Україні потрібні сильні особистості
У «Дні» № 78 опубліковано статтю Олени Маркосян «Хто буде розгрібати успіхи?». Авторка детально розглядає економічні помилки Віктора Ющенка. Але, як на мене, ця критика нагадує критику радянських часів при знятті того чи іншого керівника.
Як один Кабмін за один рік міг створити «нормальні умови» для легального бізнесу, якщо їх не могли створити за дев’ять років усі гілки влади? І як можна стимулювати купівельну cпpoмoжність населення за мізерних зарплат, пенсій, інших грошових допомог?
Недоліком роботи В.Ющенка автор вважає те, що він не провів адміністративної реформи, як і всі попередні уряди. Отже, всі вони були погані? Чи справа в іншому? Кількість управлінців дедалі зростає — пише О.Маркосян. Либонь, в усіх цих недоліках немає провини Верховної Ради, що 10 років не ухвалює законів, які стимулюють власне виробництво, зміцнюють здоров’я нації, сприяють демократизації суспільства, свободі слова? І сьогодні діяльність влади «під килимом» не видна і незрозуміла для народу. На листи виборців і критику в ЗМІ ніхто не відповідає, стиль управління залишився радянським.
Не висвiтливши роботу всіх гілок влади, не прислухаючись до виборців і ЗМІ, стану справ в Україні не покращити.
Гадаю, причина застою в Україні криється не стільки в особистостях, скільки в роботі на себе величезної армії бюрократів. І зміна прем’єр-міністра, Президента, голови Верховної Ради суттєво нічого не змінить.
Україні потрiбнi сильні особистості, здатні змінити роботу величезної армії чиновників, яка готує постанови, рішення, закони як для виконавчої, так і для законодавчої гілок влади, дбаючи насамперед про себе і спекулятивний капітал, що підживлює її за рахунок своїх надприбутків. Саме вони не зацікавлені в приході до владних структур України сильних особистостей, як не зацікавлені в цьому і деякі інші країни, в тому числі й Росія, про що пише в цьому ж числі «Дня» Костянтин Затулін.
Отже, на сьогодні головне завдання ЗМІ, еліти України, партій, усіх патріотів і порядних, чесних людей — підготувати виборців, аби на виборах у Верховну Раду 2002 року було обрано більше незалежно мислячих, патріотично налаштованих і непідкупних депутатів.
Бажано, щоб такі якості мав і новий прем’єр-міністр України.
