«Відчиніть, прикордонники!»
Вечір, тиша, волинське село збиралося відпочивати, а біля сільради, маскуючись, згуртувалась незвична для цієї місцевості кількість правоохоронців. Їхня ціль — гараж, що міститься поряд. За сигналом керівника приміщення наповнилося людьми у формі та цивільному. Вигляд зброї та кремезних парубків у одностроях на мить паралізував присутніх у гаражі людей, які отямилися вже з «браслетами» на руках.
Це — спільна операція СБУ, МВС та… прикордонників. І не дивно, адже серед затриманих — сім нелегалів-афганців, а від села до українсько-польського кордону, як кажуть, рукою подати. Крім того, в гаражі очікував обладнаний для закритого транспортування людей мікроавтобус. Тут же прикордонники виявили прилади нічного бачення, які, мабуть, призначалися для слідкування за нічними прикордонними нарядами.
Як відомо, в 2000 році президентським указом було затверджено Програму дій, спрямованих на підтримання режиму державного кордону України та прикордонного режиму, розвиток Прикордонних військ України та митних органів України до 2005 року. Вона передбачала, зокрема, реформування Прикордонних військ у Державну прикордонну службу України, що й сталося влітку минулого року. Згідно iз Законом «Про Державну прикордонну службу України», на зміну Прикордонним військам прийшов правоохоронний орган спеціального призначення. Дехто скаже: мовляв, і прикордонники віддали данину моді, замінили старі вивіски новою гучною назвою. Насправді ж усе набагато складніше…
У ЗОНІ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ
Останнім часом увага до наших державних рубежів як з боку світового співтовариства, керівництва країни, так і з боку української громадськості суттєво зросла. «Прикордонна» тема тривалий час залишалася центральною в усіх без винятку вітчизняних ЗМІ, й перетворення прикордонників з військовиків на правоохоронців — не єдина тому причина. Багато в чому це відбувається через наближення кордонів країн об’єднаної Європи до наших, введення асиметричної візової системи з певними країнами, а також виникнення різного роду територіальних спорів. І якщо проблема острова Зміїного планомірно вирішується в площині переговорного процесу та роботи експертних груп, то про інші так сказати не можна.
Справжнім тестом на придатність став для українських прикордонників ще донедавна нікому не відомий острів Тузла. І захисники державного кордону цей тест успішно пройшли.
Останніми роками ситуація на українському кордоні суттєво змінилася — зміна зовнішніх небезпек, тактики дій його порушників тощо вимагала від охоронців рубежів адекватної реакції. Діяльність українських прикордонників певний час регламентували різного роду підзаконні акти, поправки, яких треба було об’єднати в один документ. Ним і став Закон України «Про Державну прикордонну службу».
МОЖУТЬ І БУДУТЬ
«Відчиніть, прикордонники!» — не виключено, відтепер фраза на кшталт цієї стане буденністю для тих, хто не товаришує із законом. «Зелені кашкети» нині координують діяльність усіх правоохоронних органів у прикордонних контрольованих районах. Отже, вони можуть уже самостійно, без присутності представників МВС чи СБУ, перебувати на подвір’ях та в будівлях громадян — за згодою їхніх господарів. Можуть і без дозволу — в невідкладних випадках, пов’язаних із урятуванням життя людей, їхнього майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються в скоєннi злочину.
Панівне становище прикордонників і на дорозі. Зупинка та огляд будь-яких транспортних засобів, перевірка документів — тепер їхня компетенція.
Одразу ж з’явилися й перші плоди таких діянь. Зокрема, під час операції «Інгус-2003», яка проходила з 9 вересня по 9 жовтня в східному регіоні країни, прикордонні кінологічні групи, обходячи подвір’я самостійно чи спільно з представниками МВС, виявили та вилучили понад 80 кілограмів наркотиків, три одиниці зброї, боєприпаси до неї і навіть міну, затримали двох злочинців, що були в розшуку.
Новий закон також дав охоронцям державних рубежів повноваження застосовувати зброю, спеціальні засоби та засоби фізичного впливу нарівні з рештою правоохоронців, відповідно до певних статей Закону «Про міліцію». Цими правами вони вміло користуються. Слід сказати, що й технічний потенціал українських прикордонників останнім часом суттєво зріс.
На сьогодні випадки одиночного перетину кордону порідшали. На наших теренах як гриби після дощу почали з’являтися транскордонні злочинні організації. Браконьєрство у виключній морській (економічній) зоні, контрабандна діяльність, переправляння незаконних мігрантів, торгівля людьми приносять їм колосальні прибутки. І «галузь» ця дедалі вдосконалюється. Лише за останній рік на державному кордоні України затримали майже на 50 млн. контрабанди, близько дев’яти тисяч порушників.
Усе частіше прикордонники стали затримувати порушників чи то на потужних вантажівках, чи на швидкісних іномарках. За 11 місяців минулого року прикордонниками затримано майже 700 автомобілів, які перевозили контрабанду або ж мали підроблені документи. В їхніх салонах зустрічаються імпортні радіостанції-сканери, що дозволяють прослуховувати міліцейську та прикордонну хвилі. Провідники нелегалів нерідко мають із собою рації, прилади нічного бачення тощо.
Тому сьогодні можна впевнено заявити, що сучасні противники охоронців державних рубежів переважно організовані, добре забезпечені, а іноді й озброєні. Лише за 11 місяців минулого року прикордонниками затримано понад 400 одиниць зброї та понад 10 тисяч одиниць боєприпасів. Зважаючи на активізацію міжнародного тероризму, в боротьбі з яким в перших рядах стоять саме прикордонники, при реформуванні Збройних сил України керівництво держави вирішило передати до тоді ще Держкомкордону частину військового майна. Зокрема, частку бронетанкової техніки, яка не «припадає пилюкою» в боксах, а постійно використовується в охороні кордону та вже не раз ставала на шляху його порушників. Широко використовується й прикордонна авіація. Починаючи з цього року, відроджено ще радянську практику постійної присутності прикордонного флоту в територіальних водах.
«СЕКРЕТИ», ІНСПЕКТОРИ, СЛІДЧІ...
Зі зміною статусу було здійснено й перерозподіл особового складу прикордонного відомства. Основною ланкою в охороні кордону залишаються застави — класичні «секрети», «дозори» та інші види прикордонних нарядів і надалі несуть службу, але головним завданням прикордонників сьогодні є не лише безпосереднє виявлення та затримання порушників, але й пошук випереджувальної інформації та оперативне реагування на неї. У штати застав введено посади, на які, в основному, й покладено це завдання, — це інспектори прикордонної служби. У вищій структурній ланці також працюють оперативно-розшукові підрозділи.
Сьогодні для правопорушників прикордонники страшні не лише на кордоні. Із 1 серпня охоронці державних рубежів отримали законне право вести слідство у справах, пов’язаних із порушенням законодавства про державний кордон. Органи дізнання, адміністративного провадження, досудового слідства тепер є й серед «зелених кашкетів». Так, з початку минулого року прикордонники порушили понад 260 кримінальних справ. Майже 14 з половиною тисяч осіб було затримано в адміністративному порядку і майже 14 тисяч притягнуто до адміністративної відповідальності.
Зрозуміло, що для якісної підготовки вузькоспеціалізованих фахівців потрібні досвідчені вчителі. Офіцерський склад для прикордонників в основному готує Національна академія Державної прикордонної служби України, що в Хмельницькому, науковий потенціал якої складає понад 130 учених.
Під завісу 2003 року на базі адміністрації Державної прикордонної служби, мобільного прикордонного загону під Києвом та прикордонного підрозділу аеропорту «Бориспіль» проходили збори керівного складу. Окрім нових технологій, демонструвалися й засоби, що сприятимуть втіленню їх у життя. Так, представники конструкторських бюро, заводів, що працюють на правоохоронні відомства, представили свої новинки, які вони готові вже сьогодні поставляти в підрозділи охорони державного кордону. Командири та журналісти ознайомилися з технічними характеристиками радарів, сенсорів, портативних рідерів для документів, сканерів тощо. Усе це й багато іншого впродовж року надійде на кордон, а деякі новинки активно використовуються вже зараз.
Пiсля завершення зборів відбулася підсумкова колегія, на якій голова Державної прикордонної служби Микола Литвин підбив перші підсумки функціонування прикордонної структури як правоохоронного органу. Керівник прикордонного відомства відзначив позитивні зрушення та окреслив прiоритетні напрями діяльності, покликані максимально спростити процедуру офіційного перетину державного кордону із одночасним забезпеченням дотримання законодавства.
