливості причетності до викрадення співробітників музею. Завсектором західноєвропейського мистецтва музею Антоніна Кожум'яко навіть затримувалася на три доби за підозрою у причетності до злочину, проте була звільнена з ізолятора тимчасового утримання, бо не було знайдено доказів її вини.
Чернігівські музеї не першими стають об'єктами злочинних зазіхань. Лише нинішнього року був пограбований історико-меморіальний музей Героя Радянського Союзу Михайла Кирпоноса у Вертіївці, звідки викрадено 22 музейних предмети: особисті речі Кирпоноса, урядові нагороди, орденські книжки учасників Великої Вітчизняної. Із Корюківського історико-краєзнавчого музею викрали десантний ніж-кортик та офіцерський німецький кортик часів другої світової війни, а також радянські монети 1923 - 1938 років. Зірвалася спроба пограбування Батуринського музею-заповідника: спрацювала сигналізація. Не вперше переживає крадіжки й Чернігівський художній. Улітку 1993 року невідомі викрали дві бронзові скульптури - твори соцреалізму. Проте за кілька днів їх підкинули, а бронзового свічника "Амур", який належить до російського ширпотребу кінця минулого сторіччя, досі не знайдено (кримінальної справи за цим фактом не порушувалося). Не знайдено й "Натюрморт із полуницею" голландського маляра Теодора Кампаріса Смітса, 1657 р., дерево, олія. Його викрали 1996 року серед білого дня прямо з експозиції.
Що далі, то менше надій на те, що вдасться знайти фактично колекцію західноєвропейського малярства, яка становила основу колекції музею. У ході розслідування кримінальної справи експертна комісія, створена з наказу начальника обласного управління культури, оцінила викрадене в $3 млн. 250 тисяч. Встановлено халатно-злочинне ставлення до охорони державного майна з боку стрілка ВОХР Богдана Чорного, який зі зброєю в руках охороняв музей. Того часу, коли злочинці господарювали в музеї, його просто не було на "бойовому посту" - вийшов прогулятися. Стосовно Богдана Чорного порушено кримінальну справу за статтею 91 (злочинно-недбале ставлення до охорони державного й колективного майна), яка передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на термін до двох років або виправних робіт на той самий термін.
