Уроки вступного марафону

Нинішня вступна кампанія запам’яталась суспільству кількома форс-мажорами. Спочатку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) зникло 40 тисяч заяв абітурієнтів, потім лідерами у списках на навчання бюджетним коштом чомусь стали абітурієнти з низькими балами ЗНО. Провалу вступної кампанії не сталося, але, як визнають у самому Міністерстві освіти і науки, такі ризики були.

Як пояснила міністр освіти і науки Лілія ГРИНЕВИЧ, довелося в дуже стислі терміни змінювати програмне забезпечення ЄДЕБО, оскільки старе не відповідало змінам, закладеним у цьогорічних умовах прийому до вишів. Крім того, всі дані студентів, абітурієнтів та викладачів виявилися незахищеними. За словами Лілії Гриневич, вони могли бути втрачені, а система могла будь-якої миті припинити роботу, і тоді цьогорічна вступна кампанія взагалі опинилася б під загрозою зриву. Тож МОН вирішило змінювати програмне забезпечення. Робили це швидко, а провести його промислову експлуатацію до вступної кампанії просто не мали змоги. Зараз програмне забезпечення ЄДЕБО є державною власністю, тому таких форс-мажорів, як цього року, виникати не повинно.

ЧАС ЗБИРАТИ КРИТИКУ

Які висновки варто винести з цьогорічного вступного марафону — «День» дізнавався в освітніх експертів. Передусім, вони звернути увагу на доцільність пільг і різних коефіцієнтів, зокрема сільського, запровадженого МОН цього року. Йдеться про те, що діти із сільської місцевості отримували додаткові бали при вступі просто за місце проживання. Приміром, у закордонних університетах деякі пільги надаються тимчасово, а далі або продовжуються у разі успішного навчання, або скасовуються. В Україні ці привілеї породжують незрозумілі ситуації та схеми.

Експерт з питань освіти Андрій ЧЕРНИХ вважає, що МОН має зібрати від вишів інформацію про те, що необхідно терміново зробити, щоб не зірвати процесу своєчасного замовлення та видачі студентських квитків, бо через збої в системі ЄДЕБО деякі виші мають із цим проблеми. Було б добре, якби вищі навчальні заклади розповіли Міносвіти, які проблеми мали під час вступної кампанії, що необхідно зробити, щоб уникнути їх наступного 2018 року, та які принципові зміни доцільно внести до умов прийому на 2018 рік, додає експерт.

ВДУМЛИВА ДОРОГА ДО ВИШУ

Експерти «Дня» виокремили ще кілька уроків після нинішньої вступної кампанії. Один із них стосується поведінки абітурієнтів. «Вони повинні чіткіше визначитися із власними пріоритетами щодо навчання та його місця, — коментує Світлана БЛАГОДЄТЄЛЄВА-ВОВК, голова ради громадської організації «Точка росту: освіта і наука». — Насамперед треба визначитися, куди ти бажаєш вступати. А для цього, і це друга важлива річ, потрібно збирати інформацію і глибше дізнаватися про пріоритетні заклади й напрямки. Тобто потрібно аналізувати  інформацію різного плану: який колектив викладачів у виші, які у них наукові публікації, наскільки високий їхній рівень, зокрема представлення в закордонних виданнях. Це підвищує імовірність вибрати достойний навчальний заклад. Бо наразі престижність та якість освіти не відповідають одна одній, але життєвий вибір все одно покладається на абітурієнтів та батьків — а для цього слід бути озброєним інформацією».

На більш свідомій позиції вступників наголошує і директор благодійного фонду «Інститут розвитку освіти» Георгій КАСЬЯНОВ. Він акцентує: «Не треба звалювати все тільки на МОН, бо абітурієнти шукають для себе місце, де краще. Це нормально, але іноді вони можуть потрапити у пастку власних амбіцій. Цьогорічні технологічні зміни були потрібні. Те, що Міносвіти вивів ЄДЕБО із власності однієї приватної особи і зробив цю базу державною, є кроком вперед і гарантією, що наступного року не буде таких грошових витрат. Ще є час, щоб усе це налагодити».

На думку Георгія Касьянова, з боку міністерства була єдина велика помилка — це брак комунікації та вчасних пояснень, що ж сталося з ЄДЕБО. «Зрештою, все доволі швидко налагодилося, — продовжує експерт. — Узагалі кампанія цікава тим, що знову продемонструвала — наша освітня система перебуває у скрутному стані. Рівень підготовки абітурієнтів низький. Навіть попри те, що завдання ЗНО щоразу стають легшими, результати не кращають. Чітко виокремлюється тенденція, що високий рівень показує незначна частина, основна маса не дотягує до них, а також є повні аутсайдери, які взагалі нічого не знають. Це свідчить про те, що школа потребує радикального реформування. І це найважливіший урок цієї кампанії».

«ПОВИННІ ВКЛЮЧИТИСЯ ЗВОРОТНІ ЗВ’ЯЗКИ»

Світлана Благодєтєлєва-Вовк радить звернути увагу на взаємодію між державними органами влади. Адже сумнівні випадки зарахування студентів з нижчими балами потребують ретельної перевірки. Разом з тим, чи готові абітурієнти обстояти своє право на вищу освіту й піти до суду, якщо незаслужено опинилися на нижчому щаблі університетських рейтингів?

«Треба чітко з’ясувати для себе, чи будете захищати свої права в перебігу вступної кампанії. Бо поки я не чула про випадки, коли батьки зверталися до суду, щоб захистити права на доступ до освіти своїх дітей. А це, до речі, був би гарний прецедент інституційного впливу на цю ситуацію. Доки розв’язуємо проблеми сам на сам із системою, а не залучаємо інші інститути, у нас значно менше шансів щось змінити, — переконана Світлана. — Звичайно, після кожної вступної кампанії має бути ґрунтовний аналіз, висновки та управлінські рішення. Тому ще один урок, важливий для органів державної влади, — не лише проаналізувати результати, а й притягнути до відповідальності чиновників, робота яких завдала шкоди цього року. Це було б сигналом суспільству, що влада реагує на проблему, іде назустріч, а механізм відповідальності працює. Так, прокуратура мала б перевірити факти того, що у надзвичайно короткі терміни система була розроблена і допущена до експлуатації за підписом заступника міністра. Думаю, зараз повинна включитися велика кількість зворотних зв’язків між державними структурами».

Нинішня вступна кампанія за своїм перебігом схожа на американські гірки. Відтак тут кожен повинен подбати про власну безпеку і проявити відповідальність. Інакше наступимо на ті самі граблі.