Вендета для мера

Над київським мером густішають хмари. Опозиція в особі бютівців активно прийнялася за організацію плебісциту з недовіри діючій київській владі загалом, і столичному голові Леоніду Черновецькому, зокрема. Потрібно відмітити, що днями міністр юстиції Олександр Лавринович не виключив, що референдум може стати дійовим способом для відставки мера. Якщо таке трапиться, Київ стане першим в історії незалежної України містом, де голосами жителів столичний голова буде відправлений у відставку. Адже, незважаючи на те, що в законі існує норма про вираження недовіри меру за допомогою референдуму, подібних прецедентів, коли саме результати плебісциту були основою для передчасного зміщення міського голови з посади, зафіксовано не було. Раніше питання дострокового припинення мером своїх повноважень вирішувалося не з волі «маленьких» українців, а голосами депутатів відповідних місцевих рад.

Сьогодні з ініціативи опозиційного БЮТу в київському Будинку вчителя відбудуться загальні збори громадян щодо проведення в столиці референдуму про недовіру міській владі. Як відомо, для проведення референдуму необхідно зібрати 250 тисяч підписів, після чого протягом місяця Київрада повинна ухвалити рішення про його проведення.

До речі, у столиці вже створено три ініціативних групи з організації референдуму про недовіру Леоніду Черновецькому й розпуску діючого складу Київської міськради. Першу групу — «Форум звільнення Києва «Кияни» — очолив депутат Київради від БЮТу Михайло Бродський. Друга група складається з кількох громадських організацій. Третя організована партією «Реформи й порядок» (лідер — екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник). Депутат Київради від БЮТу Юрій Дмитрук зазначає, що на референдум буде винесено два питання: «Чи підтримуєте ви дострокове припинення повноважень київського міського голови Леоніда Черновецького?» і «Чи підтримуєте ви дострокове припинення повноважень Київської міської ради п'ятого скликання?». Ще один бютівець Михайло Бродський заявив, що ініціативна група від БЮТу уже організувала 30 тисяч киян-волонтерів, які будуть збирати підписи за проведення референдуму. За словами депутата, референдум може відбутися вже в лютому або на початку березня. «Закон передбачає місяць на підготовчі роботи, і тоді в лютому може пройти референдум. Можливо, час буде затягнутий. Підписи, перевірки, а потім Київрада повинна проголосувати за проведення референдуму. Тому реально референдум може відбутися в березні», — резюмував пан Бродський.

Сам Леонід Черновецький заявив, що референдум сьогодні «провести нереально, а займатися цим можна тільки для самопіару». Крім того, діючий мер відмітив, що більше не буде балотуватися як кандидат на виборах мера. «Я менше за все думаю про свої рейтинги й збираюся виконати свою передвиборну програму до кінця», — відмітив Леонід Михайлович і додав, що повинен був почати свою діяльність як мер саме з непопулярних рішень для того, щоб згодом вони стали зрозумілими й прийнятними для киян.

Політичні сили, що виступили з ініціативою про проведення референдуму про недовіру меру Києва й Київраді, мають єдину мету — звинуватити у всьому владу. У цьому впевнений секретар Київради Олесь Довгий. «Референдум — це постійна можливість у всьому звинувачувати владу. Не змогли зареєструвати згідно закону ініціативні групи зі збору підписів — винна влада, не змогли зібрати підписи городян — винна влада, не прийшли на референдум понад 50% киян — знову ж винна влада. При цьому можна постійно закликати до нового «майдану», вносячи в суспільство хаос і сум'яття», — резюмував секретар Київради.

Нагадаю, основними претензіями до діючого мера столиці та його команди є нібито незаконна роздача землі, низька якість управління містом (перебої з вивозом сміття тощо), підкуп виборців під час березневих виборів і незаконне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги втричі.

До речі, незважаючи на те, що референдум перебуває на стадії «зачаття», у політичних колах уже активно обговорюють головних героїв вірогідної позачергової мерської естафети. І якщо раніше претендентом номер один вважалася лідер БЮТу Юлія Тимошенко, то тепер ситуація дещо змінилася. Як відомо, нещодавно відбулася зустріч Юлії Володимирівни з екс-міністром МВС Юрієм Луценком. Крім висновку пакту взаємного ненападу, Тимошенко й Луценко, за словами деяких народних депутатів, обговорювали й перспективи перевиборів столичного градоначальника. У кулуарах ВР говорять, що саме на цій зустрічі лідер блоку свого імені «віддала київський плацдарм» у руки екс-міністра.

Потрібно відмітити, що мерські амбіції колишнього головного міліціонера країни з радістю підтримали б не тільки в БЮТ, але й у Секретаріаті Президента, оскільки київський градоначальник, по суті, уже перейшов у табір «біло-синіх» і не соромиться публічно суперечити позиціям Віктора Ющенка.

Домовленості між БЮТом і «Нашою Україною» цілком можуть забезпечити Юрію Віталійовичу підтримку з боку парламентської опозиції, опозиції в Київраді, а також самого Президента. Зі свого боку, пан Луценко, як один з найпопулярніших політиків у країні, може дійсно стати активним лідером антимерівського руху, і якщо він зуміє ефективно використати організаційні ресурси опозиції й довести справу до перевиборів у столиці, то, безперечно, його призом повинне стати головне крісло в муніципалітеті.

Тим часом шлях до київського владного олімпу обіцяє бути нелегким: опоненти вже нагадали Луценку про те, що саме він формував і очолив список соціалістів у Київраді, і значною мірою його провина в тому, що фракція СПУ нині входить у промерську більшість.

Нагадаю, Юрій Віталійович був присутній на першій сесії міськради як депутат, і саме його голос дозволив привести до присяги Леоніда Черновецького: Юрій Луценко став 61-м при необхідному мінімумі в 61 голос для проведення мерської інавгурації.

Хочеться також відмітити, що поява екс-міністра МВС на київському політичному олімпі може сплутати плани багатьох гравців, прагнучих перемогти в мерівській кампанії: зокрема, Віталія Кличка й Олександра Омельченка. Очевидно, що бажання поборотися за крісло мера столиці виникне не тільки у вищеназваних добродіїв. У зв'язку з цим експерти жартують, мовляв, кількість учасників можливого мерського марафону можна буде визначити за числом штабів, що організовують і готують референдум про недовіру Леоніду Черновецькому. Поки, як ми вже зазначали, таких є три. Чекаємо нових?

ДО РЕЧІ

Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» й Київським міжнародним інститутом соціології, ідею розпуску Київради підтримують 58% киян. У разі проведення референдуму з недовіри меру Леоніду Черновецькому, таке рішення підтримали б 78% жителів української столиці.

КОМЕНТАР

Ростислав ІЩЕНКО, віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин:

— Гадаю, що швидше раніше, ніж пізніше, референдум відбудеться, і Леонід Черновецький втратить посаду. Для таких припущень є, як мінімум, дві причини.

По-перше, БЮТ досі є однією з найпопулярніших політичних сил у столиці. Це, на мій погляд, не кращим чином характеризує киян, але це — факт.

Досі Тимошенко так і не змогла конвертувати свою популярність у столиці у владу. Розраховуючи стати прем'єром, вона відмовилася від боротьби за крісло київського мера, а блок її імені, хоч і набрав більшість голосів у столиці, як і в Раді, виявився нездатним створити коаліцію в Київраді.

Нині ситуація змінилася. Якщо закон про імперативний мандат депутатів місцевих рад набере чинності, Юлія Тимошенко зможе встановити контроль над Київрадою й на шляху до тотальної влади над Києвом у неї опиниться тільки Черновецький. Відомо, що контроль над столицею важливий з точки зору політичної, особливо для таких об'єднань як БЮТ, що не виключає можливості організації чергового перевороту для забезпечення власного приходу до влади.

Але не менш важливим для БЮТ є доступ до фінансово-економічних ресурсів Києва. Блок об'єктивно зазнає фінансових труднощі, а опозиційну діяльність потрібно щедро фінансувати, інакше про опозицію ніхто не згадає й навіть не дізнається про її існування. Міська скарбниця може вирішити цю проблему.

Таким чином, маючи необхідність конвертувати вплив у владу й маючи у своєму розпорядженні таку можливість, БЮТ неодмінно постарається усунути Черновецького. Представники блоку не заперечують і не приховують наявності таких планів.

Друга причина, за якої Черновецький, швидше за все, втратить посаду в поточному році, це той факт, що мер не зумів зняти з себе відповідальність за підвищення комунальних тарифів. Цей, неминучий в принципі, захід був настільки непопулярним у звиклих до утриманства киян, що на його проведення не зважилися ні Омельченко, ні Ющенко, ні Кучма, ні численні уряди й кілька складів Верховної Ради.

Прийнявши на себе відповідальність за підвищення тарифів, Черновецький автоматично погодився на роль ритуальної жертви, яку кинуть суспільству, щоб відвести удар від Президента та уряду. Навряд чи в даній ситуації хоч один серйозний і перспективний політик ризикне захищати Леоніда Черновецького.