Україна краща за «цивілізовані» держави?

НАСПРАВДІ МИ НАДАЄМО ВІЗИ ПОШТОЮ

Нещодавно Посольство України у ФРН отримало статтю Віктора Тимченка «Україну я не люблю». Стаття була обговорена на нарадах консульських співробітників Посольства, відділення Посольства в Берліні та ГК України в Мюнхені. Мусимо констатувати, що, на жаль, газета припустилася прикрих помилок.

Твердження автора цієї статті про те, що нібито для отримання візи в Україну громадянам ФРН необхідно обов’язково тільки особисто з’являтись до Посольства в Бонні чи до Відділення Посольства в Берліні й що такі послуги не надсилаються поштою, не відповідає дійсності.

Повідомляємо, що з моменту заснування Посольства України у ФРН у Бонні, відділення Посольства в Берліні та Генерального консульства України в Мюнхені й до цього часу всі три представництва надають візи поштою. Про порядок видачі віз, в т. ч. і поштою, ми інформуємо громадян ФРН та інших іноземців, які постійно проживають в Німеччині, у письмовій формі. Варто також зазначити, що 1998 року тільки посольством було видано біля 70% віз поштою. І, взагалі, візовий режим України для німецьких громадян є дуже сприятливий. Він вигідно відрізняється від німецького візового режиму, або точніше візового режиму країн Шенгенського простору для наших громадян. Що стосується сплати консульських послуг, то німецький громадянин може сплачувати їх у банку або в поштовому відділенні при отриманні свого закордонного паспорта уже з українською візою. Таким чином, йому не треба їхати за 400 — 500 км до Бонна в Посольство України для отримання візи й оплати послуг. У той же час нашим громадянам треба обов’язково прибути до посольства ФРН в Києві з найвіддаленіших куточків України.

Автору статті непогано було б знати й той факт, що з 1 грудня 1997 р. Україна в односторонньому порядку встановила безвізовий режим для власників дипломатичних паспортів громадян країн-членів ЄС, в тому числі й для Німеччини, які відвідують Україну в службових справах терміном до 90 діб. Наші ж власники дипломатичних паспортів і по цей час із терпінням і розумінням чекають отримання візи з Посольства ФРН у Києві.

Приклади можна наводити й далі, але не в цьому справа. Ми думаємо, що авторові статті варто було б перед тим як писати, ознайомитись з умовами, які створені в українських дипломатичних і консульських установах для прийому відвідувачів у Німеччині й з порядком видачі віз, а не користуватись інформацією якогось невідомого бізнесмена.

Що ж стосується українсько-німецького торговельно-економічного співробітництва, то воно продовжує успішно розвиватися. 1997 року ФРН вийшла на друге місце в світі з обсягом торговельного обігу з Україною, який становив DM 3,8 млрд. У цьому році, не зважаючи на світову фінансову кризу, очікується його приріст орієнтовано до 30 відсотків. Це є об’єктивним доказом того, чи люблять німецькі бізнесмени Україну.

Надзвичайний і Повноважний Посол України у ФРН А. Г. Пономаренко

У «ЦИВІЛІЗОВАНИХ» КРАЇНАХ НЕ КРАЩЕ

Я обізнаний з бюрократією в Україні краще, аніж цей німець. Однак він мусить знати, що у багатьох «цивілізованих» країнах картина ще гірша. Для прикладу візьміть Сполучені Штати. Посольство США в Оттаві (посольство «цивілізованої» країни в іншій «цивілізованій» країні) не приймає чеків, не приймає кредиток, не приймає банківських карток типу Interact, якими користуються практично в усіх магазинах. Вони беруть тільки готівку, і лише готівку США, вони навіть не приймають «місцеву» канадську готівку, хоча й розташовані в Канаді. Задоволення від отримання американської візи коштує $75. Утім, це ще не все: при перетині кордону з вас стягнуть ще $6 готівкою за те, що до вашого паспорта прикріплять степлером форму 194, після якої залишаються дірки.

На відміну від Посольства США, консульство України в Канаді банківські чеки приймає. Там українську візу також можна отримати поштою впродовж 3 тижнів. Мій приятель-іранець отримав її без жодної проблеми. Візьміть іншу країну — консульство Канади в США (в Нью-Йорку). Якщо ви наважитеся переслати свій паспорт поштою, то на отримання візи може піти аж 4 місяці. Більше того, якщо вам урветься терпець і ви поїдете до консульства, щоб розібратися, вашого паспорта вам можуть і не знайти.

Дж. Гук, Канада

№205 27.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»