«Вбрання короля»

Сьогодні на це запитання найчастіше звучить однозначно позитивна відповідь. Продукція китайських і в’єтнамських підприємств, що заполонила українські ринки, дозволяє українцям і українкам низького достатку вдягатися буквально за копійки. Ті ж, у кого в гаманцях іноді водяться долари, також можуть задовольнити свої смаки на речових ринках... Майже немає обмежень у цьому плані і для платоспроможних прихильників більш високої моди — до їхнiх послуг і дорогі крамниці, і модні кутюр’є.

Щоправда, в цій ситуації дуже небагато місця залишається вітчизняному виробникові, котрий завше, а зараз — особливо, страждає від того, що наші громадяни віддавали перевагу імпортові. Разом iз тим 850 підприємств легкої промисловості України, що надають робочі місця чверті мільйона наших громадян, — це наріжні камені нашого слаборозвиненого внутрішнього ринку. Країна кровно зацікавлена в тому, щоб вони ефективно працювали. Шлях тут можливий лише один: чесна конкуренція, в якій, як відомо, виграє найсильніший, а стосовно нашої проблеми — той, хто краще піклується про покупця й не підсовує йому «вбрання короля». Проте не вперше вже чуючи від нашої ринково орієнтованої держави таку пораду, виробники одягу та взуття хотіли б отримати також і конкретну допомогу. Тим більше, що попереду в них ще більш складні часи — вступ України у СОТ — і, відповідно, пряме суперництво з сильнiшими і досвідченiшими конкурентами.

Про це йшлося на з’їзді працівників легкої промисловості України. Виступаючи на ньому, прем’єр- міністр України Анатолій Кінах пообіцяв вирішувати проблеми галузі «на користь України». Він висловився за те, щоб у країні було створено такі податкові обставини, які б дозволяли ввозити нове технологічне обладнання для підприємств легкої промисловості на пільгових умовах, і підкреслив необхідність зниження ставки податку на додану вартість, що привело б до зниження цін на продукцію цієї галузі, зробило б її більш доступною для покупців.