Відеофаворитів — у «десятку»!

Запитання з того ж ряду: «Як бути в курсі нових надходжень касет для «домашнього відео» в Україні, де поки що немає об’єднаного структурованого ліцензійного ринку, немає системної інформації щодо рейтингів продажу відеокасет, нарешті, немає масового журналу з відео, немає цільової регулярної реклами нових фільмів по телебаченню?».

Так, уже є кілька десятків стабільно працюючих компаній-ліцензіарів, є «поступ» в «хрестовому поході» держави проти відеопіратів, в окремих містах відкрито декілька фірмових магазинів ліцензійної продукції, але... але... але... Цього для п’ятдесятимільйонної держави, що бореться за статус цивілізованої, дуже мало. Більше того, плутанина державного регулювання в цьому бізнесі підкріплена протиріччями між двома органами, покликаними здійснювати управління формуванням відеоринку, — Міністерством культури і мистецтв, яке видає так звані державні прокатні посвідчення, і Міністерством торгівлі й зовнішньоекономічних зв’язків, якому нещодавнім Указом Президента України доручено здійснювати видачу деяких «атестатів» на право торгівлі відеокасетами. І взагалі, в державному масштабі поки що не зрозуміло, чим є відеокасета із записом: звичайним товаром, що реалізовується на загальних підставах підприємствами торгівлі, чи об’єктом інтелектуальної власності, реалізація якого має здійснюватися за спеціальними бізнесовими схемами. Причому згідно з міжнародним досвідом і світовою практикою оподаткування об’єктів інтелектуальної власності відеокасета може обкладатися спеціальним податком, акцизом, але ні в якому разі не ПДВ, оскільки авторське право за визначенням не містить предмета «доданої вартості»...

То що ж робити споживачеві, глядачеві в ситуації, що склалася? Стежити за московською пресою, яка, до речі, непогано впоралася з роллю відеокомпаса з нових надходжень на російський ринок відеопродукції? Це погана порада, оскільки московська преса, зокрема щодо кіно й відео, по-перше, розповсюджується в Україні безсистемно, по-друге, вона відображає новини російського ліцензійного відеокультурного ринку, ситуація на якому аж ніяк не тотожна ситуації на ринку України.

МК «Фільммаркет», яка протягом багатьох років займається штучними, венчурними, нестандартними послугами в галузі культури, пропонує свій варіант, який, звичайно ж, не панацея, але, на нашу думку, якоюсь мірою проблему дефіциту інформації щодо ліцензійного відео, мабуть, вирішує.

Ми пропонуємо підприємствам і фірмам України, особливо тим, де керівники піклуються про культурне дозвілля своїх працівників, підписатися на «Відеодесятку місяця» — 10 найкращих відеоновинок місяця — з доставкою в офіс. До комплекту ввійдуть спеціально підібрані комісією з професійних кінознавців фільми — три-чотири новинки виробництва Росії, України, країн СНД, одна дитяча програма, п’ять-шість фільмів виробництва США, країн Європи, інших країн, якщо ці фільми — світові «хіти» або призери міжнародних фестивалів, конкурсів.

Більш широка інформація про фільми комплектів «Відеодесятки місяця» публікуватиметься на сторінці «Audio & Video» газети «День», останньої п’ятниці кожного місяця.