Від чого залежить незалежний банківський нагляд
В Указі Президента «Про заходи щодо зміцнення банківської системи України» мовиться про створення самостійної служби банківського нагляду, а Кабінетові Міністрів доручається розробити програму на 2001 — 2003 рр. щодо збільшення концентрації банківського капіталу шляхом «об’єднання і приєднання комерційних банків, створення банківських холдингів». Значить, банків — суб’єктів перевірок — буде менше, а контрольних структур — більше. Прихильники незалежного банківського нагляду звичайно посилаються на країни ЄС: там банківський нагляд самостійний, і він не підкоряється безпосередньо центральному банкові. Спробуймо розібратися, чи так це насправді.
У Франції структури, що здійснюють нагляд за банківською діяльністю, функціонують під контролем Банку Франції та міністерства фінансів, тобто їхня самостійність досить відносна. А в Німеччині самостійне Федеральне відомство у кредитних справах узагалі ліквідується, а всі його повноваження передаються Федеральному банку. Нині у ФРН якраз і відбувається широке обговорення переліку та обсягу повноважень щодо банківського нагляду, які передаються у Федеральний банк. Можливо, і в нас самостійний орган банківського нагляду створюють лише для того, щоб через якийсь час його ліквідувати або приєднати до НБУ?
Прикладом справді незалежного банківського нагляду є США. Але там (це пов’язано з особливостями банківського законодавства, а саме: з обмеженням концентрації капіталу та підтримкою конкуренції на фінансовому ринку) збереглося безліч невеликих банків. Саме це сприяло тому, що у США протягом не одного десятиріччя сформувалася система банківського нагляду в особі Федеральної корпорації страхування депозитів, підзвітної Конгресові. Тобто, банків ставало дедалі більше і, як наслідок цього, було створено незалежну систему банківського нагляду. В Україні ж усе навпаки: кількість банків має зменшитися, у зв’язку із чим ми запроваджуємо новий орган — самостійний комітет банківського нагляду. При цьому не зрозуміло, кому він буде підкорятися — безпосередньо Мінфіну чи Кабінету Міністрів. Якщо йти за аналогією до США, то його треба підпорядкувати безпосередньо Верховній Раді. Однак чи буде в нього тоді право законодавчої ініціативи, чи він обмежиться тільки контролем?
Поки що можна передбачити, що відбудеться після створення цього контрольного органу. Відразу збільшаться витрати з бюджету: адже йому будуть потрібні приміщення для офісів у Києві та в регіонах, техніка, транспорт тощо. Сюди ж відноситься і зарплата нових контролерів, на неї підуть чималі кошти, оскільки треба залучити професіоналів високого рівня. До речі, за інформацією з неофіційних джерел, фахівці Департаменту пруденційного нагляду НБУ, що здійснюють тепер банківський нагляд, зовсім не поспішають перейти до нового контрольного органу. Напевно, це можна розцінити так: сьогодні створять нову структуру — завтра її розформують, а НБУ буде вічно.
Малоймовірно також, що скоротяться витрати на утримання НБУ, після виведення з його компетенції банківського нагляду, адже ніхто не має наміру позбавляти Нацбанк функцій контролю за виконанням банківського законодавства. Отже, в НБУ доведеться створювати якийсь інспекційний підрозділ, і ми одержимо замість одного органу, що контролює банки, вже два, які практично дублюють один одного.
Але і це ще не все. Згідно з новим законопроектом «Про банки та банківську діяльність», НБУ отримає широкі повноваження щодо проведення перевірок усіх засновників та акціонерів банків. Отже, новий орган, отримавши в спадщину всі контрольні повноваження НБУ, може зайнятися великими підприємцями та фірмами.
Кому ж вигідне створення банківського нагляду поза НБУ? Тим, хто з його допомогою розраховує приструнчити всіх фінансово незговірливих банкірів та великих акціонерів. Та й з конкурентами на ринку банківських послуг можна скоріше покінчити. Не поздоровиться і самому НБУ, що має свій погляд на розв’язання банківських проблем. У результаті, зручна виходить річ у конкурентній боротьбі на фінансовому ринку, адже доки служби банківського нагляду перебувають в НБУ, керувати ними через голову голови вельми незручно.
Безумовно, банківський нагляд потребує докорінної перебудови, перегляду його функцій та міри відповідальності. Однак створення самостійного банківського нагляду в найближчому майбутньому не поліпшить, а, навпаки, погіршить ситуацію на фінансовому ринку. Ні самим банкам, ні їхнім вкладникам та акціонерам, ні економіці України загалом це невигiдно.
КОМЕНТАР
Антоніна ПАЛАМАРЧУК, віце-президент Асоціації українських банків:
— Нагляд — це така структура, яка ще й захищає банківську систему. В інших країнах як тільки центральний банк видає документ щодо регулювання діяльності банків, відразу ж набуває чинності нагляд, що оцінює вплив нормативного акту на розвиток системи. Якщо виявляється, що документ справляє негативний вплив на банки, то наглядовий орган вживає заходів для того, щоб він не був прийнятий. Зараз в Україні, де все зосереджено в одній структурі, банківський нагляд виконує тільки контролюючі функції, тоді як захисні не реалізуються. Безперечно, створення незалежної системи банківського нагляду стане надійним захистом для банків, але потрібно врахувати, що це станеться ще нескоро.
