Васильків – як каталізатор

Вже другий день працівники надзвичайних служб намагаються загасити пожежу під м. Васильків (Київська область) на нафтобазі компанії «БРСМ-нафта». Нагадаємо, в понеділок увечері на її території виникла пожежа в резервуарі з паливом об’ємом 900 куб. м., після чого вогонь перекинувся на поруч розташовані резервуари з бензином. До гасіння пожежі залучили понад 300 осіб та 62 одиниці техніки, повідомили в Державній службі надзвичайних ситуацій (ДСНС).

На момент здачі номеру МВС проінформувало, що в результаті трагедії одна людина загинула, 14 травмовані (з них 7 працівників ДСНС). По полудню вдалося уникнути перекидання вогню на ще одну базу нафтопродуктів — компанії «КЛО». А ближче до вечора пожежники та міліціонери почалися боротися з вогнем, аби не допустити його перекидання на військову частину, розташовану за 50 км від меж пожежі. Зараз на місці події працюють рятувальники та працівники міліції. Проводиться евакуація людей, які проживають в найближчих населених пунктах, зокрема мешканців сіл Крячки та Кобці.

До слова, це вже не перший вибух на станціях «БРСМ». На рахунку компанії — мінімум три пожежі за останній рік. У квітні минулого року горіла автозаправна станція біля міста Переяслав-Хмельницький, в якій загинуло шість осіб, ще шість — травмувалися. Тоді керівництво компанії серед причин аварії вказала на ймовірність теракту. Втім, пізніше в прокуратурі Київської області повідомили, що причиною стала службова недбалість трьох працівників компанії. А в жовтні 2014 року закрили 26 АЗС цієї компанії через порушення пожежних норм. При цьому в компанії стверджували, що перевірки пожежної безпеки проводили не належним чином. А в січні 2015 року сталася пожежа на автозаправній станції в Броварах Київської області, де ніхто не постраждав.

За фактом нової пожежі відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 273 (порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або вибухонебезпечних цехах) Кримінального кодексу України.

Радник голови МВС, народний депутат Антон Геращенко повідомив, що Державна служба з надзвичайних ситуацій неодноразово виносила попередження компанії «БРСМ — Нафти» у зв’язку з тим, що її об’єкти на нафтобазі не відповідають пожежним нормам. Колишній очільник ДСНС Зорян Шкіряк вважає, що масштабну пожежу і вибух під Васильковим могли викликати грубі порушення правил зберігання нафтопродуктів.

На думку доцента кафедри екологічної безпеки Національного авіаційного університету Віталія Казанця, причиною пожежі, ймовірно, стало порушення правил проведення зварювальних робіт. «Безпосередньо вогонь могло спровокувати протікання речовини. Окрім цього, вчора була висока температура повітря, що теж не надто добре. Викликати загорання може і блискавка чи накопичена статична електрика. Також цілком міг бути кинутий недопалок. Причин для загорання багато, тому чекаємо висновків комісії», — відзначає він.

Тим часом у прес-службі «БРСМ-нафта» це спростовують і основною причиною спалаху називають навмисний підпал, а також не виключають варіант теракту. «Ми неодноразово публічно заявляли, що з 22 квітня 2014 року наші АЗС піддавалися спланованому зовнішньому тиску і системним нападам невідомих осіб, зловмисні дії яких мають всі підстави кваліфікуватися як терористичні атаки...», — сказано в офіційному повідомленні компанії. В прес-службі підкреслили, що правоохоронці бездіють у відповідь на їх звернення, адже замовників і виконавці цих злочинів не знайдені.

Втім у органів влади є перші результати вивчення справи. Як повідомив прес-секретар президента Святослав Цеголко, версія про теракт поки що не підтверджується. Слідство триває далі.

Тож, хто винний найближчим часом має дати відповідь МВС, а яке покарання — Генпрокуратура. Але навіть якщо Феміда таки знайде дійсних винуватців і покарає, навряд чи справу можна буде вважати закритою. Чергова масштабна трагедія винесла на поверхню ще одне запитання без відповіді: чи готова держава системно до протидії таким «сюрпризам» і чи є готові алгоритми реагування на подібні форс-мажори? Актуальність позитивної відповіді особливо зростає в умовах війни з Росією і можливих терактів

Віталій Казанець наголошує, що у Міністерства надзвичайних ситуацій є відпрацьовані механізми реагування. Наприклад, існують різні нормативні документи з класифікацією пожеж, заходами реагування тощо. Пожежники їх застосовують успішно, додає він. Хоча цю пожежу, каже експерт, ймовірно, гасили не правильно від самого початку. «Під час таких загорань об’єкт одразу охолоджують. Це вимога техніки безпеки, яку потрібно виконувати негайно. Я більше стикаюся з авіаційними питаннями, у нас перша бригада, що прибуває на пожежу, де горить паливо, — прибуває за три хвилини. Щодо гасіння таких пожеж є вимоги міжнародних організацій і їх треба дотримуватися. У вимоги входить оснащення техніки, час прибуття бригад. В аеропортах вони виконуються чітко, як було на цьому підприємстві — не відомо. У них мав би бути безпосередній зв’язок із пожежними бригадами міста на випадок надзвичайної ситуації. Але чи був він? Якщо пожежники під’їхали навіть за 10 хвилин, що часто буває при звичайному виклику, — це занадто пізно. Пожежу треба було одразу локалізувати, тут же очевидно, що час згаяли», — вважає доцент кафедри екологічної безпеки Національного авіаційного університету. Наразі, продовжує він, потрібно ізолювати усі інші цистерни, які знаходяться поряд та унеможливити перекидання вогню далі.

Але крім захисних дій держави на об’єктах таких катастроф, має бути й алгоритм для захисту звичайних громадян. Про нього розповіла «Дню» еколог, командир дружини охорони природи міста Києва Дарія Ширяєва. «Людям, які проживають поблизу місця аварії та у місцях, куди вітром понесло хмари пилу, варто було б на деякий час виїхати за межі території. Якщо такої можливості немає, у обов’язковому порядку треба використовувати распіраторні засоби захисту. Зараз у повітрі опинилися органічні сполуки, що повністю не окислюються. Якщо людина буде їх вдихати, її дихальні шляхи уражатимуться хімічними сполуками, а також пилом. Небезпека цих речовин ще й у тому, що вони залишаються у легенях людини назавжди. У майбутньому це може призводити до раку легень, а також до інших проблем з дихальною системою. Більшість продуктів згорання вже пішли в атмосферу, вони знаходитимуться там до першого дощу, після нього речовини підуть у землю та в воду, що також потребуватиме контролю», — розповідає як поводитися еколог. Насправді, додає Ширяєва, вся ця ситуація демонструє, що у наш час ніщо не може бути повністю безпечним. «У містах на кожному кроці стоять заправки, майстерні, магазини мастил. На цих об’єктах знаходяться такі ж небезпечні речовини. У будь-який момент через чужу недбалість вони теж можуть загорітися. Тому випадок із загоранням нафтобази у Василькові має бути сигналом для нас», — вважає вона.

І почути його, насамперед, мають представники влади, додає «Дню» директора науково-технічного центру «Психея» Сергій Сапєгін. «Нашому уряду треба терміново повернутися до практики контролю всього того, що продається на паливному ринку, а Антимонопольному комітету — до забезпечення добросовісної конкуренції. Трагедія на нафтобазі — це результат помилкових рішень з перевірки якості палива, яке продається в роздрібі споживачам», — вважає він.

КОМЕНТАР

Маруся ЗВІРОБІЙ, командир 11 батальйону ДУК Київської області:

- Наші хлопці разом з Національною гвардією стоять в охороні. Вранці вибухнула одна з цистерн, в зоні вогню лишилося 180 пожежників. До них не було доступу. Ймовірно, це не точна цифра, зараз все хаотично. Наші люди готуються патрулювати вночі, починають з’їжджатися волонтери. Радимо місцевим також уважно поставитися до питання безпеки, ситуація дуже складна. У нас зранку через хмару диму, ніби сонячне затемнення було, вже і дощик чорний пройшовся. Людям у районі бажано позакривати вікна та пити молоко.